История укр культуры / Анатолій Кирилович Кінах

Анатолій Кирилович Кінах народився 4 серпня 1954 року в Молдові, в стародавньому українському селі Братушани, заснованому кілька століть тому козаками Богдана Хмельницького. До сьогодні братушанці ретельно оберігають рідну мову, плекаючи та дотримуючись давніх звичаїв і обрядів нашого народу. Прізвище Кінах – старовинного українського походження; кінахами ще до нашої ери називали озброєних вершників. Вищу освіту Анатолій Кінах здобував у Ленінградському кораблебудівному інституті, який закінчив 1978 року. Із дипломом інженера-суднобудівника він починає працювати на Таллінському суднобудівному заводі. Через три роки, у 1981, приїжджає до Миколаєва, де на заводі “Океан” працює майстром, а потім - начальником виробництва. З часом до якостей молодого фахівця додалися управлінсько-організаторське вміння, тонке відчуття найбільш актуальних проблем виробництва та розуміння найоптимальніших механізмів їх вирішення. Наполегливість та відданість справі, готовність до нових підходів, висока відповідальність за слово і діло були оцінені людьми. Багатотисячний колектив заводу висунув його кандидатом у народні депутати. В квітні 1990 року Анатолія Кінаха було обрано до Верховної Ради України.

Він активно працює в парламентській комісії з питань економічної реформи. Такі важливі та визначальні для подальшого розвитку країни закони України, як “Про підприємництво”, “Про власність”, були розроблені та прийняті саме за його активної участі. У 1992 році А.К.Кінаха було призначено представником Президента України на Миколаївщині. А ще за два роки понад 70% земляків віддали свої голоси за його обрання головою обласної Ради народних депутатів і обласного виконавчого комітету. До речі, й до сьогодні мало хто з народних обранців має “в здобутку” такій показник довіри та прихильності виборців.

На посту голови облдержадміністрації Анатолій Кінах показав себе як ефективний менеджер, професійний і відповідальний керівник. Особливу увагу він приділяє соціальній сфері, турботі про людей. На його погляд, непрості економічні перетворення мають сенс лише тоді, коли вони спрямовані на підвищення рівня життя населення, його впевненості у завтрашньому дні. Одним із перших у країні ухвалив і почав утілювати у життя ідею соціального партнерства. Саме за його ініціативи протягом двох років в Миколаєві проводився експеримент з реорганізації служби соціального захисту населення. Цей проект було підтримано Кабінетом Міністрів України та рекомендовано для впровадження в інших регіонах.

За часів його губернаторства Миколаївщина вдвічі скоротила темпи падіння виробництва, розпочала створення вільної економічної зони. Було розроблено проект програми реорганізації суднобудування, яка у подальшому дозволила суттєво зміцнити галузь, залучити до неї серйозні інвестиції. Започатковано новий стиль господарювання на селі – створено Асоціацію фермерів Миколаївщини. 

В 1995 році Анатолія Кінаха призначено віце-прем’єр-міністром України з питань промислової політики. Ще за рік Анатолій Кирилович стає радником Президента України з питань промислової політики. 

В 1997 році багатотисячна промислово-підприємницька спільнота на Всеукраїнському з’їзді обирає Анатолія Кінаха президентом Українського союзу промисловців і підприємців. УСПП вдається до реформаторських ініціатив, законопроектів, які розробляються за участі провідних українських юристів, економістів, науковців, представників реального сектору економіки. Анатолій Кінах стає ініціатором широкого громадського обговорення найважливіших економічних ініціатив,  налагодження постійних зв’язків між УСПП та міжнародними об’єднаннями підприємців і промисловців.

УСПП відстоює прийнятні вітчизняним підприємцям податкові норми, одним із перших виступає за необхідність структурних реформ у вітчизняному промисловому секторі, зокрема, переорієнтацію енергоємних, сировинних, екологічно небезпечних напрямків на високотехнологічне, наукоємне виробництво, впровадження новітніх інвестиційно-інноваційних технологій. Союз розпочинає серйозну роботу з підтримки „новонародженого” малого та середнього бізнесу.

