Іі триместр

Семінар 15

Оґюст Конт і програма позитивної філософії

1. Закон трьох стадій.

2. Функції позитивної філософії і сучасна організація науки.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т. 1, с. 57–67, Конт)

Семінар 16 –17

Позитивна філософія в ХХ столітті

1. Логічний позитивізм і його криза.

2. Критична теорія Карла Поппера.

3. Постпозитивізм (Полані, Кун).

4. Методологічний анархізм Пола Фейєрабенда.

Семінар 18

Філософське вчення про пізнання

1. Рівні пізнання.

2. Істина та її критерії.

3. Особливості наукового пізнання.

Семінар 19

Вплив філософії на природничі дослідження

1. Гейзенбергова оцінка античної атомістики і платонізму.

2. Гейзенберг про вплив античної філософії на сучасну ядерну фізику.

Семінар 20–23

(За “Методичними рекомендаціями”, сем. 1–2)

Семінар 24

Проблема детермінізму

1. Критика поняття причинності Д. Юмом.

2. Комплексний характер причини за Р. Карнапом.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т.1, с. 329–339, Юм; 343–350, Карнап)

Семінар 25

Філософське розуміння культури

1. Вчення Фрейда про культуру і цивілізацію.

2. Вчення Бердяєва про культуру і цивілізацію.

3. Порівняння вчень Фрейда і Бердяєва.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т. 2, с. 285–300, Фрейд; 307–315, Бердяєв)

Семінар 26

Історичний процес та його спрямованість

1. Аргументи Кондорсе на користь історичного прогресу; оцінка революції

2. Критика Великої французької революції Володимиром Соловйовим.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т.2, с. 428–435, Кодорсе; 472–473, Соловйов)

Семінар 27

Глобальні проблеми сучасності

1. Суперечливість прогресу і виникнення глобальних проблем.

2. Новий умови людського існування.

3. Шляхи розв’язання глобальних проблем.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т.2, с. 558–565, 568–575, 583–585, Печеї)

Семінар 28

Філософія ХХ століття

1. Загальна характеристика філософії ХХ століття

2. Екзистенціалізм.

3. Феноменологія і герменевтика.

Семінар 29

Найновітніші напрями в філософії

1. Поняття “епоха постмодерну”. Постструктуралізм.

2. Мультикультуралізм.

3. Ґендерна теорія.

4. Комунікативна філософія.

Семінар 30

Українська філософія

1. Філософія Г. Сковороди.

2. Соціально-філософськи погляди Кирило-Мефодіївського товариства.

3. “Філософія серця” П. Юркевича.

(“Філософія. Курс Лекцій”, с. 247–277)

Семінар 1–2

Загальне поняття світогляду

1. Проблематичність опису реальності думкою, уява і точне доведення, абстрактний і конкретний підходи в розв’язанні проблем (на прикладі парадоксу Рассела).

2. Предмет світогляду.

Становище людини в світі.

Суспільне життя, проблема узгодженої діяльності та неусувність світоглядної уніфікації.

Визначення світогляду.

Специфіка світоглядного знання, його відмінність від науки.

Типи суспільних суб’єктів і типи світогляду.

Світоглядна проблематика і сучасна університетська освіта.

3. Історичні типи світогляду. Час і ареал виникнення філософії.

Основні риси міфології.

Руйнація міфологічної свідомості в стародавніх суспільствах.

Основні риси релігії.

Як співіснують старі й нові типи світогляду?

Світогляд і філософія.

Регіони і час виникнення перших філософських вчень.

Семінар 3

Особливості сприйняття філософії суспільством

1. З якими ускладненнями стикається новачок у філософії

Спантеличення від математики і спантеличення від філософії: відмінності.

Ключова роль наполегливості, яка психологічна настанова унеможливлює розуміння філософії.

Роль наставників у вивченні філософії новачками.

2. Особливості сприйняття філософії в різних країнах

Статус філософії в Німеччині.

