Лекція
Всесвітня організація інтелектуальної власності (воів)
Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) появились після підписання Парижської конвенції по охороні промислової власності – першого важливого міжнародного договору, направленого на допомогу громадянам однієї країни в отриманні охорони їх інтелектуальних творів в інших країнах в формі прав промислової власності, відомих як:
-
винаходи (патенти);
-
товарні знаки;
-
промислові зразки.
Учасниками Парижської конвенції було 14 країн і вона вступила в силу в 1884 році. Для виконання адміністративних задач було створено Міжнародне бюро.
В 1886 році на міжнародні арені виникає таке поняття як авторське право і разом з ним підписується Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Мета цієї конвенції полягала в тому, щоб громадяни країн, які являються її учасниками, могли отримати міжнародну охорону свого права контролювати використання з отриманням за це використання відповідної винагороди за творчий продукт:
-
романи, оповідання, поеми, п´єси;
-
пісні, опери, музикальні постановки, сонати;
-
рисунки, картини, скульптури, архітектурні твори.
Як і у випадку з Паризькою конвенцією, для виконання адміністративних задач в рамках Бернської конвенції було створено Міжнародне бюро.
В 1893 році ці два бюро об´єднались в одну міжнародну організацію, яка отримала назву – Об´єднане міжнародне бюро по охороні інтелектуальної власності (ця організація більше відома по її французькому скороченню –БИРПИ з штаб-квартирою в Берні (Швейцарія)) і штатом з 7 співробітників. Ця маленька організація з часом переросла в Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ) і, яка динамічно розвивається та постійно розширюється.
Сьогодні ВОІВ здійснює адміністративні функції 21 договорів (двох з них разом з іншими міжнародними організаціями) і за участю своїх країн-членів ВОІВ і Секретаріату виконує обширну програму, яка направлена на:
-
узгодження національних законів і процедур в області
інтелектуальної власності;
-
надання послуг міжнародним заявникам по отриманню прав
промислової власності;
-
обмін інформацією в області інтелектуальної власності;
-
надання юридично-технічної допомоги країнам, які розвиваються та
іншим країнам;
-
сприяння регулювання спорів в області інтелектуальної власності
між суб´єктами приватного права;
-
методологічне освоєння інформаційних технологій і Internet в якості
інструмента зберігання, отримання і використання цінної інформації в області інтелектуальної власності.
В 1960 році БИРПИ переїхало з Берна в Женеву, щоб бути блище до ООН та інших міжнародних організацій і через 10 років в зв´язку з вступом в силу Конвенції, що засновувала Всесвітню організації інтелектуальної власності, БИРПИ перетворилось в ВОІВ, яка пройшла через структурні і адміністративні реформи та отримала Секретаріат, підзвітний країнам-членам ВОІВ. В 1974 році ВОІВ стала одним із спеціалізованих організацій системи ООН з признаним країнами – членами ООН мандатом на здійснення адміністративного управління питаннями інтелектуальної власності. В 1978 році Секретаріат ВОІВ в новий будинок штаб-квартири.
В 1996 році ВОІВ заключила Угоду з Всесвітньою торговою організацією (ВТО), що продемонструвало важливість прав інтелектуальної власності в регулюванні глобальної торгівлі.
Сьогодні ВОІВ являється одним з 16 спеціалізованих організацій системи ООН Вона здійснює адміністративні функції 23 міжнародних договорів, які стосуються різноманітних аспектів охорони інтелектуальної власності. Країнами-членами ВОІВ являється 179 або 90% всіх країн світу. В Секретаріаті ВОІВ працює 760 чоловік з 83 країн світу. Вищим органом ВОІВ являється Генеральна асамблея, що складається з країн-учасників Конвенції, які являються членами якого-небудь союзу. Скликається конференція країн-учасників Конвенції, незалежно від їх членства в тому чи іншому союзі. Створюється Координаційний комітет, який складається з країн-членів виконкомів Паризького і Бернського союзів. Адміністративний орган ВОІВ – Міжнародне бюро. ВОІВ відрізняється від інших міжнародних урядових організацій тим, що вона в значній мірі існує за рахунок самофінансування. Кошти надходять за рахунок трьох основних реєстраційних систем (85%), продажу публікацій ВОІВ та внесків країн-членів ВОІВ (15%). В останні роки реєстраційні системи постійно розширюються і будуть в подальшому зростати і саме тому доходи ВОІВ зросли 410 до 532 млн шв. франків.
Через свої країни-члени і секретаріат ВОІВ намагається:
-
гармонізувати національні законодавства і процедури по
інтелектуальні власності;
-
забезпечити обслуговування міжнародних заявок на права промислової
власності;
-
обмінюватись інформацією про інтелектуальну власність:
-
надавати правову і технічну допомогу країнам що розвиваються та
іншим країнам;
-
сприяти вирішенню спорів щодо інтелектуальної власності;
-
оволодівати інформаційними технологіями як інструментом для
зберігання, доступу і використання цінної інформації про інтелектуальну власність.