- •Тема 8. Управління плануванням операційної систем Задача з розв’язком – формування плану виробництва продукції
- •Очікуваний попит на продукцію фірми
- •Задача з розв’язком – визначення послідовності виконання робіт та розроблення календарного плану
- •Вихідні дані для розрахунків
- •Визначення дат початку виконання замовлень
- •Задача з розв’язком – визначення послідовності виконання робіт та розроблення календарного плану
- •Витрати часу на виконання робіт
- •Послідовність запуску деталей у виробництво
- •Календарний план
- •Задача з розв’язком
Задача з розв’язком
Скажімо, певна фірма, що виробляє покрівельні матеріли, розробляє прогнози потреби в них на період січень-червень. Денний попит визначається простим розрахунком: діленням величини прогнозованого місячного попиту на кількість робочих днів у місяці (табл. 1).
Таблиця 1. Денний попит
Місяць |
Очікуваний попит |
Кількість робочих днів у місяці |
Середній за місяць щоденний попит |
Січень |
900 |
22 |
41 |
Лютий |
700 |
18 |
39 |
Березень |
800 |
21 |
38 |
Квітень |
1200 |
21 |
57 |
Травень |
1500 |
22 |
68 |
Червень |
1100 |
20 |
55 |
Разом |
6200 |
124 |
50 |
Щоб продемонструвати зміст проблеми агрегатного планування, фірма викреслює гістограму, яка показує денний попит у кожному місяці. Пунктирна лінія, що перетинає креслення, показує темп виробництва, необхідний для задоволення середнього за весь період попиту (рис. 7). Він розраховується так:
Наведена гістограма показує, що цифри кожного місяця відрізняються від середнього значення попиту (пунктирна лінія).
У цій ситуації для фірми можливі різні стратегії. Три з них можуть бути такими:
підтримувати постійну чисельність робітників протягом усього шестимісячного періоду;
підтримувати чисельність робітників незмінною на рівні, необхідному для задоволення найнижчого попиту в березні, а в інші місяці задовольняти зростаючий попит, вдаючись до субконтрактів;
змінювати чисельність працюючих — наймати і звільнення у відповідності з необхідними темпами виробництва для врахування флуктуацій попиту.
Для аналізу цих стратегій потрібна інформація про витрати. Допустимо, ці витрати такі, як показано в табл. 2.
Таблиця 2. Інформація про витрати
Складові витрат |
Витрати |
Поточні витрати на складування (запаси) |
5 дол на од./міс |
Витрати за субконтрактами (граничні витрати на одиницю понад власні витрати на одиницю) |
10 дол/од. |
Середня заробітна плата |
5 дол/год (40 дол /день) |
Оплата понадурочної роботи |
7 дол/год (понад 8 год) |
Трудомісткість одиниці |
1,6 год/од. |
Витрати на розширення обсягів виробництва (навчання й приймання нових робітників) |
10 дол/од. |
Витрати на зменшення обсягів виробництва (звільнення) |
15 дол/од. |
Використовуючи цю інформацію, спробуємо проаналізувати вищенаведені стратегії агрегатного планування і з'ясувати більш конкретніше роль у ньому табличного і графічного методів.
Стратегія 1. Аналізуючи цей підхід (що передбачає випуск 50 од. за день за гістограмою), ми бачимо, що він ґрунтується на використанні постійної чисельності робітників, у ньому відсутні понадурочний час і простої, не використовуються страхові запаси і не залучаються субпідрядники. Фірма накопичує запаси готової продукції в період спаду попиту із січня по березень і вичерпує їх у період високого попиту під час теплого сезону з квітня по червень (табл. 3).
Таблиця 3. Варіант підтримки постійної чисельності робітників протягом прогнозованого періоду
Місяць |
Виробництво 50 од./день |
Прогноз попиту |
Місячна зміна запасів |
Зміни запасу |
Січень |
1100(22x50) |
900 |
200 |
200 |
Лютий |
900 (18x50) |
700 |
+200 |
400 |
Березень |
1050(21x50) |
800 |
+250 |
650 |
Квітень |
1050(21x50) |
1200 |
-150 |
500 |
Травень |
1100(22x50) |
1500 |
-400 |
100 |
Червень |
1000(20x50) |
1100 |
-100 |
0 |
|
|
|
|
1850 |
Загальний обсяг поточного запасу, що зберігається від першого до останнього місяця, становить 1850 од.
Кількість робітників, необхідних для виробництва 50 од./день=10 працюючих (бо кожна одиниця вимагає для її виробництва 1,6 робочих годин, кожний працюючий може виробити 5 од. за восьмигодинний робочий день. (8:5 = 1,6)
Цю ситуацію можна відобразити і графічно, тобто ми можемо відтворити візуально на дисплеї кумулятивний графік, що показує, як прогноз відхиляється від середнього значення (рис. 8).