Статус філософії у Франції.

Статус філософії у Росії, причини її нерозвиненості в цій країні.

Безсвідома і свідома філософія.

Коли в філософії неможлива полеміка.

Подібні та відмінні риси філософії у порівнянні з наукою, мистецтвом і релігією.

Семінар 4

Проблема виникнення філософії

1. Фактори, що зумовили необхідність виникнення філософії у Стародавній Греції.

Рабовласництво, суспільний статус фізичної і розумової праці.

Республіканський устрій (громадська легітимація рішень, судові дискусії, військова справа, освіта; критерії престижу).

Уявлення про спосіб життя, гідний вільних громадян і проблема ідеального громадянина.

„Непрактичність” античної науки.

Антична математика і її світоглядне обґрунтування.

2. Східна філософія.

Порівняльний аналіз західної і східної цивілізацій.

Філософія і суспільна свобода.

Філософія Стародавньої Індії.

Філософія Стародавнього Китаю.

Семінар 5

Загальне поняття філософії

1. Предмет і структура філософії.

Термін „філософія” і проблема предмету філософії як форми світогляду.

Статус історії філософії в філософському знанні.

Відмінність філософії від релігії.

Чому філософське знання є плюралістичним, спільні та відмінні риси філософії та науки.

Філософські дисципліни в сучасному світі.

2. Суспільні функції філософії.

Практичний вплив філософії на суспільне й індивідуальне життя.

Основні функції філософії.

Семінар 6

Антична філософія: досократичний етап

1. Періодизація античної філософії.

2. Загальна характеристика досократичного етапу, Мілетська школа.

Проекція ідеального об’єкту математики на сферу світогляду.

Теоретичне подвоєння світу.

Проблема ефективності теорії й ідея непорушного світового ладу.

Проблема субстанції як початок філософії.

Поняття натурфілософії.

Розвиток філософських уявлень в послідовників Фалеса.

Анаксимандр, Анаксимен

3. Вчення Геракліта і Емпедокла.

Осмислення руху й розвитку.

Динаміка, нестабільність, суперечність.

Звертання Геракліта до осмислення соціальних проблем.

Емпедокл: спроба побудови складного натурфілософського вчення.

4. Вчення Піфагора. Елейська школа: Парменід, Зенон.

Принцип числа, зародження філософського ідеалізму.

Піфагорійці в суспільному житті.

Ознаки істинного знання за Парменідом.

Філософська критика дійсності в елеатів, парадокси пізнання істини.

Значення апорій Зенона для сучасної логіки.

5. Вчення Анаксагора, Давньогрецькі атомісти.

Першоелемент і першочастинка

Нус і гомеомерія.

Античне поняття атома і його значення для сучасної науки.

Демокріт, Левкіп

Семінар 7

Антична філософія: класичний етап І

1. Софістична критика космологізму досократиків.

Подолання „наївної” пізнавальної позиції.

Теза Протагора

Неоднозначність діяльності софістів.

Основні представники софістики.

2. Сократівська альтернатива софістиці.

Життя Сократа і його характер.

Моральне несприйняття софістики Сократом.

Врахування досвіду софістичної критики.

Де і як шукати істину.

Маєвтика.

Філософія і виховання.

Сократ як ідеал мудреця і роль інтелектуала в сучасному світі.

Семінар 8

Антична філософія: класичний етап ІІ

1. Філософія Платона

Сократівська спадщина в ранніх діалогах.

Вчення про ідеї.

Теорія пізнання.

Утопія ідеальної держави, проблема перетворення суспільства за теоретичним проектом.

2. Метафізика і природознавство за Аристотелем.

Критика теорії ідей, вчення про чотири початки речі.

Фізика якостей.

Енциклопедизм Аристотеля.

3. Аристотель про державу

Мета об’єднання людей в суспільство.

Яким має бути правильний державний устрій.

Різновиди правильного державного устрою та форми їх викривлення.

Коли виникає держава, а коли ні.

