Kurs_logica

МРС

Державна оцінка	Абсолютна бальна оцінка
	І-й модуль	З дисципліни
5+	97Б100	349Б<360
5	94Б<97	338Б<348
5-	91Б<94	328Б<337
4+	85Б<91	306Б<327
4	80Б<85	288Б<305
4-	75Б<80	270Б<287
3+	71Б<75	256Б<269
3	68Б<71	245Б<255
3-	65Б<68	234Б<244
2	40Б<65	144Б<233
Види робіт	Практичні заняття	140
	Самостійна робота	76
	Колоквіум (до 8 квітня)	144

Основна література

1. Логіка : Навч. посібник / Колос О.В., Макаров З.Ю., Хома О.І. – Вінниця: ВНТУ, 2009

2. Логіка Навч. посібник / Сластенко Є.Ф. Ягодзінський С.М. – К, 2005

3. Жеребкін В.С. Логіка - Київ: Знання, 2004.

4. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. -К.: Вища школа, 2002.

5. Орендарчук Г.О. Основи логіки: Навч. посібник. – К., 2001

6. Ивлев Ю.В. Логика. -М.: Логос, 2000.

7. Тофтул М.Г. Логіка. -К.: Академія, 1999.

8. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. -М.: Юрист, 1999р.

9. Малахов В.П. Основы формальной логики. - М.: «Щит-М», 1999.

10. Ивин А.А. Логика. -М.: Гардарики. 1999.

11. Конверський А.С. Логіка. -К.: Четверта хвиля, 1998.

12. Грядовой Д.И., Малахов В.П. Логика для юриста. - М., 1998.

13. Войшвилло Е.К.. Дегтярев М.Г. Логика. -М.: ВЛАДОС, 1998.

14. Хоменко I.В. Логіка - юристам. -К.: Четверта хвиля, 1997.

15. Гетманова А.Д. Учебник по логике. -М.: Высшая школа, 1997.

16. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. -К: Абрис, 1997.

17. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. -К.: Золоті ворота, 1996.

18. Иванов Е.А. Логика. -М.: Издательство БЕК, 1996.

19. Логика. - Мн.: Изд-во БГУ, 1994.

20. Марценюк С.П. Логіка. Курс лекцій. -К.: НМКВО, 1993.

21. Болнаи Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. - М.: Прогресс, 1991

22. Зегет В. Элементарная логика. -М.: Высшая школа, 1985.

23. Формальная логика. -Л.: Изд-во ЛГУ. 1977.

24. Краткий словарь по логике. - М.: Просвещение, 1991.

25. Кондаков Н.И. Логический словарь. - М. Сов. Энциклопедия, 1990.

26. Філософський словник (Під ред. ВЛ. Шинкарука) -К.: УРЕ, 1986.

27. Философская энциклопедия. Тт. 1-5.-М.:Сов. Энциклопедия, 1960 – 1970.

Додаткова література

1. Берков В.Ф. Логика: задачи и упражнения, практикум.- Минск: Тетра Системс, 1998.

2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К.6 Вид-во Київського університету.

3. Гарднер М.А. Ну-ка догадайся. –М.6 Мир, 1985.

4. Драпкина М.Е. Логические упражнения по элементарной математике. –М.6 Высшая школа, 1965.

5. Ивлев Ю.В. Логика. Сборник упражнений. -М.: Книжный дом, «Университет», 1999.

6. Кирилов В.И., Орлов Г.А.. Фокина Н.И. Упражнения по логике -М.: МЦУПЛ, 1999.

7. Кэррол Л. История с узелками. -М, 1985,

8. Кэррол Л. Логическая игра. -М.: Наука. 1991.

9. Мельников В.Н. Логические задачи. - Київ - Одеса: Вища школа, 1989.

10. Сборник упражнений по логике. -Изд-во БГУ, 1990.

11. Уемов А.И. Задачи и упражнения по логике. -М.: Высшая школа, 1961.

12. Бирюков Б.М. Жар холодных чисел и пафос бесстрастной логики. -М.: Знание, 1985.

13. Жоль К.К. Логика в лицах и символах. -М.: Педагогика-Пресс. 1993. Гжегорчик А. Популярная логика. -М.: Наука, 1979.

14. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. -М.: Просвещение, 1990.

15. Ивин А.А. По законам логики. -М:: Молодая гвардия, 1983.

16. Ивин А.А. Строгий мир логики. -М.: Педагогика, 1988.

17. Кольман Э., Зих О. Занимательная логика. -М.: Наука, 1968.

18. Поварнин С. О теории и практике спора. -СПБ, 1996.

19. Рузавин Н.В. Логика и аргументация. -М. 1997.

20. Смаллиан Р.М. Как же называется эта книга? -М.: Мир, 1982.

21. Смаллиан Р.М. Принцесса или тигр? -М.: Мир, 1985.

22. Хаваш К. Так-логично! -М.: Прогресс, 1985.

ОСНОВНИЙ НАВЧАЛЬНО-ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ З ЛОГІКИ ДО КОЛОКВІУМУ

(до 8 квітня)

1. Що таке логіка?

наука (або навчальна дисципліна) про закони, правила і форми мислення, виражені у мові

2. Основні закони мислення.

1) «тотожності» — будь-яка думка в межах даного міркування залишається незмінною, самототожною;

2) «несуперечності» — два несумісні судження не можуть бути істинними водночас;

3) «виключеного третього» — два суперечні судження не можуть бути хибними водночас;

4) «достатньої підстави» — будь-яка думка може бути істинною лише за достатньої підстави

3. Основні форми мислення.

поняття (ім’я), судження (висловлювання), умовивід

4. Що таке поняття?

форма абстрактного мислення, яка відображає предмети у їх загальних істотних ознаках

5. Що таке судження?

форма абстрактного мислення, яка відображає наявність або відсутність певної ознаки (відношення) предмета і буває істинною або хибною

6. Що таке умовивід?

форма абстрактного мислення, яка відображає виведення із даних суджень нового судження

7. Які відомі види логік?

традиційна (арістотелівська і нова)

сучасна символічна (класична і некласична)

неформальна (діалектична і інформальна)

8. Хто вважається засновником логіки?

Арістотель — традиційної; Г.В.Лейбніц — сучасної

9. Як називали формальну логіку протягом історії?

аналітика, логіка, діалектика, силогістика

10. Що є предметом формальної логіки?

перетворення логічної форми з метою отримання нового, доказового, необхідного знання

11. Основні логічні операції.

визначення і класифікація понять, поєднання і перетворення суджень, побудова умовиводів, доведення і спростування

12. Види помилок.

логічні (софізми і паралогізми) і предметні (або матеріальні)

13. Що таке логічна помилка?

відхилення від прийнятих форм та правил мислення, які за умови істинних засновків завжди спрямовують до істинних висновків

14. Що таке дедукція?

(від грець. “виведення”) вид умовиводів, в якому перехід від загального знання до знання такого ж або меншого ступеня загальності здійснюється з логічною необхідністю

15. Що таке силогізм?

(від грець. “співчитання, врахування”) найдавніший вид дедуктивних умовиводів, який полягає у поєднанні двох суджень у третє (висновок) за логічними правилами

16. Що таке індукція?

(від грець. “наведення”) вид умовиводів, через який думка наводиться на певне загальне правило або закон, що характеризує всі одиничні об’єкти даного класу

17. Що таке доведення?

логічна операція з обґрунтування істинності судження (гіпотези) за допомогою інших, істинність яких встановлена раніше

18. Що таке спростування?

логічна операція з обґрунтування хибності судження (гіпотези) або неспроможності доведення його в цілому