- •Лекція 1. Корпускулярно-хвильовий дуалізм речовини
- •Ядерна модель атома. Теорія Бора і її суперечності.
- •Гіпотеза й формула де Бройля. Дослідне обґрунтування корпускулярно-хвильового дуалізму речовини.
- •Співвідношення невизначеностей. Межі використання законів класичної фізики.
- •1.1.1. Ядерна модель атома. Теорія Бора і її суперечності
- •1.1.2. Гіпотеза й формула де Брoйля. Дослідне обґрунтування корпускулярно-хвильового дуалізму речовини
- •Фізичний зміст хвиль де Бройля
- •1.1.3. Співвідношення невизначеностей. Межі використання законів класичної фізики
- •З урахуванням (1.1.12) і (1.1.13) одержимо
- •1.2.2. Загальне (часове) рівняння Шредінгера
- •У загальному випадку часове рівняння Шредінгера має вигляд
- •1.3.3. Гармонічний квантовий осцилятор
- •Потенціальна енергія класичного осцилятора знаходиться за формулою
- •Розв’язком рівняння (1.3.55) може бути функція
- •Лекція 4. Фізика атомів і молекул
- •1.4.2. Енергія атома водню і його спектр. Виродження рівнів.
- •1.5.2. Принцип нерозрізненості тотожних частинок. Принцип Паулі
- •1.5.3. Розподіл електронів за станами. Періодична система елементів
- •1.5.4. Рентгенівські промені. Суцільний спектр і його межі. Характеристичний спектр. Закон Мозлі
- •1.6.2. Енергетичні рівні молекул. Молекулярні спектри. Парамагнетний резонанс
- •1.6.3. Комбінаційне розсіювання світла
- •1.6.4. Поглинання. Спонтанне і вимушене випромінювання. Оптичні квантові генератори
- •Розділ 2. Елементи статистики
- •2.1.2. Імовірність. Середні значення фізичних величин. Функція розподілу
- •2.1.3. Фазовий простір. Комірка фазового простору. Число станів у просторі імпульсів. Густина станів для вільної частинки
- •2.2.2. Розподіл Больцмана. Барометрична формула
- •2.2.3. Розподіл Максвелла молекул за швидкостями. Найбільш імовірна швидкість молекул. Середня і середньоквадра-тична швидкості молекул
- •2.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Основні положення мкт.
- •2.3.2. Основне рівняння мкт газів. Температура.
- •2.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Основні положення мкт
- •2.3.2. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Температура
- •2.4.2. Перший закон термодинаміки
- •2.4.3. Теплоємність ідеального газу
- •2.4.4. Теплові двигуни. Термодинамічні цикли. Цикл Карно
- •Коефіцієнт
- •4.4.5. Необоротність теплових процесів. Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію
- •2.5.2. Носії струму в кристалах. Квазічастинки. Ефективна маса носіїв струму в кристалі
- •2.5.3. Густина квантових станів у енергетичній зоні
- •2.6.2. Розрахунок енергії Фермі. Середнє значення енергії елек-тронного газу в металі. Температура виродження.
- •2.6.3. Квантова теорія електропровідності металів
- •2.6.4. Теплоємність електронного газу
- •Лекція 7. Кристалічна ґратка. Теплові властивості твердих тіл
- •2.7.2. Дефекти в кристалах. Фонони
- •2.7.3. Теплоємність кристалів та її залежність від температури. Теорія Дебая
- •2.7.4. Теплопровідність кристалів
- •2.8.2. Домішкова провідність напівпровідників
- •2.8.3. Контакти двох напівпровідників з різним типом провіднос-ті. Напівпровідникові діоди. Тунельні діоди
- •Література
- •Розділ 1. Елементи квантової фізики
2.5.2. Носії струму в кристалах. Квазічастинки. Ефективна маса носіїв струму в кристалі
В енергетичній зоні кристала завжди є вакантні місця для електронів у валентній зоні й деяка кількість електронів у зоні провідності. Електрони у зоні провідності при відсутності зовнішнього електричного поля рухаються хаотично. Густина струму провідності в кристалі підпорядковується класичному співвідношенню
(2.5.1)
де n
– концентрація електронів провідності;
q – елементарний
заряд;
– середня дрейфова швидкість електронів.
Питома електропровідність кристала із закону Ома в диферентціаль-ній формі дорівнює
(2.5.2)
де
– називається рухливістю електронів.
З урахуванням останнього електропровідність кристала буде дорів-нювати
.
(2.5.3)
Динаміка руху електронів в кристалі під дією зовнішніх електричних полів досить складна. Проявляються хвильові властивості електронів.
У валентній зоні завжди є певна концентрація вакансій, тобто дірок. Одночасно в валентній зоні є також квазічастинки, які називаються екситонами.
Екситони – це електрично нейтральні збудження, які складаються із зв’язаних між собою дірок і електронів. Такі квазічастинки можуть існувати лише у валентній зоні і поряд з дірками беруть участь в проходженні струму через кристал. Екситони бувають двох типів. Екситон, в якому електрон і дірка перебувають на значних відстанях, рівних десяткам і сотням міжвузлових відстаней, називаються екситонами Ваньє. Екситони, для яких електрон і дірка перебувають у межах одного вузла кристалічної гратки, називаються екситонами Френкеля.