4. Загальна характеристика філософії елінізму.

Суспільні катаклізми елліністичної доби, криза полісу і зміна філософських пріоритетів.

Соціальне розчарування й індивідуальне блаженство.

Стоїцизм.

Скептицизм.

Епікуреїзм.

Семінар 9

Закінчення античної філософії, виникнення патристики

1. Останній етап античної філософії і зародження християнства.

Духовна ситуація в Пізній Римській імперії: криза язичництва і спроби його філософського порятунку.

Неоплатонізм.

Філософія і релігійно-містичні вчення.

Християнство як розв’язок світоглядних проблем пізньої античності.

2. Патристика і патристична філософія.

Патристика як тип духовної літератури і філософія.

Східна і Західна патристика.

Формування догматики, теологія і філософія.

3. Августин і Тома Аквінський про співвідношення філософії та теології

Призначення філософії за Авґустином, філософія і християнська віра.

Яку істину, за Томою, пізнає перша філософія.

Складність філософії, світло природного розсудку і світло божественного об’явлення.

Семінар 10

Схоластика і філософія епохи Відродження

1. Темні віки і відновлення філософської традиції в Західній Європі.

Цивілізаційне піднесення ІХ-Х століть у Європі, розвиток освіти.

Відродження філософії як елементу інтелектуальної культури.

Мусульманський Схід і його роль в збереженні античної спадщини.

2. Схоластика: хронологія, загальна характеристика.

Що таке схоластика (квадривіум, тривіум)?

Середньовічний університет.

Філософія і теологія.

Проблема універсалій, основні представники номіналізму і реалізму.

3. Проблематичність поняття “Відродження”, рух гуманістів.

Перехідний характер Відродження і умовність історичних періодизацій.

Основні риси ренесансного світогляду.

Що таке „гуманізм”?

Семінар 11

Філософія Нового часу: виникнення

1. Світоглядне значення Реформації.

Середньовічна релігійність і буржуазний індивідуалізм.

Пафос особистого спілкування з Богом в проповіді Лютера.

Проблема світоглядного обґрунтування індивідуалізму й філософія.

2. Пізнє відродження: Монтень і скептична критика культури.

Епоха релігійних війн і криза цінностей.

Монтень і реанімація елліністичних вчень.

Двозначність вчення Монтеня: звільнення від старого і відсутність твердих орієнтирів життя і мислення.

3. Пізнє Відродження: Галілей і становлення математично-експериментального природознавства.

Фізика схоластичного аристотелізму і переосмислення образу природи Ґалілеєм. Математика і опис природи.

Реабілітація експерименту.

Семінар 12

Філософія Нового часу: розвиток

1. Новочасний емпіризм (Френсис Бекон).

Плодоносне і світлоносне знання.

Ідоли (примари), що заважають пізнанню істини.

Індуктивне пізнання, повна і неповна індукція.

2. Раціоналізм і сенсуалізм в філософії ХVІІ століття (Декарт, Спіноза, Лейбніц).

Головна теза раціоналізму.

Правила методу Декарта.

Універсальний сумнів і теза Cogito ergo sum.

Дуалізм субстанцій в Декарта: душа і тіло.

Вчення про первинні і вторинні якості.Вчення Спінози і Лейбніца про субстанцію

3. Сенсуалізм в філософії ХVІІ століття (Лок) Гобс

Критика Декарта Локом, принцип tabula rasa.

Головний принцип сенсуалізму.

Процес пізнання за Локом.

4. Теорія природного права і політичний вплив філософії.

Натуралізація людини в філософії ХVІІ століття.

Гобс про природу людини, природний стан і суспільну угоду.

Лок про моральний складник людськоъ природи.

Дилема етатизму і лібералізму.

Семінар 13

Просвітництво і німецька класична філософія

1. Основний зміст філософії Просвітництва і її криза.

Ідея ratio в філософії Просвітництва.

Тлумачення випадковості й необхідності.

Просвітництво про природу людини.

