
- •С.В.Швець
- •С.В.Швець металорізальні інструменти
- •Передмова
- •1 Основні положення
- •1.1 Робоча частина інструменту
- •1.2 Приєднувальна частина
- •1.3 Забезпечення якості інструменту
- •2 Різці для зовнішнього точіння
- •2.1 Проектування форми робочої частини
- •2.2 Схеми силового замикання і механізми, що їх створюють
- •2.3 Приєднувальна частина
- •2.4 Креслення
- •3 Радіальні фасонні різці
- •3.1 Задачі проектування
- •3.2 Вихідні дані для проектування
- •3.3 Вибір геометрії
- •3.4 Визначення зовнішнього діаметра круглого різця
- •3.5 Графічне будування профілю
- •3.6 Аналітичний розрахунок профілю
- •3.7 Конструкторське доопрацювання інструменту
- •3.8 Креслення
- •3.9 Послідовність проектування
- •4 Зенкери для збільшення діаметрів отворів
- •4.1 Призначення і типи
- •4.2 Конструктивні елементи зенкера
- •4.3 Допуск на діаметр зенкера
- •4.4 Приєднувальна частина
- •4.5 Послідовність проектування
- •4.5 Робоче креслення
- •5 Машинні циліндричні розвертки
- •5.1 Призначення і типи розверток
- •5.2 Конструктивні параметри циліндричних розверток
- •5.3 Допуск на діаметр розвертки
- •5.4 Послідовність проектування
- •5.5 Робоче креслення
- •6 Протяжки
- •6.1 Особливості конструкції та використання
- •6.2 Складові частини протяжок і прошивок
- •6.3 Сили різання при протягуванні і розрахунок протяжок на міцність
- •6.4 Схеми зрізування шарів металу
- •6.5 Методи утворення поверхонь протягуванням
- •6.6 Чорнові зуби
- •4, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 18, 20, 22, 25 Мм.
- •6.7 Різноманітність конструктивних рішень
- •6.8 Чистові і калібрувальні зуби
- •6.9 Приєднувальна частина та довжина протяжки
- •6.10 Послідовність проектування протяжки
- •6.11 Робоче креслення
- •7 Циліндричні фрези
- •7.1 Конструктивні елементи
- •7.2 Геометрія зубів
- •7.3 Послідовність розрахунків
- •7.4 Робоче креслення
- •8 Черв'ячні фрези
- •8.1 Зуборізальні фрези
- •8.2 Фрези для шліцьових валів
- •8.3 Послідовність розрахунків
- •8.4 Робоче креслення
- •9 Довбачі для виготовлення прямозубих некорегованих коліс
- •9.1 Особливості конструкції довбача
- •9.2 Геометрія зубів довбача
- •9.3 Визначення розмірів зуба колеса
- •9.4 Визначення величини вихідної відстані довбача а та параметрів довбача у вихідному перетині
- •9.5 Визначення габаритних розмірів довбача
- •9.6 Розміри довбача на передній поверхні
- •9.7 Перевірка загострення вершини зубів довбача
- •9.8 Перевірка на інтерференцію профілів зубів (нарізаного спроектованим довбачем і парного йому коліс)
- •9.9 Перевірка на відсутність підрізування ніжки та зрізування головки зубів колеса довбачем
- •9.10 Робоче креслення
- •10 Машинні та гайкорізні мітчики
- •10.1 Конструктивні елементи мітчиків
- •10.2 Розміри різі мітчиків
- •10.3 Допуски на параметри різі мітчиків
- •10.4 Робоче креслення мітчика
- •Cписок літератури
- •Металорізальні інструменти
- •6.090202, 6.090203
4.3 Допуск на діаметр зенкера
Зенкери виготовляються двох типів: № 1 - для попередньої обробки отвору під розвертку та № 2 - для остаточної обробки отвору. У обох випадках допуск на діаметр зенкера розраховується за умови обробки отвору за 11-м квалітетом. Він дорівнює чверті від допуску на розмір деталі
.
Допуск на зенкер розміщується
нижче від верхнього відхилення розміру
деталі на величину ht
(рис. 4.9). Це необхідно
для того, щоб за наявності похибок
центрування інструменту, неточності
шпинделя, поширення пластичної зони на
лезах за межі траєкторії обертання
вершин дійсний розмір деталі все ж таки
не виходив за допустимі межі. Звичайно
беруть таким, що дорівнює
.
Тоді верхнє відхилення
діаметра зенкера №2 дорівнює
.
Нижнє відхилення
.
Граничні відхилення діаметра зенкера №1 враховують припуск для розвертки :
,
.
Номінальний розмір діаметра зенкера дорівнює номінально-му розміру отвору.
Припуск для розвертки залежить від діаметра отвору,
мм.
4.4 Приєднувальна частина
Зенкери стандартної конструкції діаметром від 10 до 40 мм забезпечуються конічним хвостовиком. Хвостовик з конусом Морзе (рис. 4.2) забезпечує надійне центрування інструменту, що дозволяє зменшити вібрації і поліпшити якість обробленої поверхні.
Зенкери діаметром від 32 мм і вище мають отвір для встановлення на оправці. Оправка також має конічний хвостовик. Розміри приєднувальної поверхні насадного зенкера (рис. 4.3) визначаються за формулами
,
.
Необхідно враховувати, що через вібрації насадні зенкери, оснащені твердим сплавом, повинні використовуватись з меншими швидкостями різання, ніж ті, у яких робоча і приєднувальна частини складають одне ціле.
У процесі заточування зенкера після кожного зношення зменшується довжина його робочої частини. Для збільшення кількості переточувань рекомендується у зенкерів з хвостовиком на торці висвердлювати отвір, а у насадних - збільшувати довжину передньої частини конічного отвору (до внутрішньої виточки) приблизно на 30-50% у порівнянні з розміром, визначеним за емпіричною формулою. Така конструкція, крім продовження терміну експлуатації, забезпечує також надійне кріплення зенкера на оправці після неодноразових переточувань.
Складені зенкери виготовляють з конічним хвостовиком (діаметром від 30 до 50 мм) та насадні (від 50 до 100 мм). Діаметр отвору (рис. 4.4) при встановленні на оправці дорівнює
.
Діаметр внутрішньої виточки у зенкерів, що приєднуються до оправки, на 1 мм більший від діаметра отвору. Розміри канавки під торцеву шпонку призначаються за відповідним стандартом.
4.5 Послідовність проектування
Розрахунок зенкера виконується залежно від вихідних даних у такій послідовності:
Призначити конструкцію зенкера (з хвостовиком, насадний, складений і т. ін.).
Розрахувати довжину зенкера.
Визначити довжину різальної частини і її конструктивні параметри.
Визначити довжину калібрувальної частин.
Визначити конструктивні параметри приєднувальної поверхні.
Призначити кількість зубів.
Розрахувати параметри профілю стружкових канавок.
Розрахувати кут нахилу і крок стружкової канавки.
Визначити виконавчий розмір зенкера.
Призначити геометрію зуба.