1 Обґрунтування вибору системи автоматичного блокування
У наш час, на залізницях України використовуються декілька видів автоматичного блокування, а саме: кодове автоматичне блокування (КАБ), імпульсно-провідне автоматичне блокування (ІПАБ), автоматичне блокування з тональними рейковими колами та децентралізованим розміщенням апаратури (АБТ) та автоматичне блокування з тональними рейковими колами та централізованим розміщенням апаратури (АБТЦ). Також на залізницях використовуються системи автоматичного блокування як: мікропроцесорна система автоблокування (АБ-ЧКУ) та мікропроцесорне автоматичне блокування з тональними рейковими колами та централізованим розміщенням апаратури (АБТЦ-М), та на жаль дві останні системи на території України майже не використовуються, причиною цього є висока вартість апаратури та мала кількість спеціалістів, які б змогли обслуговувати такі системи.
Імпульсно- провідне АБ через низку своїх недоліків в наш час не проектується, але її ще застосовують на окремих ділянках залізниці України.
На даному перегоні для проектування було обрано числове кодове автоматичне блокування. На більшості ділянок залізниць України все ще експлуатується КАБ. Кодове автоблокування отримало найбільше застосування і характеризується наступними особливостями: можливість використання при будь-якому роді тяги; використання кодових рейкових кіл як телемеханічний канал ув'язування показань прохідних світлофорів, а так само для подачі кодів автоматичної локомотивної сигналізації назустріч потягу; застосування дешифратора кодових сигналів для контролю роботи колійного реле, розшифровки сприйманого коду, керування сигнальними реле, а також для контролю стану ізолюючих стиків.
У порівнянні із сучасними системами автоблокування, КАБ має суттєві недоліки, такі як: наявність ізолюючих стиків, що є найбільш ненадійним елементом РК; неможливість експлуатації при дуже високих швидкостях; імпульсний режим роботи апаратури, що призводить до швидкого зносу елементів; наявність дорогих дросель-трансформаторів; збої в роботі при низькому опої баласту.
Та попри свої недоліки КАБ має багато переваг, а саме: відсутність зони додаткового шунтування; менша витрата кабелю; непотрібно додаткової апаратури для кодування, так як числовий код, що забезпечує роботу АБ, одночасно являється кодом для роботи автоматичної локомотивної сигналізації (АЛСН). Також для забезпечення нормальної роботи нових систем АБ, потрібно додатково готувати персонал для їх обслуговування. При проектуванні КАБ ця необхідність відпадає, так як кодове автоблокування експлуатується досить довгий час і відповідно на залізниці вистачає кваліфікованого персоналу для обслуговування цієї системи. Це дозволяє значно зекономити кошти при проектуванні.
Основними елементами кодової системи автоблокування являються: рейкове коло змінного струму, колійний трансформатор ПТ, імпульсне колійне реле И; датчик імпульсів числового коду; кодовий колійний трансмітер КПТШ, через контакти якого включене трансмітерне реле Т; релейний дешифратор Д, на виході якого включаються сигнальні реле З та Ж. У коло ламп вогнів світлофорів включене вогневе реле О, що контролює цілісність ниток цих ламп.
Таким чином вибір системи КАБ у курсовому проекті дозволяє нам значно зекономити кошти при оснащенні перегону цією системою, а також це АБ забезпечить достатньо високу безпеку руху на ділянці, що проектується.