4.4.2 Створення рядка стану

Рядок стану може працювати в двох режимах – спрощеному і стандартному. В спрощеному режимі розподіл цього вікна на декілька областей неможливий і виводити на нього можна тільки текстову інформацію. В стандартному режимі прикладна програма може розбити вікно рядка стану на декілька областей для окремого виведення на них текстової і графічної інформації. Перехід із одного режиму в інший здійснюється за допомогою повідомлення SB_SIMPLE перед першим відображенням рядка на екрані.

Для створення рядка стану необхідно виконати такі кроки.

1. В класі вікна програми оголосити змінну класу CStatusBar для об’єкта – рядка стану:

CStatusBar m_wndStatusBar; .

2. Створити структуру з ідентифікаторами полів, що відображаються в рядку стану. Наприклад

static UINT indicators[] =

{

ID_SEPARATOR, // лінія розподілу

ID_INDICATOR_CAPS, // ідентифікатор клавіші CAPSLOCK

ID_INDICATOR_NUM, // ідентифікатор клавіші NUMLOCK

ID_INDICATOR_SCRL, // ідентифікатор клавіші SCROLLOCK

}; .

1. Перевизначити метод OnCreate() класу вікна програми і внести за допомогою макросу ON_WM_CREATE в карту повідомлень запис, який пов’язує метод з повідомленням WM_CREATE (якщо ці дії не були виконані раніше при створені панелі інструментів).

m_wndStatusBar.Create(this) ||

!m_wndStatusBar.SetIndicators(indicators,

sizeof(indicators)/sizeof(UINT)); .

2. Викликати API-функцію SetIndicators(), якій передається структура з ідентифікатором полів, що відображаються в рядку стану:

m_wndStatusBar.Create(this);

m_wndStatusBar. SetIndicators(indicators, sizeof(indicators)/ sizeof (UNIT)); .

4.4.3 Приклад програми

Як приклад, розглянемо повний опис класу фрейма вікна CMyFrameWnd, в якому підключається панель інструментів і рядок стану.

class CMyFrameWnd:public CFrameWnd

{

public:

CMyFrameWnd();

protected:

CStatusBar m_wndStatusBar;

CToolBar m_wndToolBar;

afx_msg int OnCreate(LPCREATESTRUCT lpCreateStruct);

DECLARE_MESSAGE_MAP();

};

BEGIN_MESSAGE_MAP(CMyFrameWin, CFrameWnd)

ON_WM_CREATE()

END_MESSAGE_MAP();

static UINT indicators[] =

{

ID_SEPARATOR,

ID_INDICATOR_CAPS,

ID_INDICATOR_NUM,

ID_INDICATOR_SCRL,

};

CMyFrameWnd::CMyFrameWnd()

{

Create(NULL,"My Program",

WS_OVERLAPPEDWINDOW,rectDefault,NULL,

MAKEINTRESOURCE(IDR_MAINFRAME));

};

int CMyFrameWnd::OnCreate(LPCREATESTRUCT lpCreateStruct)

{

if (CFrameWnd::OnCreate(lpCreateStruct) == -1)

return -1;

if (!m_wndToolBar.CreateEx(this, TBSTYLE_FLAT, WS_CHILD

| WS_VISIBLE | CBRS_TOP | CBRS_GRIPPER | CBRS_TOOLTIPS

| CBRS_FLYBY | CBRS_SIZE_DYNAMIC) ||

!m_wndToolBar.LoadToolBar(IDR_MAINFRAME))

{

TRACE0("Failed to create toolbar\n");

return -1;

}

if (!m_wndStatusBar.Create(this) ||

!m_wndStatusBar.SetIndicators(indicators,

sizeof(indicators)/sizeof(UINT)))

{

TRACE0("Failed to create status bar\n");

return -1;

}

return 0;

} .

5. Векторна графіка в MFC-програмах

4.5.1 Контексти пристроїв в mfc-програмах

Як вже раніше відмічалось, все виведення в системі Windowsпобудоване таким чином, щоб уніфікувати роботу з різними фізичними пристроями: екраном дисплея, принтером, плотером і т.д. Для всіх таких пристроїв графічного виведення використовуються одні і ті ж самі функції і класи, а вибір конкретного пристрою система виконує самостійно на основі інформації про контекст пристрою. Особливістю бібліотекиMFCє те, що вона містить спеціальні класи контекстів пристроїв. Базовим класом для всіх контекстів пристроїв є класCDC. Існує також ще декілька класів контекстів пристроїв, що мають більш вузьку спеціалізацію (табл.4.2).