1.3 Індикація

Індикація призначена для відображення інформації. Для індикації інформації використовуються такі комбінаційні схеми, як перетворювачі кодів, останні діляться на перетворювачі довільних кодів, на шифратори та дешифратори.

Шифратор перетворює унарний код в двійковий. Шифратори бувають класичні та пріоритетні. Класично шифратор має m входів і п виходів, і при подачі сигналу на один з входів (тільки на один) на виході з'являється двійковий код номера збудженого входу. Пріоритетним шифратором називається той шифратор у якого при збудженні декількох входів на виході формується сигнал одного з них, наприклад, старшого. Пріоритетний шифратор має також додаткові виходи ЕО - на входах немає жодного сигналу високого рівня і GS - на входах є хоча б один сигнал високого рівня.

Дешифратор є пристрой, що перетворює паралельний двійковий код на вході в унарний код на виході. Повний дешифратор має n входів і m виходів, які зв'язані співвідношенням m=2n .

Семисегментний індикатор використовується для відображення інформації. Кожному символу, що відображається, привласнюється певний двійковий код. При подачі певної вхідної адреси видається необхідне повідомлення. При побудові схеми індикації повідомлень я буду використовувати мікросхему 555ИД4. Сигнал виходу з демультиплексора подається на входи шифраторів. В моєму завданні треба, щоб індикатори показали такі повідомлення: РОСА, НАСОС, НОГА, ПЕРОН. Для цього побудуємо таблицю в якій уявлено які сегменти кожного індикатора повинні світитися при подачі певного вхідного коду.

Таблиця 1.3.1

Адрес	літери	№ІНД.	a	b	c	d	e	f	g
0000	Р	I	1	1	0	0	1	1	1
	О	II	1	1	1	1	1	1	0
	С	III	1	0	0	1	1	1	0
	А	IV	1	1	1	0	1	1	1
		V	0	0	0	0	0	0	0
1111	Н	I	0	1	1	0	1	1	1
	А	II	1	1	1	0	1	1	1
	С	III	1	0	0	1	1	1	0
	О	IV	1	1	1	1	1	1	0
	С	V	1	0	0	1	1	1	0
0101	Н	I	0	1	1	0	1	1	1
	О	II	1	1	1	1	1	1	0
	Г	III	1	1	0	0	1	1	0
	А	IV	1	1	1	0	1	1	1
		V	0	0	0	0	0	0	0
0111	П	I	1	1	1	0	1	1	0
	Е	II	1	0	0	1	1	1	1
	Р	III	1	1	0	0	1	1	1
	О	IV	1	1	1	1	1	1	0
	Н	V	0	1	1	0	1	1	1

За допомогою таблиці 1.3.1 будуємо схему яка зображена на додатку А.

2 Автомат з пам'яттю

Дискретні АП характеризуються тим, що стан їх виходів залежить як від сигналів, присутніх на їх входах в даний момент часу, так і від послідовності сигналів, що поступили на входи автомата в попередній момент часу.

АП діляться на синхронні та асинхронні. У синхронних АП є генератор синхроімпульсів, і дискретні моменти часу відстають один щодо одного на рівну величину t. У асинхронних АП генератор синхроімпульсів відсутній, та зміна внутрішніх станів відбувається під дією зовнішніх подій.

АП мають задану кількість внутрішніх станів. Робота АП відбувається в дискретні моменти часу. АП має сигнал виходу навіть в тому випадку, якщо відсутній вхідний сигнал. Формування сигналів виходів залежно від вхідних описується функцією, яка задає зв'язок між вхідними сигналами, кодом внутрішнього стану і виходами. Робота АП є формуванням внутрішніх станів під дією вхідного сигналу з урахуванням передісторії автомата. Різновиди АП: тригери, регістр зсуву, лічильники імпульсів, формувачі послідовності імпульсів.

Основою АП являється тригер, в свою чергу їх буває 5 видів:

D-, Т-, JK-, RS-, RS-. В моєму курсовому проекту я буду використовувати тригер RS-. RS–тригер має два входи: S – вхід установки (set), R – вхід скидання (reset).