Міністерство охорони здоров’я україни

У К Р А ЇН С Ь К И Й Ц Е Н Т Р Н А У К О В О Ї М Е Д И Ч Н О Ї

ІН Ф О Р М А Ц ІЇ І П А Т Е Н Т Н О -Л ІЦ Е Н З ІЙ Н О Ї Р О Б О Т И

НАУКОВО ОБГРУНТОВАНІ ПІДХОДИ ДО

КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІКАРЯ

ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

З ПОЗИЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

(методичні рекомендації)

Київ - 2010

Установи -розробники :

Національна медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика.

Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України.

У к л а д а ч і:

к.мед.н., доцент М атюха Л.Ф. (044) 228-22-58

д.мед.н., професор Г ойда Н.Г. (044) 205-49-48

м.н.с.Слабкий В.Г, (044)576-41-19

к.мед.н., доцент Олійник М.В. (044) 430-83-00

Рецензенти:

д.мед.н., професор Заремба Є.Х.

д.н.держ.упр. Кризина Н.П.

Вчена Рада Українського Інституту стратегічних досліджень МОЗ

України. Директор інституту, д.мед.н., професор Слабкий Г.О.

2010

ЗМІСТ

1. Перелік ско р о ч ен ь......................................................................4

2. В с т у п .............................................................................................. 5

3. Основна ч ас т и н а......................................................................... 7

3.1. Основні поняття і т е р м ін и .................................................................7

3.2. Теоретичне обгрунтування концептуальних підходів до

кваліфікаційної характеристики. Компетентності

професіонала - європейський підхід ..................................... 9

3.3. Завдання лікаря загальної практики-сімейного лікаря на

основі компетентнісного п ід х о д у.......................................... 14

3.4. Обов’язки лікаря загальної практики-сімейного лікаря ... 22

3.5. Лікар загальної пракгики-сімейний лікар повинен знати 23

4. В и сн о в ки ................................................................................. 26

5. Перелік рекомендованої л іте р а ту р и ...................................... 27

1. П Е Р Е Л ІК С К О Р О Ч Е Н Ь

вооз Всесвітня організація охорони здоров’я

зп-см Загальна практика-сімейна медицина

кх Кваліфікаційна характеристика

лзп-сл Лікар загальної практики-сімейний лікар

окх Освітньо-кваліфікаційні характеристики

опп Освітньо-професійні програми

пмсд Первинна медико-санітарна допомога

WONCA Всесвітня асоціація сімейних лікарів

2. Вступ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), узагальнивши

світовий досвід, засвідчила, що розвиток первинної допомоги на засадах

сімейної медицини є одним з найефективніших механізмів підвищення

результативності роботи закладів охорони здоров’я, справедливого

розподілу і раціонального використання ними коштів. З іншого боку,

саме орієнтованість сімейної медицини на пацієнта, де він розглядається

як активна дійова особа в процесі прийняття ріш ень, робить сімейну

медицину безперечно привабливою і для населення.

Тому, ВООЗ визначила первинну ланку медичної допомоги

основним інструментом для вирішення завдання досягнення «здоров’я

для всіх» і фундаментом всієї системи медичного обслуговування, а

центральною фігурою первинної ланки - лікаря загальної практики-

сімейного лікаря (ЛЗП-СЛ).

Реформа системи охорони здоров’я України базується на

поетапному переході до організації первинної медико-санітарної

допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини. Наказом

М ОЗ України від 28.11.2002 No 385 (із змінами, внесеними згідно з

Наказами М іністерства охорони здоров’я No114 від 17.03.2003; No229 від

07.05.2004; No 600 від 17.08.2009) «Про затвердження переліку закладів

охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших

спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я»

введена медична спеціальність «загальна практика-сімейна медицина» та

лікарська посада, що їй відповідає.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2006

No 421-р була затверджена «Концепція Державної програми розвитку

первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на

період до 2010 року», якою схвалено формування національної моделі

первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної

медицини, її нормативно-правове, кадрове, науково-методичне,

організаційне та матеріально-технічне забезпечення, забезпечення

керованості, інформаційної підтримки і супроводу реформ.

