8. Рядки в с
Рядки є одним з найбільш корисних та важливих типів даних мови С. Символьний рядок - це масив символів, замкнений у лапки. Він має тип char. Нульовий символ ‘\0’ автоматично додається останнім байтом символьного рядка та виконує роль ознаки його кінця.
Приклад 1. Символьний рядок.
#include <string>
int main (){
char myString[] = "string!";
printf("%s\n", myString);
system("pause");
return 0;
}
Результат роботи програми:
Кількість елементів у масиві дорівнює кількості символів у рядку плюс один, оскільки нульовий символ також є елементом масива. Кожна рядокова константа, навіть у випадку, коли вона ідентична іншій рядоковій константі, зберігається у окремому місці пам'яті. Якщо необхідно ввести у рядок символ лапок, то перед ним треба поставити символ зворотного слешу "\". У рядок можуть бути введені будь-які спеціальні символьні константи, перед якими стоїть символ "\"..
4.1 Прототипи
Прототипи всіх функцій, що працюють з рядками символів, містяться у файлі string.h. Всі функції працюють з рядками, що закінчуються нульовим символом. Деякі з них дивіться у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Прототипи функцій
|
Ім’я функції |
Виконання |
|
int strcmp(const char *, const char *); |
Лексикографічне порівняння рядків. Повертає < 0 якщо перша стрічка менша за другу; > 0 якщо друга стрічка більша за першу і 0, кщо вони рівні. |
|
int strcat( char *, char *) |
З'єднати два рядки(об’єднаний рядок записується у першу змінну, а друга змінна залишається без змін); |
|
int strcpy(char *, char *) |
Копіювати рядок s2 у рядок s1(перша змінна дорівнює другій, а друга залишається незмінною); |
|
int strlen(char *) |
Визначити довжину рядку (кількість символів без нульового символа). |
Приклад 2. Використання прототипів функцій.
#include <string.h>
#include <stdio.h>
#include <stdlib.h>
int main(){
char s1[]="Hello, ";
char s2[]={'w','o','r','l','d','!','\0'};
strcat(s1, s2);
printf("s1:%s s2:%s\n", s1, s2);/*на екран буде виведено:
s1:Hello, world! s2: world!*/
printf("%c\n", s1[4]);//на екран буде виведено літеру o
/*зверніть увагу, що в даному випадку використано %с
замість %s так як виводиться лише 1 символ*/
int len=strlen(s1);/*довжина першого рядка тепер дорівнює
13*/
printf("%i\n", strcmp(s1, s2));/*програма виведе від’ємне
число, так як s1<s2 за
лексикографічним порівнянням.*/
strcpy(s1, s2);
printf("%s %s %i\n", s1, s2, len); /*на екран буде виведено:
world! world! 13*/
system("pause");
}
Результат роботи програми:
4.2 Функції перетворення буферів
Для роботи з масивом символів, що не має у кінці нульового байта, можна користуватися функціями перетворення буферів. Протипи цих функцій знаходяться у файлі mem.h. Ці функції дозволяють присвоювати кожному байту в межах вказаного буфера задане значення, а також використовуються для порівняння вмісту двох буферів.
memcpy() - копіювання символів з одного буфера у другий, поки не буде скопійований заданий символ або не буде скопійовано визначену кількість символів
memcmp() - порівнює вказану кількість символів з двох буферів