
- •С.В.Швець
- •С.В.Швець металорізальні інструменти
- •Передмова
- •1 Основні положення
- •1.1 Робоча частина інструменту
- •1.2 Приєднувальна частина
- •1.3 Забезпечення якості інструменту
- •2 Різці для зовнішнього точіння
- •2.1 Проектування форми робочої частини
- •2.2 Схеми силового замикання і механізми, що їх створюють
- •2.3 Приєднувальна частина
- •2.4 Креслення
- •3 Радіальні фасонні різці
- •3.1 Задачі проектування
- •3.2 Вихідні дані для проектування
- •3.3 Вибір геометрії
- •3.4 Визначення зовнішнього діаметра круглого різця
- •3.5 Графічне будування профілю
- •3.6 Аналітичний розрахунок профілю
- •3.7 Конструкторське доопрацювання інструменту
- •3.8 Креслення
- •3.9 Послідовність проектування
- •4 Зенкери для збільшення діаметрів отворів
- •4.1 Призначення і типи
- •4.2 Конструктивні елементи зенкера
- •4.3 Допуск на діаметр зенкера
- •4.4 Приєднувальна частина
- •4.5 Послідовність проектування
- •4.5 Робоче креслення
- •5 Машинні циліндричні розвертки
- •5.1 Призначення і типи розверток
- •5.2 Конструктивні параметри циліндричних розверток
- •5.3 Допуск на діаметр розвертки
- •5.4 Послідовність проектування
- •5.5 Робоче креслення
- •6 Протяжки
- •6.1 Особливості конструкції та використання
- •6.2 Складові частини протяжок і прошивок
- •6.3 Сили різання при протягуванні і розрахунок протяжок на міцність
- •6.4 Схеми зрізування шарів металу
- •6.5 Методи утворення поверхонь протягуванням
- •6.6 Чорнові зуби
- •4, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 18, 20, 22, 25 Мм.
- •6.7 Різноманітність конструктивних рішень
- •6.8 Чистові і калібрувальні зуби
- •6.9 Приєднувальна частина та довжина протяжки
- •6.10 Послідовність проектування протяжки
- •6.11 Робоче креслення
- •7 Циліндричні фрези
- •7.1 Конструктивні елементи
- •7.2 Геометрія зубів
- •7.3 Послідовність розрахунків
- •7.4 Робоче креслення
- •8 Черв'ячні фрези
- •8.1 Зуборізальні фрези
- •8.2 Фрези для шліцьових валів
- •8.3 Послідовність розрахунків
- •8.4 Робоче креслення
- •9 Довбачі для виготовлення прямозубих некорегованих коліс
- •9.1 Особливості конструкції довбача
- •9.2 Геометрія зубів довбача
- •9.3 Визначення розмірів зуба колеса
- •9.4 Визначення величини вихідної відстані довбача а та параметрів довбача у вихідному перетині
- •9.5 Визначення габаритних розмірів довбача
- •9.6 Розміри довбача на передній поверхні
- •9.7 Перевірка загострення вершини зубів довбача
- •9.8 Перевірка на інтерференцію профілів зубів (нарізаного спроектованим довбачем і парного йому коліс)
- •9.9 Перевірка на відсутність підрізування ніжки та зрізування головки зубів колеса довбачем
- •9.10 Робоче креслення
- •10 Машинні та гайкорізні мітчики
- •10.1 Конструктивні елементи мітчиків
- •10.2 Розміри різі мітчиків
- •10.3 Допуски на параметри різі мітчиків
- •10.4 Робоче креслення мітчика
- •Cписок літератури
- •Металорізальні інструменти
- •6.090202, 6.090203
1.2 Приєднувальна частина
Приєднувальна частина є необхідною складовою будь-якого інструменту. Вона необхідна для закріплення інструменту на верстаті або у допоміжному інструменті. Конструкції приєднувальних частин інструменту можуть бути різними. Але оскільки різноманітність їх дуже ускладнила б виробництво і експлуатацію верстатів, то до верстатів приєднуються призма, циліндр, конус (див. рис.1.1). Приєднувальні поверхні, що контактують з допоміжним інструментом, можуть мати і іншу, спеціальну форму: хвіст ластівки, циліндр з лискою та ін.
Ці поверхні можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Якщо приєднувальна поверхня зовнішня, то інструмент з хвостовиком, а якщо внутрішня, то тоді він насадний.
Різці мають призматичну приєднувальну частину. Часто приєднувальна частина має вигляд конічного або циліндричного хвостовика (свердла, зенкери). Іноді фрези, шевери, довбачі забезпечуються базовими циліндричними або конічними отворами і насаджуються на оправки.
Приєднувальна частина у більшості випадків є базою не тільки на металорізальному верстаті, але також при виготовленні, контролі і переточуванні інструменту. Вона повинна бути простою у виготовленні, забезпечувати надійне, жорстке і точне кріплення інструменту, зручність і швидкість його встановлення і знімання.
