Плани семінарських занять з філософії для студентів стаціонару

І триместр

Семінар 1–2 Загальне поняття світогляду

1. Проблематичність опису реальності думкою, уява і точне доведення, абстрактний і конкретний підходи в розв’язанні проблем (на прикладі парадоксу Рассела).

2. Предмет світогляду.

[Становище людини в світі. – Суспільне життя, проблема узгодженої діяльності та неусувність світоглядної уніфікації. – Визначення світогляду. – Специфіка світоглядного знання, його відмінність від науки. – Типи суспільних суб’єктів і типи світогляду. – Світоглядна проблематика і сучасна університетська освіта.–Петрушенко, сс. 22-25]

3. Історичні типи світогляду. Час і ареал виникнення філософії.

[Основні риси міфології. – Руйнація міфологічної свідомості в стародавніх суспільствах. – Основні риси релігії. – Як співіснують старі й нові типи світогляду? – Світогляд і філософія. – Регіони і час виникнення перших філософських вчень.–Петрушенко, сс. 26-29]

Семінар 3 Особливості сприйняття філософії суспільством

1. З якими ускладненнями стикається новачок у філософії

[Спантеличення від математики і спантеличення від філософії: відмінності. – Ключова роль наполегливості, яка психологічна настанова унеможливлює розуміння філософії. – Роль наставників у вивченні філософії новачками. – “Мир философии” в 2-х томах. Т. 1, сс. 82-86, Антонович].

2. Особливості сприйняття філософії в різних країнах

[Статус філософії в Німеччині. – Статус філософії у Франції. – Статус філософії у Росії, причини її нерозвиненості в цій країні.– Безсвідома і свідома філософія. – Коли в філософії неможлива полеміка. – Подібні та відмінні риси філософії у порівнянні з наукою, мистецтвом і релігією. –Там само, сс. 88-92, Лавров].

Семінар 4 Проблема виникнення філософії

1. Фактори, що зумовили необхідність виникнення філософії у Стародавній Греції.

[Рабовласництво, суспільний статус фізичної і розумової праці. – Республіканський устрій (громадська легітимація рішень, судові дискусії, військова справа, освіта; критерії престижу). – Уявлення про спосіб життя, гідний вільних громадян і проблема ідеального громадянина. – „Непрактичність” античної науки. – Антична математика і її світоглядне обґрунтування.–Петрушенко, с. 65]

2. Східна філософія.

[Порівняльний аналіз західної і східної цивілізацій. – Філософія і суспільна свобода. – Філософія Стародавньої Індії. – Філософія Стародавнього Китаю. –Петрушенко, сс. 44-59]

Семінар 5 Загальне поняття філософії

1. Предмет і структура філософії.

[Термін „філософія” і проблема предмету філософії як форми світогляду. – Статус історії філософії в філософському знанні. – Відмінність філософії від релігії. – Чому філософське знання є плюралістичним, спільні та відмінні риси філософії та науки. – Філософські дисципліни в сучасному світі.–Петрушенко, сс. 30-38]

2. Суспільні функції філософії.

[Практичний вплив філософії на суспільне й індивідуальне життя. – Основні функції філософії.–Петрушенко, с. 38]

Семінар 6 Антична філософія: досократичний етап

[матеріали лекції; ФЕС; Петрушенко, сс. 66-71.

1. Періодизація античної філософії.

2. Загальна характеристика досократичного етапу, Мілетська школа.

[Проекція ідеального об’єкту математики на сферу світогляду. – Теоретичне подвоєння світу. – Проблема ефективності теорії й ідея непорушного світового ладу. – Проблема субстанції як початок філософії. – Поняття натурфілософії. – Розвиток філософських уявлень в послідовників Фалеса.] – Анаксимандр, Анаксимен

3. Вчення Геракліта і Емпедокла.

[Осмислення руху й розвитку. – Динаміка, нестабільність, суперечність. – Звертання Геракліта до осмислення соціальних проблем. – Емпедокл: спроба побудови складного натурфілософського вчення.]

4. Вчення Піфагора. Елейська школа: Парменід, Зенон.

[Принцип числа, зародження філософського ідеалізму. – Піфагорійці в суспільному житті. – Ознаки істинного знання за Парменідом. – Філософська критика дійсності в елеатів, парадокси пізнання істини. – Значення апорій Зенона для сучасної логіки.]

5. Вчення Анаксагора, Давньогрецькі атомісти.

[Першоелемент і першочастинка. – Нус і гомеомерія. – Античне поняття атома і його значення для сучасної науки.] Демокріт, Левкіп