Реформування системи ПМ СД пов’язане не лиш е зі структурними

і фінансово-економічними перетвореннями, а і значною частиною із

наявністю кваліфікованого кадрового потенціалу, якість роботи якого

має відповідати сучасним потребам населення. ЛЗП-СЛ, як ключова

фігура первинної ланки медичної допомоги повинен комплексно і

ефективно вирішувати медико-соціальні завдання, використовуючи при

цьому переважно ресурси ПМ СД та місцевих громад.

У державному і недержавному секторах надання первинної

медико-санітарної допомоги сформувалась соціальна потреба на

ЛЗГІ-СЛ, компетенція якого дозволить забезпечити 80-85% пацієнтів

необхідним обсягом медичних послуг на первинному рівні медичної

допомоги. В той же час, чітке розуміння вимог до професійних функцій

ЛЗП-СЛ та якісного і кількісного складу його послуг досі відсутнє.

Разом з тим, саме на професійні функції сімейного лікаря, на досягнення

ним необхідної професійної компетентності слід орієнтуватись при

розробці освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і відповідно до

них освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки спеціалістів з фаху

загальна практика-сімейна медицина (ЗП-СМ).

Звідси випливають якісно нові вимоги до організації й здійснення

освітнього процесу в навчальних закладах, які мають сприяти

формуванню фахівця, конкурентоспроможного та мобільного на

європейському ринку праці, здатного адаптуватися до стрімких змін і

готового навчатися впродовж усього життя.

Ми чітко усвідомлюємо, що знання в сьогоднішніх реаліях

виступають лиш е потенціалом, яким повинен володіти фахівець,

головним є результативність діяльності спеціаліста в конкретних умовах,

тому одним з напрямків модернізації освіти є запровадження та

реалізація компетентнісного підходу у навчанні.

Компетентнісний підхід має орієнтуватись на кінцевий результат

освітнього процесу та спрямовується на формування у випускника

готовності ефективно зорганізовувати внутрішні (знання, уміння,

цінності, психологічні особливості й т.п.) і зовнішні (інформаційні,

людські, матеріальні й т.п.) ресурси для досягнення поставленої мети.

Компетентність характеризує міру включення в активну діяльність,

здатність ефективно розв’язувати конкретну ситуацію, мобілізуючи при

цьому знання, уміння, досвід, поведінкові відносини та цінності. На

перший план виходить категорія «здатності до дії» як уміння

використовувати знання у практичній діяльності.

За 13-річний досвід роботи в напрямку підготовки лікарів

загальної практики/сімейної медицини та організації їх роботи, авторами

набуті як позитивні напрацювання, так і прорахунки.

Виходячи з цього метою методичних рекомендацій стало

наукове обгрунтованння підходів до кваліфікаційної характеристики

лікаря загальної практики-сімейного лікаря.

Вперше в основу кваліфікаційної характеристики лікаря загальної

практики-сімейного лікаря покладено компетентнісний підхід.

Розробка кваліфікаційної характеристики на основі компе­

тентнісного підходу може бути використана як перший крок до введення

ліцензування на право лікарю загальної практики-сімейному лікарю

займатись медичною практикою і на відхід від категорійної системи

атестування.

Кваліфікаційна характеристика, що базується на компе­

тентніш ом у підході, може бути використана для розробки освітньо-

кваліфікаційної характеристики - як мети навчального процесу та

освітньо-професійних програм навчання, а також для удосконалення

професійних компетенцій самих лікарів шляхом безперервного навчання.

Дані методичні рекомендації видаються вперше і призначені для

організаторів охорони здоров’я, викладачів, що займаються підготовкою

лікарів загальної практики-сімейних лікарів та для самих лікарів цієї

спеціальності.