У 1997 році президент УСПП обирається першим заступником голови ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців. В березні 1998 року Анатолій Кінах повертається до парламентської роботи - він вдруге обирається депутатом Верховної Ради України за виборчим округом Миколаївської області. Деякий час він очолює Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики. За його ініціативою було підготовлено та прийнято закон про експеримент в гірничо-металургійному комплексі. Закон допоміг галузі вийти з кризи, відродив заводи, суттєво збільшив поступлення в державний бюджет.

Приділяючи значної уваги розвитку соціального партнерства на Україні, Анатолій Кирилович ініціює  створення у  1998 році Конфедерації роботодавців України та очолює її координаційну раду. У 2002 році її правонаступником стає Федерація роботодавців України, головою якої ділова спільнота знов обирає Анатолій Кінаха.

В 1999 році Анатолій Кінах -  Перший віце-прем’єр-міністр України. Ще за рік вітчизняні підприємці та промисловці вирішують створити  Партію промисловців і підприємців. Ділові кола України доручають партійне “кермо” Анатолію Кінаху.   В травні 2001 Верховна Рада підтримує кандидатуру А. К.  Кінаха на посаду Прем’єр-міністра України. Півтора року уряд Анатолія Кінаха впроваджував стратегію, спрямовану на підвищення платоспроможності внутрішнього ринку, вдосконалення експортної політики, консолідацію зусиль влади та суспільства для захисту національного економічних та політичних інтересів. Результати не забарились. Зростання ВВП у 2001 році перевищило 9%, промислового виробництва – 14 %. Майже вчетверо скоротилися темпи зростання інфляції. Суттєво – на 32,1 % - збільшився приріст іноземних інвестицій. Позитивне сальдо з зовнішній торгівлі склало $980,3 млн., натомість приріст імпорту товарів і послуг – всього 9,4 %. В умовах розширення ЄС і прагнення України до вступу в СОТ ця тенденція якомога краще рекомендувала країну.

Більш комфортно і упевнено став почуватися й внутрішній ринок – ціни на продтовари у 2002 зменшилися на 2,3%. Відчутний крок зробила соціальна сфера. Реальні доходи громадян збільшилися на 17,8%, середньомісячна зарплата – на 18,2%. Зростала кількість робочих міст, збільшувалися пенсії. Активно впроваджувалася концепція адресної соціальної допомоги. У 2002 році на кожен відсоток росту валового продукту припадало близько п'яти відсотків приросту реальних доходів населення. До речи, у наступному році цей показник впав майже в чотири рази.

Уряд Анатолія Кінаха запам’ятався серйозними справами. Так, до його приходу в будинок на Грушевського відбулися міжурядові домовленості про те, що Україна виступить державним гарантом повернення боргів РФ за постачання газу, який придбали недержавні структури. Насправді це означало виплату Росії $1,342 млрд. А.Кінах зайняв принципову позицію і домігся, що газовий борг не зафіксували як державний, а угода про його реструктуризацію була укладена на вигідних для країни умовах Паризького клубу кредиторів.

Його рішення були державницькими за суттю та реформаторськими за змістом. Беззаперечним пріоритетом просування країни вперед, на думку прем’єра Кінаха, має бути національний інтерес, підтримка внутрішнього ринку, вітчизняного товаровиробника, бо за тим всім стоять нові робочі місця та добробут простих людей.

На парламентських виборах весною 2002 року Анатолій Кінах був обраний народним депутатом  виборчого блоку “За єдину Україну”. Відповідно до Конституції України, перехід до парламентської діяльності вимагав залишити посаду прем’єр-міністра, а відставка глави означала відставку уряду в цілому. У соціально-економічних умовах, що склалися на той момент, поєднання розпуску уряду з практично недієздатним парламентом могло б призвести до глибокої суспільно-політичної кризи. Розуміючи ціну таких ризиків для країни, А.Кінах відмовився від статусу народного депутата і залишився на посаді Прем’єр-міністра. Маючи величезний досвід роботи в органах державної влади всіх рівнів - від губернатора області до прем’єр-міністра країни, будучи чотири рази обраним народним депутатом Верховної Ради України, нині Президент УСПП, Голова ФРУ Анатолій Кінах переконаний - успіх громадської організації напряму залежить від вміння налагодити конструктивний, принциповий діалог між владними структурами та підприємницькою спільнотою.