Використовуючи інформацію про витрати, дані таблиці та графіка, можна розрахувати реальні загальні витрати за першою стратегією 1 або очікувані результати (табл. 4).
Таблиця 4. Витрати за стратегією 1
Витрати |
Підрахунок витрат(дол.) |
Поточні витрати на складування Основний робочий час Інші витрати (понадурочна оплата, прийом, звільнення, субконтракт) Загальні витрати |
9250 (= 1850 од./міс х 5 дол/од./міс) 49600(=10 роб. х 40 дол/день х 124 дні)
58.850 |
Отже, загальні витрати фірми за даною стратегією становлять 58.850 дол.
Стратегія 2. Передбачає постійну чисельність робітників, яка знаходиться на рівні, достатньому лише для того, щоб задовольнити попит у березні (найнижчий рівень попиту із всього періоду, що становить 38 од./день). При цьому фірма повинна мати 7,6 працюючих, оскільки кожний з них може виробити 5 од. за восьмигодинний робочий день. Тому можна прийняти сім робітників на повний робочий день і одного на неповний робочий день. Надлишковий над цим обсягом виробництва попит буде задовольнятися за субконтрактом. Отже, субконтракт необхідно укладати в кожному, крім березня, місяці. Витрати на складування й зберігання запасів за цією стратегією відсутні. А оскільки потрібно виробити 6200 од. продукції протягом періоду агрегатного планування, то необхідно підрахувати, скільки одиниць можна виробити на фірмі і скільки — за субконтрактом:
На фірмі: 38 од./день х 124 дні = 4712 од.
За субконтрактом: 6200 — 4712 = 1488 од.
Тепер можна підрахувати витрати за цією стратегією (табл.5):
Таблиця 5. Витрати за стратегією 2
|
| |
Витрати |
Підрахунок витрат, дол | |
Нормальний робочий час фірми Субконтракт Загальні витрати |
37 696 (=7,працюючих х 40 дол /день х 124 дні)
14 800 (=1488 од. х 10 дол /од) 52.496 |
Як показує аналіз, стратегія 2 більш продуктивна з точки зору мінімізації загальних витрат.
Стратегія 3. Ця стратегія передбачає варіювання чисельністю робітників шляхом приймання та звільненням, якщо це необхідно. При цьому темп (обсяг) виробництва дорівнює попиту на продукцію протягом усього планового періоду. Але, як свідчить інформація про витрати, зниження виробництва на одиницю порівнянно з рівнем попереднього місяця (звільнення робітників) збільшує витрати на 15 дол/од., а розширення (найом робітників) — на 10 дол/од. Усі ці фактори мають бути враховані при аналізі загальних наслідків такої стратегії.
Таблиця 6. Розрахунок витрат за стратегією З
Місяць |
Прогноз попиту, од |
Базові витрати (попит х 1,6 год/од. х5дол/год.), дол |
Додаткові витати на розширення виробництва (витрати на найом) дол |
Дослідкові витати скорочення виробництва (витрати звільнення) (дол..) |
Загальні витрати, дол |
Січень |
900 |
- |
- |
|
7200 |
Лютий |
700 |
- |
- |
3000=200 од. х15 дол |
8600 |
Березень |
800 |
6400 |
1000=100 од. х10 дол |
|
7400 |
Квітень |
1200 |
9600 |
4000=400 од. х10 дол |
|
13600 |
Травень |
1500 |
12000 |
3000=300 од. х10 дол |
|
15000 |
Червень |
1100 |
8800 |
- |
6000=400 од. х 15 дол. |
14800 |
|
|
49600 |
8000 |
9000 |
66600 |
З табл. 6 видно, що стратегія є найнеефективніша з трьох проаналізованих. Підтвердженням цього висновку є процедура порівняння витрат, що відповідають кожному розглянутому плану (табл. 7).
Таблиця 7. Порівняння трьох стратегій
Витрати |
Стратегія 1 (постійна чисельність робітників – 10 чол.), дол |
Стратегія 2 (постійна чисельність робітників 7,6 чол. + субконтракт), дол |
Стратегія 3 (приймання-звільнення, відповідно до попиту), дол |
1. Поточні витрати на складування |
9250(1850x5) |
0 |
0 |
2. Нормальний робочий час фірми |
49 600 (10 роб. х 40 дол х 124) |
37 696 (7,6 роб. х 40дол х124) |
49600 |
3. Понадурочні роботи |
0 |
0 |
0 |
4. Приймання |
0 |
0 |
8000 |
5. Звільнення |
0 |
0 |
9000 |
6. Субконтракт |
0 |
14 880 |
0 |
7. Загальні витрати |
58 850 |
52 576 |
66 600 |
Завершальним кроком при використанні цього методу в агрегатному плануванні є вибір стратегії, виходячи з критерію їх мінімізації.