При використанні циліндричної приєднувальної частини центрування інструменту відбувається по циліндричній поверхні з точністю, яку допускає з’єднання із зазором. Крутний момент здебільшого передається з допомогою торцевих або осьових шпонок. Діаметр хвостовика (чи отвору) можна визначити за допомогою формули
,
(1.1)
де М – зведений момент;
[] – допустиме напруження.
Зведений момент при складному навантаженні (вигин та скручування) за третьою теорією міцності дорівнює
,
де Mz, My – вигинаючи моменти відносно головних цент-ральних осей нормального перетину приєднувальної поверхні;
Mкр – крутний момент відносно геометричної осі приєднувальної поверхні.
Визначений аналітично діаметр коригується відповідно до вибраного ряду діаметрів (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Ряди діаметрів приєднувальної поверхні
Ряд1 |
2 |
2,5 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
8 |
|
10 |
|
12 |
|
16 |
Ряд2 |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
9 |
|
11 |
|
14 |
|
Ряд1 |
|
20 |
|
25 |
|
32 |
|
40 |
|
50 |
|
60 |
|
|
Ряд2 |
18 |
|
22 |
|
28 |
|
36 |
|
45 |
|
55 |
|
70 |
|
При
використанні конічної приєднувальної
поверхні (рис.1.4) створюється з’єднання
без зазору, а тому точність центрування
залежить тільки від точності виготовлення
конічних поверхонь. У виробництві
поширені конуси Морзе. Завдяки їх
оптимальній конусності (
1:20) вони приєднуються і передають крутний
момент через тертя, а після роботи легко
видаляються. Розміри хвостовиків з
конусом Морзе наведені у таблицях 1.2,
1.3, 1.4. Необхідний номер конуса Морзе
можна визначити за формулою
,
(1.2)
де 0,1 – коефіцієнт тертя;
Ро – осьова сила при різанні;
D, d, - параметри конуса (див. рис. 1.4);
=0 -10 - похибка кута конуса.
З цієї формули, при відомому силовому навантаженні, можна визначити суму D+d, а за її значенням із відповідної таблиці вибрати номер конуса.
Але у більшості випадків розрахунки за формулами (1.1) та (1.2) не виконують. Розміри приєднувальних поверхонь призначають відповідно до розмірів поверхонь верстата чи допоміжного інструменту або порівнюючи їх з перевіреними у практиці конструкціями. Для полегшення використання аналогій креслення інструменту необхідно виконувати у масштабі 1:1.
Таблиця 1.2 – Зовнішній конус Морзе з лапкою (рис.1.4 а)
Номер |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
D |
9,045 |
12,065 |
17,780 |
23,825 |
31,267 |
44,399 |
63,348 |
D1 |
9,212 |
12,240 |
17,980 |
24,051 |
31,542 |
44,731 |
63,760 |
a |
3,2 |
3,5 |
4,0 |
4,5 |
5,3 |
6,3 |
7,9 |
d |
6,115 |
8,972 |
14,059 |
19,131 |
25,154 |
36,547 |
52,419 |
d1 |
5,9 |
8,7 |
13,6 |
18,6 |
24,6 |
35,7 |
51,3 |
l |
59,5 |
65,5 |
78,5 |
98,0 |
123,0 |
155,5 |
217,5 |
b |
3,9 |
5,2 |
6,3 |
7,9 |
11,9 |
15,9 |
19,0 |
e |
10,5 |
13,5 |
15,5 |
20,0 |
24,0 |
30,5 |
45,5 |
c |
6,5 |
8,5 |
10,5 |
13,0 |
15,0 |
19,5 |
28,5 |
R |
4 |
5 |
6 |
7 |
9 |
11 |
17 |
|
12927 |
12543 |
12550 |
12616 |
12915 |
10026 |
12936 |
Таблиця 1. 3 – Зовнішній конус Морзе без лапки (рис.1.4 б)
Номер |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
D |
9,045 |
12,065 |
17,780 |
23,825 |
31,267 |
44,399 |
63,348 |
D1 |
9,212 |
12,240 |
17,980 |
24,051 |
31,542 |
44,731 |
63,760 |
a |
3,2 |
3,5 |
4,0 |
4,5 |
5,3 |
6,3 |
7,9 |
d |
6,453 |
9,396 |
14,583 |
19,784 |
25,933 |
37,573 |
53,905 |
d2 |
5,5 |
9 |
14 |
19 |
25 |
35 |
50 |
l |
53 |
57 |
68 |
85 |
108 |
136 |
189 |
t |
2,5 |
3 |
4 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
12927 |
12543 |
12550 |
12616 |
12915 |
10026 |
12936 |
Таблиця 1.4 – Зовнішній короткий конус Морзе (рис.1.4 в)
Номер |
1a |
1b |
2a |
2b |
3a | |
D |
10,095 |
12,065 |
15,733 |
17,781 |
21,793 | |
D1 |
10,269 |
12,239 |
15,933 |
17,981 |
22,019 | |
d |
9,371 |
11,142 |
14,534 |
16,183 |
19,760 | |
a |
3,5 |
3,5 |
4 |
4 |
4,5 | |
l |
18 |
22 |
28 |
36 |
45 | |
|
12543 |
12550 |