Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

KursRob2013_OTMP_MPREA_OMZA

.pdf
Скачиваний:
11
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
398.68 Кб
Скачать

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький національний технічний університет Кафедра проектування телекомунікаційної апаратури

Методичні вказівки та завдання

до виконання курсової роботи з дисципліни "Обчислювальна техніка та мікропроцесори"

для студентів напрямку підготовки 6.050903 - "Телекомунікації", "Мікропроцесори в радіоелектронній апаратурі"

для студентів напрямку підготовки 6.050902 – "Радіоелектронні апарати", "Обчислювальна та мікропроцесорні засоби в електронних апаратах " для студентів напрямку підготовки 6.0910 – "Електронні апарати"

Вінниця 2012

1 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ

Організаційні положення визначають порядок отримання індивідуального завдання, проведення консультацій і захисту, а також контролю керівником графіка виконання КР.

1 Індивідуальне завдання

1.1.Видається викладачем не пізніше третього тижня поточного навчального семестру на відповідному бланку.

1.2.Студент має право на вибір власної теми завдання з належним обґрунтуванням доцільності її розробки і можливості виконання. В цьому випадку студент заздалегідь звертається з відповідною мотивованою заявою на ім'я завідувача відповідальної кафедри.

2.Консультації

2.1.Проводяться згідно графіка кафедри на протязі навчального семестру. Кількість годин на консультації визначається навчальним планом з даної дисципліни.

2.2.Керівник консультує та організує роботу студентів з питань КР. На прохання студента переглядає (і схвалює чи рекомендує доопрацювати) окремі матеріали роботи.

2.3.На консультаціях здійснюється контроль за виконанням студентом загального чи індивідуального поетапного графіка виконання КР з відповідними відмітками в журналі викладача. Керівник візує до захисту чи відхиляє виконану і підписану студентом роботу.

2.4.Якщо студент подає на розгляд (захист) не самостійно виконану КР, про що, зокрема, свідчить його некомпетентність у рішеннях та матеріалах роботи, ухвалою кафедри (на подання керівника) КР до захисту в комісії не допускається, що супроводжується записом «не допущений» у заліковій відомості. Такий самий запис робиться у відомості, якщо КР не завершена на час захисту або не може бути допущенa до захисту з причин невиконання встановлених нормативних вимог. У всіх названих випадках запис «не допущений» еквівалентний оцінці «незадовільно», тобто свідчить про появу академічної заборгованості, яка може бути ліквідована на загальних підставах.

2.5.У терміни після закінчення дії графіка проектування (загального чи індивідуального) керівник продовжує консультації, але розглядає на предмет допуску до захисту матеріали вже закінченої та підписаної роботи.

3Поетапний графік виконання КР.

3.1.Поетапний графік виконання КР керівник доводить до студентів разом з отриманням індивідуального завдання.

3.2.Термін дії графіка закінчується за тиждень до захисту.

3.3.В разі порушення студентом загального поетапного графіка виконання КР керівник допомагає студенту в складанні

2

індивідуального графіка (контролює його виконання після затвердження зав. кафедрою).

4Захист.

4.1.Здійснюється на протязі останнього тижня до початку екзаменаційної сесії та на протязі екзаменаційної сесії згідно відповідного графіка захисту.

4.2.До захисту допускаються студенти, які мають КР, підписану керівником.

4.3.Захист КР проводиться перед комісією і включає доповідь тривалістю 3-5 хвилини, відповіді на запитання членів комісії. В доповіді вказується тема, основні особливості прийнятого методу розв'язування, основні характеристики розроблених пристрою, алгоритмів та програм і результати їх тестування.

4.4.КР оцінюється за 5-бальною системою згідно наступних критеріїв: 5 балів виставляється, якщо студент повністю виконав вимоги технічного завдання на курсову роботу, розробив оптимальний алгоритм розв'язання і оптимальний варіант його реалізації на програмному рівні, а також вміє творчо мислити, вільно орієнтуватись у вивченому матеріалі, при відповідях на запитання показує високий рівень знань, пояснювальна записка оформлена з дотриманням відповідних державних стандартів.

4 бали виставляється, якщо по переліченим вище показникам є незначні недоліки:

-повнота відповідей не зовсім достатня;

-є дрібні неточності в структурі алгоритмів і програм;

-неохайність при оформленні пояснювальної записки;

3 бали виставляється при істотних недоліках за вказаними вище показниками;

при цьому є обов'язковим розуміння і знання основного змісту КР і в основному правильна структура розроблених алгоритмів і програм, оформлення пояснювальної записки без грубого порушення стандартів.

3

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота складається з пояснювальної записки та графічної

частини. В пояснювальну записку входять такі розділи:

Титульний лист Індивідуальне завдання на курсову роботу Зміст Анотація Вступ

1 Аналіз технічного завдання з детальним обґрунтуванням методів отримання інформації для вирішення поставленої задачі з розглядом альтернативних варіантів

2Обґрунтування вибору апаратних засобів для реалізації завдання

2.1Формування структурної чи функціональної схеми МПП з

визначенням інтерфейсів обміну даними між блоками, які входять

впристрій.