Саме за його ініціативою запрацювала система рамкових угод з органами державної влади. Паритетні умови співпраці передбачені угодами з Фондом державного майна, Державною податковою адміністрацією України, Міністерством закордонних справ, Антимонопольним комітетом, Міністерством промислової політики, Державним комітетом з питань регуляторної політики і підприємництва тощо. Завдяки такій системі УСПП має змогу в стислий термін, без бюрократичних перешкод дати відповідь на кожне звернення підприємців, допомогти тому, хто опинився в скрутному становищі.

„Розумна влада має бути зацікавлена в серйозних опонентах, - вважає Анатолій Кінах. - Лише адекватний зворотній зв’язок з реальним сектором економіки може убезпечити її від прийняття непрофесійних, необґрунтованих рішень”.

Ініційовані УСПП публічні дискусії з найгостріших проблем економіки суттєво впливають на формування громадської думки та прийняття ефективних рішень. Значного резонансу набуло громадське обговорення таких болючих для країни проблем, як виключення з „чорного списку” FATF, необхідність глибокого аналізу наслідків вступу до Світової організації торгівлі, підготовка й прийняття державних бюджетів, обговорення проекту Податкового кодексу  тощо.

Активну позицію очолювані А.Кінахом громадські організації займають і на міжнародній арені. Філософія цієї роботи проста: лише особисті контакти підприємців можуть наповнити інтеграційні процеси реальним економічним змістом; лише досвід економічного успіху, донесений „наживо”, сформує довіру іноземних інвесторів і переконає їх спрямовувати капітали в Україну. Серед серйозних міжнародних акцій – укладення угод про співпрацю з 70 спорідненими об'єднаннями промисловців і підприємців та торгово-промисловими палатами інших країн, чисельні бізнес-форуми, активна участь у просуванні інтересів українських компаній на близькосхідний та іракській ринок. У 2004 році УСПП та Українсько-німецькій форум вперше в історії громадських організацій такого типу провели міжнародну конференцію у столиці Європейського Союзу – Брюсселі, і присвячена вона була пошуку нового місця України у розширеній Європі. На думку Президента УСПП, лише надійна система захисту національного товаровиробника може стати новим могутнім імпульсом розвитку бізнесу, підштовхне приватну ініціативу, поверне в легальну економіку вкрай необхідний бюджету фінансовий ресурс. Нещодавно він разом з іншими громадськими діячами запровадив Громадянський проект недержавної системи безпеки підприємництва. Проект має на меті сприяння створенню умов для інвестиційної та підприємницької діяльності, мінімізування фіскально-адміністративного втручання в бізнес, захистити його від рейдерства.

Анатолій Кінах – давній прихильник ідеї активізації громадських організацій в суспільно-громадському житті держави, набуття ними більших прав та повноважень. “Громадські організації, об’єднання підприємців мають стати індикатором якості взаєморозуміння між владою та суспільством, бізнесом”, - упевнений він. - Зі свого боку ми готові надати весь свій досвід, інтелект владі, ставши їй надійним порадником та розділивши з нею відповідальність за ухвалені рішення стосовно подальшого економічного розвитку держави”.

Початок 2004 року. І бізнес, і суспільство, і економіка чекають на новий виток розвитку, плекають надії та сподівання на позитивні зміни  в суспільно-політичному, соціально-економічному житті.  Країна переживає бурхливі  президентські  вибори. 

Анатолій Кінах, відчуваючи за плечима підтримку сотні тисяч людей, вирішує балотуватися на посаду глави держави. «Ключ до порозуміння - щира та відверта розмова, пояснення логіки подій, що відбуваються в Україні», - говорив він. За час виборчої компанії Анатолій Кінах провів близько п’яти тисяч зустрічей у містах-мільйонниках та обласних центрах, у містах та містечках від Ужгорода до Донецька.  Саме тоді побачив звіт відомий План українського прориву – програма відродження української економіки та підвищення добробуту людей  шляхом прискореного розвитку пріоритетних галузей та  впровадження інноваційно-інвестиційної економічної  моделі. 

