Тема 4. Поділ та кооперація управлінської праці
1. Основні види розподілу та кооперації праці.
Розподіл праці прийнято розглядати в трьох аспектах: загальний, приватний й одиничний.
Загальний поділ праці - це поділ трудової діяльності в масштабах усього суспільства на такі сфери, як виробнича, невиробнича, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна, торгівельна, наукова, сфера державного керування й т.д. Приватний розподіл праці є поглиблення процесу відокремлення праці усередині кожної сфери й галузі на окремі спеціалізовані підгалузі й підприємства або організації. Окреме, відособлене підприємство є границею приватного поділу праці. Одиничний поділ праці являє собою поділ праці усередині підприємства, по-перше, між його структурними підрозділами (цехами, ділянками, бригадами, відділами), по-друге, між професійними групами працівників, а усередині груп - між працівниками різного рівня кваліфікації й, по-третє, - поопераційне розділення трудового процесу, що може заглиблюватися до окремих трудових прийомів.
Всередині підприємства виділяють такі види розподілу праці:
1) функціональний - розподіл працівників підприємства на категорії залежно від виконуваних ними функцій. Виділяють такі категорії працівників: робітники, службовці (керівники, спеціалісти, технічні виконавці), молодший обслуговуючий персонал, охорона. Функціональна форма розподілу праці - це відокремлення різних видів трудової діяльності й виконання конкретних робіт відповідними групами працівників, що спеціалізуються на виконанні різних за змістом й економічним значенням виробничих або інших функцій.
2) технологічний - розподіл праці за технологічними операціями і процесами. За фазами, видами робіт, виробами, деталями. Він визначає розстановку працівників відповідно до технологій виробництва; Технологічна форма розподілу праці - це розділення загального технологічного процесу на приватні процеси, фази, переділи, стадії й, нарешті, виробничі операції різного ступеня дробності.
3) професійно-кваліфікаційний - поділ праці між групами працівників за ознакою технологічної однорідності виконуваних робіт, а також залежно від складності цих робіт. Він передбачає поділ працівників підприємства за професіями, спеціальностями, кваліфікацією. Кваліфікаційна форма розподілу праці обумовлена складністю виконуваних робіт і тісно пов'язана з рівнем професійної підготовки працівників, їхнім виробничим досвідом, навичками й майстерністю.
Встановлення взаємозв'язку між розрізненими, спеціалізованими виконавцями в процесі трудової діяльності називається кооперацією праці.
Виділяють такі види кооперації праці:
міжцехова - об'єднання праці цехів, служб підприємства для виробництва продукції;
внутрішньоцехова - передбачає об'єднання праці ділянок, служб цеху;
внутрішньодільнична - об'єднання праці всіх учасників даної ділянки виробництва, для забезпечення безперебійності виробничого процесу, передбачає об'єднання праці між бригадами;
бригадна - є різновидом внутрішньодільничної кооперації, передбачає об'єднання працівників однієї або декількох професій, які виконують одне виробниче завдання.
Під час проектування варіантів розподілу праці на підприємстві необхідно усвідомлювати, що потрібно враховувати економічну доцільність, психофізіологічні та соціальні наслідки такого розподілу.
Основне завдання розділення й кооперації праці полягає в тому, щоб забезпечити ефективне і якісне виконання покладених на них функцій шляхом найбільш доцільної спеціалізації працівників (з урахуванням їхніх інтересів) і колективів підрозділів строго розмежування сфери їхньої компетенції, прав і відповідальності встановлення чіткої взаємодії всіх учасників спільної роботи.
Вертикальний та горизонтальний поділ праці.
Горизонтальний поділ праці передбачає поділ трудового процесу на складові компоненти. З них утворюються підрозділи організації, що виконують специфічні конкретні завдання. Горизонтальний принцип поділу праці - це розміщення робітників на чолі окремих підрозділів, відділів. Вертикальний принцип поділу праці - це створення ієрархії рівнів управління, щоб скоординувати горизонтально розділену управлінську роботу для досягнення цілей організації.
Вертикальний поділ праці передбачає поділ усіх видів діяльності в організації на роботу, спрямовану на досягнення цілей організації, і координування цієї роботи. Відповідно всі посади в організації поділяються на виконавські (не управлінські) і менеджерські (управлінські). Вертикальний розподіл праці побудовано на базі трьох видів управління:
— нижчий,
— середній,
— вищий.