3.1.5 Визначення втрат тиску

(3.34)

де - втрати тиску;

– густина;

g – прискорення вільного падіння.

Визначимо втрати тиску в гідролініях нагнітання:

;(3.35)

(3.36)

;(3.37)

; (3.38)

;(3.39)

;(3.40)

;(3.41)

Визначимо втрати тиску в гідролініях зливу:

.(3.42)

(3.43)

Визначемо втрати тиску в гідро лінії всмоктування:

(3.44)

Також ми розрахували для кожної з ліній втрати тиску, які використаємо в подальших розрахунках.

Потрібні в послідуючому відомості занесемо до таблиці.

№ г/л	вид г/л		d, м		F, м²	ν, м/с		l, м	hт, м		Δp,МПа
2	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		2	6,9		0,06
3	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		1,5	5,18		0,044
4	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		3,5	12,09		0,104
5	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		2	6,9		0,06
6	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		1	3,45		0,029
7	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		5	17,2		0,148
8	нагнітання		0.02		0.000314	5,82		1,5	5,18		0,044
9	зливу		0.036		0.001	1,83		3	1		0,0086
11	зливу		0.036		0.001	1,83		3,5	0,33		0,028
1	всмоктування	0.036		0.001			1,83	1		1,4	0,012

3.2 Втрати тиску

Перед вибором насоса знайдемо тиск з урахуваннян усіх втрат в гідроприводі:

(3.1)

де - втрати в гідроприводі;

- номінальний тиск.

= р_р1+р_р2+р₂+р₄ +р₅ +р₆ +р₃+р₇+р₈+р₉+р₁₀

+р₁₁[МПа] (3.2)

Підставимо відповідні значення втрат тиску у гідроприводі:

= 0,06+0,044+0,104+0,06+0,029+0,148+0,044+0,0086+0,028+0,012=

=0,53 МПа.

МПа.

3.2 Вибираємо стандартні гостовані гідролінії

Вибір типу труб залежить від робочого тиску і температури, від середовища, вида зєднань труб умови гнучкості, моменту та вартості труб.

Вибираємо рукави резинові високого тиску з дво та чотирьохслойним оплотом [4].

Технічні характеристики рукава високого тиску

Рекомендований робочий тиск, атм :

всмоктування…………………...…105;

нагнітання ………………………...50;

зливу ……………………………….40.

Розривний тиск , атм:

всмоктування…………………...…420;

нагнітання ………………………...200;

зливу ……………………………….160.

Для гідролінії всмоктування:

DIN 1 SN d 20.

Для гідролінії нагнітання:

EN853 1 SN d 38.

Для гідролінії зливу:

SAE 1 SN d 50.

4. Розробка та конструкція гідроагрегату

Клапан - найпоширеніший елемент гідроприводів. За допомогою клапанів захищають вузли гідроприводів від перевантажень, встановлюють певну послідовність роботи вузлів, створюють певний напрям потоку, встановлюють заданий тиск, розділяють потоки, створюють постійний перепад тиску і ін. У зв'язку з різноманітністю видів клапани класифікують за призначенням, принципу дії і конструкції. Часто один і той же клапан залежно від підключення його до системи і налаштування може виконувати різні функції.

Прийнято розрізняти три групи клапанів: зворотні, запобіжні (переливні і підпірні) і редукційні.

Зворотні клапани призначені для пропуску рідини тільки в одному напрямі. При зміні напряму потоку зворотний клапан закривається і пропуск рідини припиняється. У відкритому стані зворотні клапани повинні мати мінімальний опір, а в закритому - забезпечувати герметичність. Зусилля пружини зворотного клапана має бути мінімальним, достатнім лише для надійної посадки клапана на сідло, оскільки клапан відкривається і закривається силою тиску рідини.

Клапан типу Г51-23складаються з корпусу 1, до конічного сідла якого пробкою 5 через пружину 4 притиснутий плунжер 3.

Масло, що підводиться в отвір 7, підводить плунжер і проходить у відвідний отвір 2. При зміні напряму течії тиск масла в отворі 2 (і порожнини 6) разом з пружиною 4 щільно притискує плунжер до сідла, унеможливлюючи зворотний потік.

Рисунок4.1 Будова зворотного клапану