Лекція № Тема: Світовий досвід державного регулювання підприємницькою діяльністю
Основні положення.
Ліцензійна політика окремих держав.
Вільні економічні зони як початок втручання держави в економічні відносини.
Імпорт технологій по ліцензіям
Основні положення. Ліцензування як форма державного втручання підприємницької діяльності, набула широкого розповсюдження при розвитку капіталізму. Держави видавали ліцензійні листи, пільгові листи, грамоти, ліцензії, які давали право на ввезення чи вивезення з країни того чи іншого товару. Так Франція (19 століття) дозволяла безмитно ввозити продукцію яка використовувалась в морській справі, з метою побудови власного флоту.
Американці з метою захисту приватного капіталу і прискорення економічного розвитку максимально сприяли розвитку заводів, фабрик, навіть ціною незручностей для іншого населення ( в їхніх річках не стала водитись риба). Як приклад, часто зустрічається такий вислів, який висів на одній із американських фабрик “Користь речей повинна вибачати прикрості сморіду” (Свічкова фабрика).
Ліцензійна політика окремих держав.
В Англії в 1808 році прийняли рішення безмитно ввозити в країну хліб, крім Франції. В 1811 році почали видаватись в Росії, в 1812 році Швеції пільгові листи для торгівлі з Англією. В Росії було заборонено виробляти зброю, військові оснащення приватним фірмам. В царській Росії горілчані вироби вироблялись з дозволу царських органів. На сьогодні 50 % горілчаних виробів продається без ліцензій. В Радянському Союзі 70 % коштів в банк надходили від продажу спиртних напоїв. Собівартість горілки в Радянському Союзі становила 7 копійок, а продавали по 3,5 рублі.
Вільні економічні зони як початок регулювання (втручання) держави в економічні відносини
Перша ВЕЗ з’явилась в 166 р.д.н.е. на острові Делос, де було скасовано всі податки, митні збори, спрощені адміністративні формальності збереження і відправлення вантажів. Гамбург (Німеччина) на початку 20 століття отримала статус “Порто-франко” або “вільна гавань”. Одеса 1817-1857 роки має статус “Порто-франко”. Амурський край (1858-1990), Мурманськ 1876 рік. Україна – найпотужна – Донецьк, АРК “Сиваш”. США мають 200 зон, Німеччина 6 портів і 3 безмитні зони, Іспанія – 3, Франція –2, Англія 25. В цілому в світі 1200 ВЕЗ,
ВЕЗ класифікують:
відносно кордонів:
а) внутрішні
б) зовнішні.
за характером об’єкта:
а) локальні (до 500 Га),
б) точкові.
в) комплексні.
за характером взаємодії з поза зональною економікою:
а) інтегрального типу (принцип взаємодії з іншими підприємствами які лежать за межами зони),
б) анклавного типу (всередині)
за функціональною спрямованістю:
а) зовнішньоторговельні,
б) науково-технічні,
в) туристичні,
г) банківсько-страхові або офшорні території.
Китай на 1996 рік через ВЕЗ отримав 40 млрд. дол. інвестицій, лише в
одній провінція Хай-нянь було інвестовано 13 млрд. дол. За роки 12 років незалежності Україна отримала більше 6 млрд. дол. Досвід створення ВЕЗ в Україні показує, що окремі території отримавши статус ВЕЗ уникають сплати податків, не залучаючи інновацій, новітніх технологій, не створюючи нові робочі місця.
Імпорт технологій по ліцензіям Імпорт технологій по ліцензіям є швидким способом скорочення технічного розриву між країнами, дозволяє більш ефективно використовувати національний капітал (наприклад, модель автомобіля “Жигулі” на базі “Фіат”).
Ліцензії обходяться економіці країни як правило, значно дешевші ніж проведення власних досліджень.
В Японії в 1946 році було прийнято рішення закупівлі прогресивних нових технологій , при цьому 5-6 % прибутку вони перераховували тим країнам, у яких були отримані нові технології.
Як наслідок в 50-60 роках приріст виробництва на основі нових технологій складав 72 % в рік. Японія за 50-80 роки заключила 47000 договорів на купівлю ліцензій і виплатила по ним 20 млрд. дол.
Приклад Німеччини (А. Гітлера).
Малі фірми маючи прогресивні технології не здатні постачати їх на конвеєр, тому ліцензіар передає технологію потужним фірмам для провадження, а сам отримує гроші. Інколи ліцензіар поставляє ліцензіату коермі комплектуючі.