При проходженні струму через кристал у загальному випадку слід враховувати всі складові носіїв струму, тому
,
(2.5.4)
де U- і U+ – рухливості електронів провідності в зоні провідності і дірок у валентній зоні.
Екситони не можуть бути введені в енергетичну схему електропровідності, оскільки зонна модель описує лише одноелектронні стани. Екситони Френкеля виникають у кристалах з досить великою сталою кристалічної гратки і малою діелектричною проникністю. Це, перш за все, іонні кристали, та кристали з інертних газів.
Екситони утворюються в тих випадках, коли енергетичне збудження відбувається з недостатніми енергіями, порівняно з шириною забороненої зони в кристалі.
Екситони відносяться до бозонів, тобто мають цілочисельний спін.
Ефективна маса електрона в зоні провідності збігається з масою ві-льних електронів. Ефективна маса дірок у валентній зоні трохи більша ма-си вільних електронів.
Рухливості дірок і екситонів у валентній зоні менші за рухливість електронів провідності у зоні провідності.
2.5.3. Густина квантових станів у енергетичній зоні
Густина квантових
станів кристалічної речовини має
враховувати характер носіїв у зоні
провідності і валентній зоні. Електрони
провідності і дірки мають однаковий
спін, рівний
і різні ефективні маси me
і mp.
Скористаємось одержаною формулою густини станів в енергетичній зоні в області енергій від Е до Е+dЕ
,
(2.5.5)
де s – спін частинки; p – імпульс частинки; dV – об’єм кристала;
– зміна імпульсу за енергіями в
енергетичній зоні з енергіями від Е
до Е+dЕ.
Густина квантових станів електронів провідності нижньої частинки зони провідності буде дорівнювати
. (2.5.6)
Густина квантових станів верхньої частини валентної зони
.
(2.5.7)
Співвідношення (2.5.6) і (2.5.7) описують розподіли квантових станів в тих частинах зони провідності і валентної зони, для яких відомі точні значення залежності імпульсу носіїв струму від їх кінетичної енергії. Цю умову задовольняє нижня частина зони провідності і верхня частина валентної зони.
Лекція 6. Електронний газ у металі
2.6.1. Розподіл електронів у металі за енергіями. Енергія Фермі.
2.6.2. Розрахунок енергії Фермі. Середнє значення енергії елек-тронного газу в металі. Температура виродження.
2.6.3. Квантова теорія електропровідності металів.
2.6.4. Теплоємність електронного газу.
2.6.1. Розподіл електронів у металі за енергіями. Енергія Фермі
Електричні,
теплові, оптичні та ряд інших властивостей
металів визначаються станом в них
вільних електронів. Тому основним
завданням квантової теорії є вивчення
закономірностей розподілу вільних
електронів у металі за енергіями.
Оскільки електрони мають напівцілий
спін
,
то вони відносяться до ферміонів і
описуються квантовою статистикою
Фермі-Дірака. З густиною квантових
станів в енергетичній зоні ми уже
ознайомилися в попередніх лекціях. На
черзі квантовий розподіл Фермі-Дірака,
який визначає імовірність заповнення
квантових рівнів енергетичної зони
електронами в умовах термодинамічної
рівноваги.
Квантовий розподіл Фермі-Дірака має вигляд
, (2.6.1)
де f(Е) – імовірність заповнення електронами квантових рівнів енергетичної зони в області енергій Е; Еф- енергія Фермі; к – стала Больцмана; Т – абсолютна температура.
Для вияснення фізичної суті енергії Фермі слід проаналізувати вираз (2.6.1) при різних температурах.
При наближенні температури кристала до абсолютного нуля мож-ливі два випадки.
При T0:
а) Е>Еф , f(E) 0;
б) Еф>Е , f(E) 1.
Тобто квантові рівні електронів, розміщені вище енергії Фермі є пов-ністю вільними, а квантові рівні електронів нижче енергії Фермі, повністю заповнені електронами. Графічна ітерпретація цього аналізу показана на рис. 2.30.
З рисунка видно, що енергія Фермі – це найбільша енергія електронів у металі при абсолютному нулі температур. Вище цієї енергії немає жодного заповненого квантового рівня. Імовірність виявити електрон з енергією Е>Еф при цій температурі дорівнює нулю.
Рис. 2.30
Проте рівні з енергіями Е<Еф при Т=0 заповнені з імовірністю, рівною одиниці.
Розглянемо випадки, коли температура кристалу вища за абсолютний нуль.
При Т>0
а) Е=Еф, f(E)=1/2;
б) Е<Eф, f(E)>1/2; в) Е>Еф, f(E)<1/2.
Графічна інтерпретація цього аналізу показана на рис.2.31.
Рис. 2.31
На рис. 2.31 показано, що при довільній температурі, вищій за абсолютний нуль, в енергетичній зоні вільних електронів невелика частина їх буде мати енергії Е>Еф , в той час як на рівнях з енергіями Е<Eф появляться вакансії, тобто не заповнені квантові стани.
Температурний інтервал зміни енергії електронів біля енергії Фермі досить малий і не перевищує кількох відсотків. Це означає, що квантові рівні в металі, енергія яких менша за Е - кТ – заповнені повністю, а квантові рівні з енергіями більшими за Е + кТ є повністю вільними.