Вчення Монтеск’є.

Вчення Русо.

Вчення Гельвеція.

Загальна характеристика німецького Просвітництва.

2. Система Імануїла Канта.

Періоди творчості Канта.

“Копернікіанський переворот”.

Пізнавальний процес за Кантом: апріорне, трансцендентне, трансцендентальне, річ у собі.

Поняття досвіду.

Практична філософія: категоричний імператив.

3. Система Геґеля.

Історичне значення філософії Геґеля.

Поняття абсолютної ідеї і розвитку через протилежності.

Система Геґеля і принципи його філософії.

Вчення про державу.

Філософія історії.

Семінар 14

Філософія ХІХ століття

1. Криза класичного способу філософування (Шопенгауер і Кіркегор)

Відмінність між класичною і некласичною філософією в ХІХ ст.

Воля в філософії Шопенгауера.

Людина у вченні К’єркегора, новий сенс поняття “екзистенція”.

2. Марксизм.

Вчення про розвиток.

Матеріалістичне розуміння суспільства й історії.

Вчення про комунізм і науковість соціального пізнання.

3. Філософське вчення Ніцше.

Концепція “волі до влади” і життя.

Імморалізм, вчення про цінності.

Два підходи до тлумачення ідей Ніцше.

4. Філософський зміст психоаналізу Фрейда.

Структура психіки за Фрейдом.

Вчення про несвідоме.

Культура і сублімація.

Психоаналіз як клінічна практика.

Розвиток ідей Фрейда Юнгом, Адлером і Фромом.

Семінар 15

Оґюст Конт і програма позитивної філософії

1. Закон трьох стадій.

2. Функції позитивної філософії і сучасна організація науки.

Семінар 16 –17

Позитивна філософія в ХХ столітті

1. Логічний позитивізм і його криза.

2. Критична теорія Карла Поппера.

3. Постпозитивізм (Полані, Кун).

4. Методологічний анархізм Пола Фейєрабенда.

Семінар 18

Філософське вчення про пізнання

1. Рівні пізнання.

2. Істина та її критерії.

3. Особливості наукового пізнання.

Семінар 19

Вплив філософії на природничі дослідження

1. Гейзенбергова оцінка античної атомістики і платонізму.

2. Гейзенберг про вплив античної філософії на сучасну ядерну фізику.

Семінар 20–23

(За “Методичними рекомендаціями”, сем. 1–2)

Семінар 24

Проблема детермінізму

1. Критика поняття причинності Д. Юмом.

2. Комплексний характер причини за Р. Карнапом.

Семінар 25

Філософське розуміння культури

1. Вчення Фрейда про культуру і цивілізацію.

2. Вчення Бердяєва про культуру і цивілізацію.

3. Порівняння вчень Фрейда і Бердяєва.

Семінар 26

Історичний процес та його спрямованість

1. Аргументи Кондорсе на користь історичного прогресу; оцінка революції

2. Критика Великої французької революції Володимиром Соловйовим.

Семінар 27

Глобальні проблеми сучасності

1. Суперечливість прогресу і виникнення глобальних проблем.

2. Новий умови людського існування.

3. Шляхи розв’язання глобальних проблем.

(“Мир философии” в 2-х томах. Т.2, с. 558–565, 568–575, 583–585, Печеї)

Семінар 28

Філософія ХХ століття

1. Загальна характеристика філософії ХХ століття

2. Екзистенціалізм.

3. Феноменологія і герменевтика.

Семінар 29

Найновітніші напрями в філософії

1. Поняття “епоха постмодерну”. Постструктуралізм.

2. Мультикультуралізм.

3. Ґендерна теорія.

4. Комунікативна філософія.

Семінар 30

Українська філософія

1. Філософія Г. Сковороди.

2. Соціально-філософськи погляди Кирило-Мефодіївського товариства.

3. “Філософія серця” П. Юркевича.

(“Філософія. Курс Лекцій”, с. 247–277)

6