Вступ

Із всієї електроенергії, що виробляється електростанціями на Україні, на долю ТЕС припадає біля 60%, але останнім часом спостерігається падіння виробництва електроенергії.

Проблеми електрозбереження на Україні вирішуються в умовах важкого кризового стану економіки, становлення ринкових відносин, коли Україна стала значним імпортером паливно-енергетичних ресурсів в зв»язку з обмеженими власними можливостями.Успіх цієї проблеми залежить від розробки законодавчими і виконавчими органами держави енергетичної стратегії і тактики розвитку паливно-енергетичного комплексу з урахуванням особливостей загальної економічної ситуації.Україна має необхідний інтелектуальний та технічний рівень для успішного вирішення цих проблем.

Наша держава знаходиться в центрі Європи. Ще збережені основні фонди підприємств, кваліфікований персонал – все це дає вигідні умови для створення на Україні перспективних спільних підприємств. Навіть сьогодні багато товарів виробляється на Україні, які користуються попитом за кордоном.

Ріст прибутку підприємств, запровадження ефективних передових технологій, поряд з ефективним вирішенням задач забезпечення країни енергоносіями, приведе до розвитку всієї промисловості і в першу чергу енергетичного комплексу. Заплановане збільшення видобутку нафти і газу в Західній Україні, будівництво терміналів поблизу Одеси – це альтернатива російському вугіллю, нафті, газу. Це шлях до зниження собівартості електроенергії, шлях до росту виробництва і споживання електроенергії. Це стимулює розвиток енергоємної промисловості і сільського господарства, а тому вирішить не тільки економічні але й соціальні та політичні задачі.

В цей період Україні знадобляться на ряду з працюючими і застарілими

нові теплові електростанції, що успішно експлуатуються в багатьох країнах світу.

У першому розділі виконано розрахунок графіків електричних навантажень, проведено вибір основного та допоміжного обладнання, виконаний розрахунок струмів КЗ, проведено вибір головної схеми електричних з»єднань КЕС, зроблено вибір схеми і джерел власних потреб, оперативного постійного струму.

У другому розділі виконано розрахунок і проведено вибір устаткування релейного захисту та автоматики КЕС.

У третьому розділі було детально досліджено питання сушки електричних машин.

У четвертому розділі приведений розрахунок економічних показників КЕС, а питання охорони навколишнього середовища розглянуте в п»ятому розділі.

2.1 Графіки електричних і теплових навантажень

Режим роботи електростанцій задається графіками електричних і теплових навантажень що обслуговуються районом. Потужність електричних станцій повинна забезпечити покриття графіків навантажень з обліком втрат енергії, зв'язаних із її передачею з місця виробітки до місця перетворення, і витрата на власні потреби станції.

Графіки електричних навантажень виражені у відсотках від максимальної потужності району системи .

Передача електроенергії зв'язана з втратами, що діляться на постійні , що не залежать від струму навантаження, і змінні пропорційні квадрату струмів навантаження.

Алгоритм розрахунку графіків електричних навантажень:

– постійні втрати в мережах місцевого району (Р):

Р_1р = Р'₁Р_{р max}; (2.1)

– постійні втрати в мережах системи (С):

Р_1c = Р''₁Р_{c max}; (2.2)

– змінні втрати в мережах МР:

; (2.3)

– змінні втрати в мережах С:

, (2.4)

де Р'_і, Р''_і – коефіціенти втрат, з [1, ст. 4];

– сумарна потужність, яка віддається у місцевий район:

Р_р.від = Р_{р t} + Р_1р + Р_{2р t}; (2.5)

– сумарна потужність, яка віддається у систему:

Р_с.від = Р_{с t} + Р_1с + Р_{2с t}; (2.6)

– сумарна потужність, що віддається з шин:

Р_{від t} = Р_р.від + Р_с.від; (2.7)

– потужність, що віддається на власні потреби станції:

, (2.8)

де Р_вст – встановлена потужність станції; Р'_вп – максимальне навантаження власних потреб, %, по відношенню до встановленої потужності ЕС [1, таблиця 2.1];

