3.Історія вдцсмс
30.08.1922 р. - Постановою уряду УРСР започаткована державна метрологічна служба як Вінницьке відділення Київської Палати Мір та Ваг
10.12.1925 р. - Сьома Перевірочна Палата Мір та Ваг
28.01.1930 р. - Вінницьке перевірочне Бюро Мір та Ваг
26.06.1936 р. - Вінницьке обласне Управління Мір та Ваг
01.01.1937 р. - Відділ Мір та Ваг по Вінницькій області
21.01.1939 р. - Вінницьке обласне Управління Мір та Ваг
05.04.1944 р. - Управління Уповноваженого Комітету у справах мір та вимірювальної техніки
25.11.1955 р. - Вінницька державна контрольна лабораторія по вимірювальній техніці
27.04.1967 р. - Вінницька обласна лабораторія держнагляду за стандартами та вимірювальною технікою
01.07.1975 р. - Вінницька міжобласна лабораторія держнагляду за стандартами та вимірювальною технікою
09.08.1976 р. - Подільський центр метрології та стандартизації
19.11.1979 р. - Вінницький центр стандартизації та метрології
27.10.1993 р. - Вінницький центр стандартизації, метрології та сертифікації
19.09.1996 р. - Вінницький державний центр стандартизації, метрології та сертифікації
4. Служба метрології на підприємстві
Основні задачі, які вирішує служба метрології та автоматики, можуть бути об'єднані у три групи:
обслуговування систем приладів і засобів автоматизації;
метрологічне забезпечення виробництва;
розвиток автоматизації і вдосконалення метрологічного забезпечення
До першої групи входять слідуючі задачі:
- контроль за експлуатацією і використанням засобів вимірювання;
- проведення технічних робіт силами служби метрології і автоматики;
- контроль за якістю монтажних і налагоджувальних робіт;
- проведення монтажних і налагоджувальних робіт для втілення нових систем і засобів автоматизації СМ та А, а також складання заявок на прилади, обладнання, запасні частини, матеріали, документацію;
складання графіків технічних робіт і забезпечення іх виконання;
організація навчання виробничого персоналу правилами технічної експлуатації систем та засобами вимірювання.
До другої групи входять:
- складання графіків державної і відомчої повірок та затвердження і забезпечення їх виконання;
- організація і проведення повірки в межах прав, які дані підприємству органами Держспоживстандарту;
- технічне забезпечення і участь в державних випробуваннях, які проводяться на базі підприємства;
- організація і проведення повірки в органах Держстандарту та інших організаціях;
- контроль за метрологічним забезпеченням всієї виробничої діяльності підприємства, забезпечення зберігання у встановленому порядку робочих еталонів і стандартних зразків складу і властивості речовини і матеріалів.
До третьої групи входять:
- участь в розробці перспективних планів автоматизації виробництва, метрологічного забезпечення підприємства;
- спостереження за засобами вимірювання і автоматизації, здійснення міроприємств по реконструкції засобів вимірювання і автоматизації, їх вдосконалення;
- участь в роботах по підготовці до атестаці і в випробуваннях нових видів продукції;
втілення передового досвіду в області автоматизації.
Крім планових робіт СМіА підприємств, існують і позапланові.
Позапланові роботи зводяться, в основному, до оперативного ремонту або заміни засобів виміру чи автоматизації, які несправні.
Існують також основні роботи відділу контрольно-вимірювальних приладів та автоматики: технічне обслуговування. Воно включає поточний ремонт, повірку, капітальний ремонт, технічний огляд, перевірку працездатності, перевірку по контрольних точках, заміну діаграм, заправку чи заміну спеціальних рідин, промивку вимірювальних камер, заправку ртуттю дифманометра, зняття засобів для ремонту чи перевірки, перевірку джерел живлення, чистку, змащення і перевірку реле, датчиків, виконуючих механізмів, огляд щитів автоматизації блокувальних пристроїв та засобів сигналізації і захисту.
Поточний ремонт може включати частину робіт, а саме:
- заміну елементів засобів вимірювання і автоматизації;
- часткову розробку і регулювання систем, які рухаються;
- перевірку якості ізоляції;
- часткову роботу і збір вимірювальних систем з заміною окремих непридатних деталей (колець, гвинтів, стрічок);
заміну люфтів в окремих механізмах, заміну скла шкали.
Капітальний ремонт засобів вимірювання та автоматизації може включати частину робіт, які передбачені при поточному ремонті, і додаткові роботи:
- установку і регулювання циферблатів чи ремонт корпусів з рихтовкою поверхонь, які установлені;
- повний розбір і збір вимірювальної частини, її промивку, ремонт чи заміну;
- провірку вимірювальної схеми засобів вимірювання;
- регулювання і підгонку показання приладу по контрольних точках;
- розбір і збір механізмів запису і засобів вимірювання, їх чищення і ремонт реле, датчиків сигналізації.
Повірка. Під нею розуміють сукупність операцій, які проводяться з метою встановлення відповідності метрологічних характеристик засобів вимірювання ДЕСТам чи технічним умовам заводу робітника.
Існує декілька видів повірок: первинна, періодична, позачергова, інспекційна та експортна.
1. Первинній повірці підлягають ЗВТ під час випуску з виробництва і ремонту.
У разі потреби, первинну повірку проводять також під час уведення ЗВТ у експлуатацію. Необхідність проведення такої повірки має бути зазначено в експлуатаційних документах, у свідоцтві про державну метрологічну атестацію і (або) у сертифікаті затвердження типу засобів вимірювальної техніки. Перелік операцій повірки встановлюють у відповідній методиці повірки.
Первинній повірці перед уведенням в експлуатацію підлягають також ЗВТ, що ввозять з-за кордону партіями, типи яких занесено до Державного реєстру ЗВТ, якщо не визнано результати повірки, проведеної в іноземних державах, відповідно до порядку.
2. Періодичній повірці підлягають ЗВТ, які перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат.
3. Позачергову повірку проводять до закінчення міжповірочного інтервалу.
4. Інспекційну повірку проводять під час здійснення метрологічного нагляду, щоб перевірити придатність ЗВТ до застосування.
5.Експортну повірку проводять у разі виникнення спірних питань щодо метрологічних характеристик, придатності до застосування і правильності експлуатації ЗВТ.