Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Швец - Режущий Инструмент (на укаинском).doc
Скачиваний:
59
Добавлен:
12.08.2013
Размер:
9.48 Mб
Скачать

1.2 Приєднувальна частина

Приєднувальна частина є необхідною складовою будь-якого інструменту. Вона необхідна для закріплення інструменту на верстаті або у допоміжному інструменті. Конструкції приєднувальних частин інструменту можуть бути різними. Але оскільки різноманітність їх дуже ускладнила б виробництво і експлуатацію верстатів, то до верстатів приєднуються призма, циліндр, конус (див. рис.1.1). Приєднувальні поверхні, що контактують з допоміжним інструментом, можуть мати і іншу, спеціальну форму: хвіст ластівки, циліндр з лискою та ін.

Ці поверхні можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Якщо приєднувальна поверхня зовнішня, то інструмент з хвостовиком, а якщо внутрішня, то тоді він насадний.

Різці мають призматичну приєднувальну частину. Часто приєднувальна частина має вигляд конічного або циліндричного хвостовика (свердла, зенкери). Іноді фрези, шевери, довбачі забезпечуються базовими циліндричними або конічними отворами і насаджуються на оправки.

Приєднувальна частина у більшості випадків є базою не тільки на металорізальному верстаті, але також при виготовленні, контролі і переточуванні інструменту. Вона повинна бути простою у виготовленні, забезпечувати надійне, жорстке і точне кріплення інструменту, зручність і швидкість його встановлення і знімання.

При використанні циліндричної приєднувальної частини центрування інструменту відбувається по циліндричній поверхні з точністю, яку допускає з’єднання із зазором. Крутний момент здебільшого передається з допомогою торцевих або осьових шпонок. Діаметр хвостовика (чи отвору) можна визначити за допомогою формули

, (1.1)

де М – зведений момент;

[] – допустиме напруження.

Зведений момент при складному навантаженні (вигин та скручування) за третьою теорією міцності дорівнює

,

де Mz, My – вигинаючи моменти відносно головних цент-ральних осей нормального перетину приєднувальної поверхні;

Mкр – крутний момент відносно геометричної осі приєднувальної поверхні.

Визначений аналітично діаметр коригується відповідно до вибраного ряду діаметрів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Ряди діаметрів приєднувальної поверхні

Ряд1

2

2,5

3

4

5

6

8

10

12

16

Ряд2

7

9

11

14

Ряд1

20

25

32

40

50

60

Ряд2

18

22

28

36

45

55

70

При використанні конічної приєднувальної поверхні (рис.1.4) створюється з’єднання без зазору, а тому точність центрування залежить тільки від точності виготовлення конічних поверхонь. У виробництві поширені конуси Морзе. Завдяки їх оптимальній конусності ( 1:20) вони приєднуються і передають крутний момент через тертя, а після роботи легко видаляються. Розміри хвостовиків з конусом Морзе наведені у таблицях 1.2, 1.3, 1.4. Необхідний номер конуса Морзе можна визначити за формулою

, (1.2)

де 0,1 – коефіцієнт тертя;

Ро – осьова сила при різанні;

D, d, - параметри конуса (див. рис. 1.4);

=0 -10 - похибка кута конуса.

З цієї формули, при відомому силовому навантаженні, можна визначити суму D+d, а за її значенням із відповідної таблиці вибрати номер конуса.

Але у більшості випадків розрахунки за формулами (1.1) та (1.2) не виконують. Розміри приєднувальних поверхонь призначають відповідно до розмірів поверхонь верстата чи допоміжного інструменту або порівнюючи їх з перевіреними у практиці конструкціями. Для полегшення використання аналогій креслення інструменту необхідно виконувати у масштабі 1:1.

Таблиця 1.2 – Зовнішній конус Морзе з лапкою (рис.1.4 а)

Номер

0

1

2

3

4

5

6

D

9,045

12,065

17,780

23,825

31,267

44,399

63,348

D1

9,212

12,240

17,980

24,051

31,542

44,731

63,760

a

3,2

3,5

4,0

4,5

5,3

6,3

7,9

d

6,115

8,972

14,059

19,131

25,154

36,547

52,419

d1

5,9

8,7

13,6

18,6

24,6

35,7

51,3

l

59,5

65,5

78,5

98,0

123,0

155,5

217,5

b

3,9

5,2

6,3

7,9

11,9

15,9

19,0

e

10,5

13,5

15,5

20,0

24,0

30,5

45,5

c

6,5

8,5

10,5

13,0

15,0

19,5

28,5

R

4

5

6

7

9

11

17

12927

12543

12550

12616

12915

10026

12936

Таблиця 1. 3 – Зовнішній конус Морзе без лапки (рис.1.4 б)

Номер

0

1

2

3

4

5

6

D

9,045

12,065

17,780

23,825

31,267

44,399

63,348

D1

9,212

12,240

17,980

24,051

31,542

44,731

63,760

a

3,2

3,5

4,0

4,5

5,3

6,3

7,9

d

6,453

9,396

14,583

19,784

25,933

37,573

53,905

d2

5,5

9

14

19

25

35

50

l

53

57

68

85

108

136

189

t

2,5

3

4

4

5

6

7

12927

12543

12550

12616

12915

10026

12936

Таблиця 1.4 – Зовнішній короткий конус Морзе (рис.1.4 в)

Номер

1a

1b

2a

2b

3a

D

10,095

12,065

15,733

17,781

21,793

D1

10,269

12,239

15,933

17,981

22,019

d

9,371

11,142

14,534

16,183

19,760

a

3,5

3,5

4

4

4,5

l

18

22

28

36

45

12543

12550

Соседние файлы в предмете Резание металлов и режущий инструмент
  • #
    12.08.201345.12 Mб45Сахаров - Металлорежущие инструменты.pdf
  • #
    13.08.201342.65 Mб47Сборник задач по резанию.pdf
  • #
    10.08.2013183.07 Кб26ТОКАРНЫЕ РЕЗЦЫ.mht
  • #
    12.08.201315.45 Mб40Фельдштейн ЕЭ - Металлорежущие инструменты.djvu
  • #
    10.08.201324.47 Mб68Формообразование поверхностей деталей. Монография. (Радзевич, 2001).pdf
  • #