6 Протяжки

6.1 Особливості конструкції та використання

Протяжки - це багатозубий металорізальний інструмент, що здійснює процес зрізування шарів металу за відсутності руху подачі за рахунок перевищення ширини або висоти наступного зуба відносно ширини або висоти попереднього. Це перевищення називається підйомом зуба протяжки.

При обробці круглого отвору протяжка у поступальному русі відносно заготовки зрізує кожним зубом шар а (рис. 6.1), а у цілому - сумарний шар А. Шар а, що зрізується, вимірюється у напрямі, перпендикулярному до обробленої поверхні.

Особливість процесу протягування полягає також у тому, що у процесі різання стружка не може бути видалена із западини між зубами протяжки і повинна повністю розміщуватися у западині до кінця обробки деталі.

Протяжки отримали значне поширення головним чином у масовому і багатосерійному виробництвах внаслідок того, що:

• вони - один із найпродуктивніших різальних інструментів;

• дозволяють одержувати високу точність і якість обробки при низькій кваліфікації робітників;

• мають високу стійкість;

• протяжки - дуже економічний інструмент (складова інструменту, яка входить до собівартості деталі, відносно невелика).

Протяжка - спеціальний інструмент, проектується і виготовляється для обробки однієї або декількох певних деталей. Вона складна і дорога. Це і обумовлює рентабельність застосування протяжок саме у масовому і багатосерійному виробництвах. Проте протяжки можна застосовувати і у дрібносерійному виробництві, у тих випадках, коли необхідна точність обробки деталі може бути отримана тільки протягуванням.

Протяжки мають високу продуктивність, не зважаючи на те, що вони працюють при малих швидкостях різання–V=3-12 м/хв. Причиною цього є те, що при протягуванні відпадає необхідність у спеціальному русі поширення зони різання на всю оброблювану поверхню. Поверхня утворюється зі швидкістю, яка дорівнює швидкості різання, тоді як при точінні або при свердлінні це величина подачі за одну хвилину S_хв=Sn<<12 м/хв.

Висока продуктивність протяжок обумовлена також тим, що кожна протяжка поєднує у собі чорнові, чистові і калібрувальні зуби, завдяки чому однією операцією протягування може бути замінено дві або три окремі операції.

Протяжки поділяються в основному на два види: для протягування отворів - внутрішні протяжки і для протягування відкритих поверхонь - зовнішні протяжки. Протяжки, як правило, працюють з прямолінійним рухом різання. В окремих випадках застосовуються протяжки також з круговим рухом різання. Оброблені такими протяжками поверхні можуть бути тілами обертання з довільної форми твірною (криволінійною, східчастою, конічною і т. ін.), тоді як протяжками з прямолінійним рухом різання обробляються поверхні тільки з прямолінійними твірними.

Найбільш поширені у машинобудуванні протяжки з прямолінійним рухом різання.

Протяжки та-кож розрізняються за схемою сило-вого навантажен-ня (рис.6.2). Якщо сили розтягують її (рис. 6.2 а), то така протяжка називається власне протяжкою, Якщо ж сили її стискають (рис. 6.2 б), то така протяжка називається прошивкою. Конструкція прошивок загалом подібна конструкції протяжок. Подібно до протяжок, прошивки також можуть бути внутрішніми і зовнішніми.

Протягуванням одержують шорсткість поверхні з Ra=2,5-0,63.