- •С.В.Швець
- •С.В.Швець металорізальні інструменти
- •Передмова
- •1 Основні положення
- •1.1 Робоча частина інструменту
- •1.2 Приєднувальна частина
- •1.3 Забезпечення якості інструменту
- •2 Різці для зовнішнього точіння
- •2.1 Проектування форми робочої частини
- •2.2 Схеми силового замикання і механізми, що їх створюють
- •2.3 Приєднувальна частина
- •2.4 Креслення
- •3 Радіальні фасонні різці
- •3.1 Задачі проектування
- •3.2 Вихідні дані для проектування
- •3.3 Вибір геометрії
- •3.4 Визначення зовнішнього діаметра круглого різця
- •3.5 Графічне будування профілю
- •3.6 Аналітичний розрахунок профілю
- •3.7 Конструкторське доопрацювання інструменту
- •3.8 Креслення
- •3.9 Послідовність проектування
- •4 Зенкери для збільшення діаметрів отворів
- •4.1 Призначення і типи
- •4.2 Конструктивні елементи зенкера
- •4.3 Допуск на діаметр зенкера
- •4.4 Приєднувальна частина
- •4.5 Послідовність проектування
- •4.5 Робоче креслення
- •5 Машинні циліндричні розвертки
- •5.1 Призначення і типи розверток
- •5.2 Конструктивні параметри циліндричних розверток
- •5.3 Допуск на діаметр розвертки
- •5.4 Послідовність проектування
- •5.5 Робоче креслення
- •6 Протяжки
- •6.1 Особливості конструкції та використання
- •6.2 Складові частини протяжок і прошивок
- •6.3 Сили різання при протягуванні і розрахунок протяжок на міцність
- •6.4 Схеми зрізування шарів металу
- •6.5 Методи утворення поверхонь протягуванням
- •6.6 Чорнові зуби
- •4, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 18, 20, 22, 25 Мм.
- •6.7 Різноманітність конструктивних рішень
- •6.8 Чистові і калібрувальні зуби
- •6.9 Приєднувальна частина та довжина протяжки
- •6.10 Послідовність проектування протяжки
- •6.11 Робоче креслення
- •7 Циліндричні фрези
- •7.1 Конструктивні елементи
- •7.2 Геометрія зубів
- •7.3 Послідовність розрахунків
- •7.4 Робоче креслення
- •8 Черв'ячні фрези
- •8.1 Зуборізальні фрези
- •8.2 Фрези для шліцьових валів
- •8.3 Послідовність розрахунків
- •8.4 Робоче креслення
- •9 Довбачі для виготовлення прямозубих некорегованих коліс
- •9.1 Особливості конструкції довбача
- •9.2 Геометрія зубів довбача
- •9.3 Визначення розмірів зуба колеса
- •9.4 Визначення величини вихідної відстані довбача а та параметрів довбача у вихідному перетині
- •9.5 Визначення габаритних розмірів довбача
- •9.6 Розміри довбача на передній поверхні
- •9.7 Перевірка загострення вершини зубів довбача
- •9.8 Перевірка на інтерференцію профілів зубів (нарізаного спроектованим довбачем і парного йому коліс)
- •9.9 Перевірка на відсутність підрізування ніжки та зрізування головки зубів колеса довбачем
- •9.10 Робоче креслення
- •10 Машинні та гайкорізні мітчики
- •10.1 Конструктивні елементи мітчиків
- •10.2 Розміри різі мітчиків
- •10.3 Допуски на параметри різі мітчиків
- •10.4 Робоче креслення мітчика
- •Cписок літератури
- •Металорізальні інструменти
- •6.090202, 6.090203
Передмова
Прибуткова економічна діяльність неможлива без створення високоефективних конструкцій різального інструменту. Тому фахівці, які готуються працювати у металообробній галузі, повинні уміти проектувати різні інструменти. Більше того, комплексна автоматизація проектування і виробництва вимагає точних знань і досконалого володіння методами проектування.
Завданнями цього навчального посібника є освоєння і поглиблення знань, отриманих студентами з курсу «Різальний інструмент та інструментальне забезпечення гнучких автоматизованих виробництв», набуття практичних навичок розрахунків і конструювання інструментів. При створенні інструментального забезпечення особливу увагу необхідно звертати на конструювання інструментів, оснащених багатогранними пластинками, а також на конструкції, які забезпечують підвищення рівня автоматизації обробки деталей на верстатах.
Для вирішення цих завдань слід використовувати знання з вищої математики, теоретичної і прикладної механіки, опору матеріалів, різання металів, матеріалознавства й ін. Застосування елементів системи автоматизованого проектування у курсових роботах потребує, щоб рекомендації та табличні моделі були переведені у математичні залежності.
Ефективним засобом розв’язання інструментальних задач є використання теорії формоутворення поверхонь, побудова оптимізаційних математичних моделей інструменту, ефективність яких зростає із застосуванням ЕОМ.
Початковими даними для проектування інструменту є параметри оброблюваної деталі, її матеріал і твердість, форма і розміри оброблюваних поверхонь, вимоги з точності і шорсткості, розміри поверхонь до обробки, вид обробки.
Оскільки для кожного конкретного випадку можливі різні вирішення поставлених завдань, то проект повинен мати оцінку запропонованого варіанта, яка базується на різноманітних критеріях: металоємність і продуктивність інструменту, кількість можливих переточувань, характеристики міцності, собівартість.
На всіх етапах проектування необхідно враховувати умови створення оптимальної конструкції, призначення оптимальних параметрів, проводити розроблення варіантів і аналіз їх для вибору найкращого. Під час виконання завдань студент, використовуючи алгоритми проектування інструментів, розробляє програми розрахунків на ЕОМ. Вони розробляються з урахуванням наявного програмного та матеріального забезпечення.
Матеріал проекту включає текстову і графічну частини.
Текстова частина проекту - це пояснювальна записка, яка складається із змісту та викладення передбачених завданням розділів, у кожному із яких повинно бути завдання на проектування, розрахунки, схеми та рисунки, програми для ЕОМ (ті, що написані самостійно), вибір оптимальних варіантів, опис конструкції. Записка повинна закінчуватися списком використаної літератури.
Розмірність усіх величин повинна бути у системі СІ або у системах, які застосовуються поряд із системою СІ.
Вимоги до графічної частини такі. Формати, масштаби зображень і загальні вимоги до графічного матеріалу повинні відповідати стандартам Єдиної системи конструкторської і технологічної документації (ЄСКД і ЄСТД). Робоче креслення інструменту повинно мати мінімальну кількість проекцій, розмірів і перетинів. На кресленні повинні бути показані допуски на розміри та на форму і положення поверхонь, значення шорсткості, місць зварювання і паяння, записані технічні вимоги до інструменту. Креслення потрібно виконувати у масштабі 1:1, а дрібні елементи показувати у збільшеному вигляді.