2.2Складання принципової схеми МПП.

2.3Стислі паспортні дані мікросхем, які наведені в принциповій

схемі.

3Розробка програмного забезпечення

3.1Формування загальної блок-схеми алгоритму роботи пристрою.

3.2Розробка тексту програми завершеного програмного модуля пристрою на мові програмування C/C++ (включаючи детальні та зрозумілі пояснення) згідно з алгоритмом.

4.Визначення граничних меж параметрів при яких пристрій є працездатним

Висновки

Література Додатки.

4

Вступ включає короткий реферат по задачі на курсову роботу з

посиланням на використані джерела інформації.

Об’єм пояснювальної записки — до 30 сторінок стандартних

аркушів розміром 210 на 297 мм.

Графічна частина складається з схеми електричної принципової

пристрою.

Графічна частина повинні бути виконані згідно з ЄСКД.

Оформлення курсової роботи небхідно виконувати згідно з

вимогами, викладеним в “Положенні ВНТУ до виконання курсового

проектування ”.

Кожний варіант має передбачати можливість підключення до іншого

електронного обладнання з використанням послідовного інтерфейсу RS-

232 чи RS-485.

Титульний аркуш оформлюється відповідно зразка (додаток Б.) Завдання на КР видається керівником КР на відповідному бланку і

підписується керівником і студентом (додаток А).

Зміст містить перелік розділів, з яких складається курсова робота і сторінок, що вказують на місце знаходження розділів (ст.17).

Анотація призначена для ознайомлення з текстовим документом курсової роботи.

Вона має бути стислою, інформативною і містити відомості, які характеризують виконану роботу.

Анотацію слід розміщувати безпосередньо за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки (другої) нумерація якої не зазначається.

Вступ містить загальні положення для вирішення запропонованого завдання, напрямків його розв'язання, а також практичного використання майбутніх результатів.

Теоретичні відомості - розділ, в якому розглядається заданий (вибраний) згідно завдання метод стосовно отримання остаточних математичних виразів. Розкриваючи даний метод, необхідно порівняти його з іншими методами, підкреслити переваги і недоліки стосовно вирішення поставленої задачі. Опис метода слід доповнювати графіками, діаграмами, прикладами тощо.

Опис алгоритму містить в собі деталізацію математичних виразів, наведених в попередньому розділі. Алгоритм формулюється спочатку в

5

загальному вигляді у межах декількох пунктів, кожен з яких необхідно описати. Далі в процесі деталізації, кожен з пунктів загального алгоритму доводиться до рівня, коли окремий елемент алгоритму може бути реалізований операторами мови програмування. При цьому слід використовувати сучасну ідеологію структурного програмування, котра передбачає створення програм як сукупності підпрограм, що дає можливість наочно представити алгоритм і його програмну реалізацію. При розробці алгоритму перевагу слід віддавати найбільш оптимальній структурі, послідовно аналізуючи альтернативні варіанти і обґрунтовуючи вибраний. Остаточно вибраний алгоритм зображується у вигляді символів (блоків), які регламентовані в [1]. Графічне зображення та призначення основних з них додатково подано в [2].

Згідно з ЄСПД слід дотримуватись таких основних правил використання символів і виконання схем:

1.Символи в схемі алгоритму повинні бути розташовані рівномірно. Необхідно дотримуватись розумної довжини з'єднань і мінімальної кількості довгих ліній, застосовуючи для переривання ліній символ з'єднувача.

2.Більшість символів передбачають включення до себе тексту. Символи повинні бути по можливості одного розміру.

3.Якщо об'єм тексту в символі перевищує його розміри необхідно використовувати символ коментарю чи розміщувати цей текст на окремому аркуші і давати посилання на символ.

4.Символи можна позначати ідентифікаторами, які розміщуються зліва над символами

5.Напрям в структурі алгоритму "зверху-донизу" і "зліва-направо" вважається стандартним. Інший напрямок передбачає використання стрілок.

6.В схемах слід уникати перетину ліній. Лінії, що перетинаються, не мають логічного зв'язку між собою, і тому зміна напрямку в точках перетину не допускається.

7.Дві або більше вхідних ліній можуть об'єднуватись в одну вихідну лінію, при цьому місце об'єднання повинно бути зміщено.

8.Лінії повинні підходити до символу зліва або зверху, а виходити справа або знизу Лінії повинні бути направлені до центру символу.

9.Посилання до сторінок можуть бути наведені сумісно з символом коментарю до їх з'єднувачів.

10.Декілька виходів з символу необхідно показувати декількома лініями або однією лінією, що розгалужується у відповідну кількість ліній.

11.Кожний вихід з символу повинен супроводжуватись відповідними значеннями умов.

