- •Тема 1. Соціологія як наука
- •1.1. Визначення соціології як науки. Об’єкт та предмет науки.
- •1.2. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.
- •1.3. Завдання та функції соціології.
- •1.4. Структура соціологічного знання
- •Історичні етапи розвитку. Основні етапи розвитку соціології як науки
- •Проблема становлення соціології як науки в радянські часи
- •Основні направлення досліджень в 20-30р.Р.
- •Основні соціологічні поняття та категорії
- •Cоціальні групи та спільність
- •3. Соціальні інститути
- •1.1 Поняття суспільства, його риси, структурні елементи
- •Програма конкретного соціологічного дослідження.
- •1. Категоріальний апарат дослідження
- •2. Типи соціологічних досліджень
- •3. Структура програми ксд
- •6. Методи соціологічних досліджень.
- •7. Типи запитань
- •8. Різновиди опитування
- •Опитування
- •9. Аналіз документів
- •Спостереження як метод збору соціологічної інформації
- •Програмні питання
- •З дисципліни "Соціологія"
- •Для студентів денної та заочної форми навчання
- •Всіх спеціальностей
Тема 1. Соціологія як наука
Визначення соціології як науки. Об’єкт та предмет науки.
Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.
Завдання та функції соціології.
Структура соціологічного знання.
1.1. Визначення соціології як науки. Об’єкт та предмет науки.
Соціологія= лат. societas (суспільство) + гр. logos (вчення)
Соціологія – наука про суспільство, про закони становлення, функціонування, розвиток суспільства в цілому та його елементи, соціальні відносини і соціальні процеси, соціальні спільності та соціальні інститути.
Центральною категорією соціології є «соціальне» (від лат. Socialis– спільний, товариський, суспільний) Соціальне – це сукупність тих чи інших властивостей і особливостей соціальних відносин, які проявляються в конкретних умовах між індивідами і спільностями в процесі суспільної діяльності (взаємодії). Це поняття служить для визначення суті суспільного життя. В широкому розумінні, соціальне означає все те, що належить до суспільства взагалі, на відміну від природного.
Якщо об’єктомсоціології (загальновизнано) є суспільство як цілісний організм, то проблема остаточного визначенняпредметуданої науки існує і по сьогоднішній день. Так різні соціологи предмет соціології трактують по-різному. Наприклад, російський соціолог В.М. Іванов розглядає соціологію, як науку про соціальні відносини. Інший російський соціолог В.А. Ядов ключовою категорією соціології вважає соціальну спільність. В українській літературі переважає думка, що центральною категорією соціології є соціальні структура.
Предметсоціології – закони і закономірності функціонування та розвитку особистості, соціальної групи, спільноти, суспільства в цілому, соціальне життя суспільства.
1.2. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.
Соціологія та філософія:Об’єктами обох наук є суспільство, але різниця між ними полягає в тому, що філософія займається більш узагальненими, глобальними проблемами на теоретичному (споглядальному) рівні (проблеми буття, щастя, сенсу життя тощо); соціологія ж у своїх дослідженнях використовує конкретний емпіричний (фактичний) матеріал.
Соціологія та економіка:Якщо економіка – це дослідження виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних ресурсів і вивчає лише економічні питання, то соціологія вивчає соціальну поведінку людей в сфері економіки.
Соціологія та психологія:Психологія – це наука, яка вивчає індивідуальну поведінка особистості, внутрішній світ, переживання конкретного індивіда; соціологія – оперує поняттям пересічний громадянин.
Соціологія та політологія: Політологія вивчає, як держава впливає на людину; соціологія – як людина своєю соціальною поведінкою впливає на державу.
1.3. Завдання та функції соціології.
Завдання соціології:
розробка стратегії та тактики управління державою (тобто дати повну інформацію про всі процеси та явища суспільства органом управління всіх сфер);
розробка проблем соціальної політики держави;
соціологічне забезпечення економічних реформ;
забезпечення органів управління надійним зворотним зв’язком;
вивчення та вирішення національних конфліктів;
вивчення страйкового руху.
Функції соціології:
теоретико-пізнавальна – соціологія на всіх своїх рівнях в усіх складових компонентах повинна забезпечити приріст нового знання про різні сфери соціального життя, повинна розкривати перспективи соціального розвитку;
описово-інформаційна – соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого в подальшому робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти. Інформація соціологів допомагає проаналізувати соціально-психологічний клімат, навчальних групах конфліктів;
соціального планування – соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя завдяки чому соціальний розвиток здійснюється в країнах світу незалежно від соціальних систем, тобто незалежно від ідеології, соціально-економічних процесів;
прогностична – вироблення науково-обгрунтованих прогнозів про тенденцію розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому.
Функції соціології та її роль у розвитку суспільства
Соціологія безпосередньо включається у життя суспільства через виконання нею певних соціальних функцій (від лат. functio – виконання). З першого погляду вони такі самі, як і в інших суспільних науках, проте мають свій конкретний зміст. До них у першу чергу належать:
• теоретико-пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін тощо);
• описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти, здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах, запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);
• функція соціального планування (соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціальне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем; воно охоплює різні галузі, починаючи від процесів життєдіяльності світового співтовариства, окремих регіонів і країн і закінчуючи соціальним плануванням життя міст і сіл, окремих підприємств, колективів тощо);
• прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як зараз, епохи розвитку суспільства. В цьому аспекті соціологія може визначати діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих процесів, пов'язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також довготермінові наслідки).