– потужність, що виробляється генераторами:

Р_{вир t} = Р_{від t} + Р_{вп t}. (2.9)

По приведеному алгоритму проводяться розрахунки для всіх часових інтервалів і для всіх пір року, з використанням ЕОМ. Результати зведені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Навантаження станції

Години доби, год.		0-6	6-8	8-12	12-14	14-16	16-18	18-20	20-24
Навантаження місцевого району, %	зима	95	98	97	97	96	94	95	93
	літо	91	93	92	91	93	89	90	88
Навантаження місцевого району, МВт	зима	342	352,8	349,2	349,2	345,6	338,4	342	334,8
	літо	327,6	334,8	331,2	327,6	334,8	320,4	324	316,8
Постійні втрати потужності в мережах місцевого району, МВт	зима	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6
	літо	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6
Змінні втрати потужності в мережах місцевого району, МВт	зима	19,49	20,74	20,32	20,32	19,91	19,09	19,49	18,68
	літо	17,89	18,68	18,28	17,89	18,68	17,11	17,50	16,73
Потужність, що віддається в місцевий район, МВт	зима	365,09	377,14	373,12	373,12	369,11	361,09	365,09	357,08
	літо	349,09	357,08	353,08	349,09	357,08	341,11	345,10	337,13
Навантаження системи, %	зима	90	91	91	92	92	89	90	88
	літо	86	86	86	86	88	84	85	84
Навантаження системи, MBт	зима	3150	3185	3185	3220	3220	3115	3150	3080
	літо	3010	3010	3010	3010	3080	2940	2975	2940
Постійні втрати потужності в мережах системи, МВт	зима	70	70	70	70	70	70	70	70
	літо	70	70	70	70	70	70	70	70
Змінні втрати потужності в мережах системи, МВт	зима	396,9	405,77	405,77	414,74	414,74	388,13	396,9	379,46
	літо	362,4	362,4	362,4	362,4	379,46	345,74	354,03	345,74
Потужність, що віддається в систему, МВт	зима	3616,9	3660,77	3600,77	3704,74	3704,74	3573,13	3616,9	3529,46
	літо	3422,4	3422,4	3422,4	3422,4	3529,46	3355,74	3399,03	3355,74
Сумарна потужність, що віддається з шин станції МВт	зима	3982	4037,91	4033,89	4077,86	4073,84	3934,21	3981,99	3886,54
	літо	3791,5	3799,5	3795,5	3791,5	3886,54	3696,85	3744,12	3692,87
Витрата на власні потреби, МВт	зима	279	281,25	281,09	282,87	282,7	277,07	279	275,15
	літо	258,6	258,92	258,76	258,61	262,26	254,97	256,79	254,82
Потужність, яка виробляється генераторами ЕС, МВт	зима	4261	4319,17	4314,98	4360,72	4356,55	4211,28	4261	4161,68
	літо	4050,1	4058,4	4054,25	4050,1	4148	3951,82	4000,91	3947,69

За даними табл. 2.1. будуються наступні графіки P = f(t): добовий зимній графік навантажень (рис. 1.1); добовий літній графік навантажень (рис. 1.2); графік річної потужності (рис. 1.3).

Рисунок 2.1 Добовий зимній графік навантажень

Рисунок 2.2 Добовий літній графік навантажень

Рисунок 2.3 Графік річної потужності

Техніко-економічні показники роботи станції:

1). Максимальне навантаження станції:

4360,7249 (МВт). (2.10)

2). Річне вироблення електроенергії:

= 34930045,94 (МВтгод). (2.11)

3). Середнє навантаження станції:

3987,45 (МВт). (2.12)

4). Коефіцієнт заповнення графіка:

= 0,8286. (2.13)

5). Коефіцієнт використання встановленої потужності:

= 0,9144003. (2.14)

6). Число годин використання максимального навантаження:

8010,14666 (год). (2.15)

7). Число годин використання встановленої потужності:

7938,6468 (год). (2.16)

8). Коефіцієнт резерву: 1,00900656. (2.17)