Програма являє собою переклад алгоритму на мову високого рівня C/C++. При розробці програми перевагу слід віддавати найбільш

6

оптимальній сукупності операторів, що реалізують відповідний блок алгоритму. Контекстно необхідно аналізувати альтернативні варіанти і обґрунтовувати вибраний. Подібно алгоритму, текст програми записується з врахуванням правил, що визначені в реалізації правил мови. Поряд з цим існують загальні правила незалежно від мови програмування, які визначені в ЄСПД. Згідно з основними положеннями ЄСПД щодо опису програми, вона повинна містити:

назву;

відомості про клас задач, які вона спроможна вирішити та функціональні обмеження на її застосування;

опис функцій складових частин і зв'язок між ними, зв'язок програми з іншими програмами;

інформацію про типи пристроїв, які використовуються при роботі програми;

відомості про характер і організацію вхідних і вихідних даних,

попередню підготовку вхідних даних; формат, опис і спосіб кодування даних.

Висновки - розділ, де в скороченому вигляді наводяться основні результати, які були отримані в процесі виконання КР. Крім того, висловлюються пропозиції щодо удосконалення розробленого пристрою, шляхів впровадження результатів тощо.

Література - розділ, що містить книги, статті тощо, які використовувались в процесі виконання КР та оформлюється відповідно зразка (див. Ст.18).

Додатки - один або декілька розділів, які містять додаткову пояснюючу, або важливу інформацію, громіздкість якої не дозволяє наводити її в основній частині (вихідний текст програми, тестові приклади, схему електричну принципову).

7

3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

3.1 Загальні правила

При оформленні текстової частини КР необхідно дотримуватись вимог за ДСТУ 3008-95.

1.Документацію оформляють на стандартних аркушах паперу з однієї сторони

2.Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа

– 10 мм. Абзац – 5 знаків.

3.Нумерація сторінок в правому верхньому кутку, починаючи зі змісту

4.Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літерами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами починаючи з великої. Слово “Додатки” малими літерами з

першої великої посередині рядка.

Об'єм КР повинен бути в межах 20-30 сторінок формату А4.

Текст ПЗ виконується у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 одним із застосовуваних друкувальних та графічних пристроїв виведення ЕОМ з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм, (кегль – № 14), через один інтервал (ГОСТ 2.004-88).

Допускається текст оформлювати машинописним (друкарським) чітким шрифтом (1,5-2 інтервали) або рукописним основним креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 з висотою букв та цифр не менше 2,5 мм.

Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, яка подається технічною мовою. Графічна інформація має подаватись у вигляді ілюстрацій (схеми, рисунки, графіки, діаграми тощо). Цифрова – у вигляді таблиць.

3.1.1 Вимоги до оформлення розділів та підрозділів

Структурними елементами основної частини ПЗ є розділи, підрозділи, пункти, підпункти, переліки.

Розділ – головна ступінь поділу тексту, позначена номером і має заголовок.

Підрозділ – частина розділу, позначена номером і має заголовок. Пункт – частина розділу чи підрозділу, позначена номером і може

мати заголовок.

Підпункт – частина пункту, позначена номером і може мати заголовок. Заголовки структурних елементів необхідно нумерувати тільки арабськими числами.

Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.

Кожен розділ рекомендується починати з нової сторінки.

8

Заголовок розділу записують посередині (ДСТУ 3008-95) та з абзацу (ГОСТ 2.105-95) великими буквами з більш високою насиченістю.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів (при наявності заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великої.

Розділи нумерують порядковими номерами в межах всього документа (І, 2, і т.д.). Після номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, пункти в межах підрозділу і т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 і т.д.).

Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац. Посилання в тексті на розділи виконується за формою: “...наведено в

розділі 3”.

В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується нумерувати малими літерами української абетки з дужкою або тире перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують арабські цифри з дужкою.

Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.

Приклад:

а) текст переліку та його...

продовження; б) текст переліку:

1)текст переліку подальшої деталізації та його продовження;

2). . . ;

в) останній перелік.

Одна примітка не нумерується і після слова “Примітка” ставиться тире (ГОСТ 2.105-95). Текст примітки починають в цьому ж рядку з великої літери і продовжують без абзацу. Якщо приміток кілька, то після слова “Примітки” нічого не ставлять, а записують кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої літери. Продовжують текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.

Примітка - Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.

П р и м і т к и

1__________________________________________________________

2__________________________________________________________

Тексти приміток за ДСТУ 3008-95 (відповідно однієї або декількох)

мають вигляд:

Примітка. _____________________________________________

___________________________________________________________

Примітки:

9

1. (Після кожного номера примітки з великої літери подають текст примітки)____________________________________________________________

2._____________________________________________________

___________________________________________________________

3.1.2 Правила написання тексту

При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:

а) текст необхідно викладати обгрунтовано в лаконічному технічному стилі;

б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні позначення компонентів повинні відповідати установленим стандартам. Перед буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор R, конденсатор С);

в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами (відстань – 2 мм, відміряти три рази);

г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини, то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так: 100 ± 5 мм;

ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють косою рискою (/);

и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI

століття);

к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в українській мові і установлених в ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великими літерами: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках. Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”);

л) дозволяється виконувати записи математичних виразів за формою:

ABC ABC/DE ; DE

знак множення “ ” замінювати зірочкою “ ” (ГОСТ 2.004-88). м) не дозволяється:

10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]