- •2.1 Графіки електричних і теплових навантажень
- •2.2 Вибір основного обладнання
- •2.2.1 Вибір турбін
- •2.2.2 Вибір котельних агрегатів
- •2.2.3 Вибір електричних генераторів
- •2.3 Вибір головної схеми електричних з’єднань електростанції
- •2.3.1 Вибір схеми приєднання станції до системи
- •2.3.2 Проектування структурної схеми станції
- •2.3.3 Вибір блочних трансформаторів
- •2.3.4 Вибір автотрансформаторів зв’язку.
- •2.3.5 Вибір трансформаторів власних потреб
- •2.3.6 Вибір пускорезервних трансформаторів власних потреб
- •2.3.7 Техніко-економічне порівняння структурних схем станцій.
- •2.4.2 Техніко-економічне порівняння варіантів схем рп
- •2.4.3 Вибір системи електрозабезпечення власних потреб електричної станції
- •2.5 Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.5.1 Електрична схема заміщення установки
- •2.5.3 Знаходження ударного струму та періодичної і аперіодичної складових струму кз в заданий момент часу
- •2.6 Розрахунок термічної дії струмів кз
- •2.7 Вибір струмоведучих частин
- •2.7.1 Вибір збірних шин 750 кВ
- •Каталожні дані взято з [2.] вибираємо шини з проводу
- •2.7.2 Вибір збірних шин 220 кВ
- •Каталожні дані взято з [2.] вибираємо шини з проводу
- •2.7.3 Вибір гнучких шин на інших ділянках схеми
- •2.7.4 Вибір жорстких шин
- •2.7.6 Вибір комплектних екранованих струмопроводів.
- •2.8 Вибір електричних апаратів рп
- •2.8.1 Вибір вимикачів і роз'єднувачів
- •2.12 Розрахунок грозозахисту вру 750 кВ
2.12 Розрахунок грозозахисту вру 750 кВ
Грозозахист виконується штирьовими блискавковідводами (БВ).
Розрахунок зон захисту виконуємо графічним методом.
hx– найвища точка обладнання, яке необхідно захистити;h– висота блискавковідводу;L– відстань між блискавковідводами.
hx,h,L– беруться на підставі обраної схеми ВРУ [5].
rx– радіус зони захисту одного БВ, м:
h0– верхня границя зони захисту, м:
.
bx– ширина найвужчого місця зони захисту між двома БВ, м:
R– радіус дуги, що з’єднує вершини двох БВ і точку, розташовану на перпендикулярі, проведеному з середини відстані між БВ на висотіh0:
R= 4h–h0, [м].
Розрахуємо всі величини, необхідні для побудови зон захисту.
hx= 35 [м];h= 60 [м];L1-2= 35[м].
= 1,5(60 – 1,2535) = 24,375 [м];
= 59,151 [м];
= 3(59,151 – 1,2535) = 46,203 [м];
R= 460 – 59,151 = 180,85 [м].
Результати всіх інших розрахунків зведені в таблиці 2.27. Намалюємо у масштабі отримані зони захисту (рисунок 2.17. а,б). Якщо є не перекриті зони, то збільшуємо висоту БВ.
Таблиця 2.22
L, м |
h0, м |
bx, м |
rx, м |
L1-2 = L13-14 = 35 |
59,151 |
46,203 |
24,375 |
L1-13 = L2-14 = 88 |
54,7 |
32,85 |
24,375 |
L1-14= L2-13 =94,705 |
53,876 |
30,378 |
24,375 |
Рисунок 2.10 а.- Зони захисту блискавковідводами, вид збоку
Рисунок 2.10 б.- Зони захисту РУ блискавковідводами, вид зверху
Рисунок 2.10 в – Схема розташування блискавковідводів
на ВРУ – 750 кВ
Розрахований блискавкозахист зможе захистити усе обладнання на ВРУ.
2.13Розрахунок заземлюючого пристрою ВРУ 750 кВ
Площа ВРУ [3]: S= (38588) м2. Приймаємо площу заземлюючого пристроюS= (400140) м2.
Рівень верхнього шару грунту h= 2 м. Питомий опір верхнього шару грунту1= 450 Омм; нижнього шару –2= 90 Омм.
Намічаємо до виконання сітку з прямокутних комірок і вертикальних провідників у кількості: n=68шт, довжиноюl= 5 м. Сітка буде закладена на глибиніt= 0,5 м (рис. 2.18).
Рисунок 2.11- Схема заземлюючого пристрою.
Визначаємо опір заземлювача взимку.
1з/2з=450/90=5.
Середня відстань між вертикальними провідниками:
a=L/n, (2.94)
де L– периметр заземлювача.
a= 2(400+140)/68=15,9 (м).
Еквівалентний питомий опір землі:
екв=2(1/2), (2.95)
де = 0,43+ 0,27lg; (2.96)
= 0,43((2-0,5)/5)+ 0,27lg(15,9 /5) = 0,3;
екв= 9050,3=145,8 (Омм).
Опір заземлювача:
, (2.97)
де LВ,LГ– сумарна довжина відповідно вертикальних та горизонтальних заземлювачів;
0,1;
0,444 – 0,840,0232= 0,424;
= 0,28(Ом).
r = 0,28 Ом 0,5 Ом заземлення відповідає нормам