У лютому 2004 року Анатолій Кінах призначається Першим віце-прем’єр-міністром України. Так склалося, що якості Анатолія Кінаха – виваженість, збалансованість, аналітичний склад розуму, розуміння логіки розвитку вітчизняної економіки, - в уряді були більш ніж затребувані. Його зусилля   спрямовуються на прийняття збалансованих  рішень уряду в умовах тяжіння чинного глави уряду та деяких міністрів до радикалізму.   Анатолій Кінах зайняв принципову позицію   щодо неприпустимості огульної ліквідації вільних економічних зон, адміністративного регулювання ситуації на ринку нафтопродуктів та зерна так званої реприватизації, поділу бізнесу за критерієм «свій – чужий» тощо.

В осені 2005-го А.К.Кінаха призначено  секретарем Ради національної безпеки і оборони України.  «Працювати на випередження подій, упереджувати та нівелювати можливі ризики  та загрози за всім спектром національної безпеки держави  - енергетичної, продовольчої, транспортної, інформаційної, економічної», - ось завдання, яке поставив перед собою   Секретар РНБО.

За рішеннями РНБОУ прийнято Укази Президента, які переконують, що цінності демократії, прагнення народу до справедливості, захисту своїх прав та свобод є найважливішими. Протидію спробам втручання в особисте життя людей, ефективний механізм суспільного контролю у цій сфері затверджує Указ Президента „Про додержання прав людини під час проведення оперативно-слідчих операцій”. За ініціативою РНБОУ та з врахуванням її пропозицій прийнято Укази Президента «Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції”, «Про заходи щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності в Україні», «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», "Про стан дотримання вимог законодавства і заходах для підвищення ефективності державної політики в сфері регулювання земельних відносин, використання й охорони земель". РНБО активно працює над комплексним оглядом сектору безпеки, реформуванням Збройних сил України.

На виконання закону України „Про основи національної безпеки України» Анатолій Кінах вперше в історії незалежної України ініціює розробку Стратегії національної  безпеки України. «Вперше в Україні запропоновано цілісний документ програмного характеру, який визначає базові орієнтири в контексті забезпечення нацбезпеки в усіх сферах зовнішньої та внутрішньої політики, окреслює основні шляхи імплементації життєво важливих національних інтересів країни. На основі цього документу розроблятимуться галузеві стратегії, плани, конкретні програми. Вони враховуватимуть реальну ситуацію в країні та надавати чітку перспективу послідовного   руху держави до європейських стандартів життя, забезпечення національної безпеки за всім спектром життєдіяльності країни», - говорив А. Кінах. 12 лютого 2007 року Указом Президента була затверджена Стратегія національної безпеки держави.

2006 рік пройшов в Україні під знаком парламентських виборів. Політрада ПППУ приймає рішення взяти участь у виборах у складі політичного блоку „Наша Україна”. Анатолій Кінах – другий номер у виборчому списку. Після виборів в липні 2006 року Анатолій Кінах стає   народним депутатом та головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Перед комітетом з питань національної безпеки і оборони  стоїть низка   найважливіших завдань. Комітет тримає руку на пульсі таких питань, як  реформування військово-оборонного комплексу, збереження трудового потенціалу України,  виконання державної програми розвитку озброєнь та військової техніки на період до 2009 року. Комітет приділяє першочергову увагу проблемі реформування Збройних Сил, зокрема, стану реалізації Державних програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу до 2010 р., розвитку озброєння і військової техніки до 2015 р., створенню спеціальних технологій та матеріалів для виготовлення нових і модернізації існуючого озброєння до 2009 р. тощо. 

21 березня 2007 року Анатолія Кінаха було призначено Міністром економіки України. Він повернувся  в уряд з прагматичними, зрозумілими діловій спільноті намірами: створювати сприятливий клімат для  реального сектору економіки, впроваджувати в життя інноваційно-інвестиційну модель економічного розвитку, попри всі політичні віяння відстоювати  пріоритетність стратегії сталого економічного зростання.

Серед основних  напрямків поступу держави Міністр економіки особливо виокремлює євроінтеграційний курс України як запоруку входження нашої держави у європейський і світовий економічний простір у якості  конкурентноздатного й рівноправного партнера. Особливої уваги приділяється  вступу України до Світової організації торгівлі,  створенню зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Міністр наголошує на необхідності вдосконалення експортно-імпортної політики, створенні ефективної системи  захисту вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках. Відновлює свою роботу Рада експортерів при економічному блоці Уряду, підготовлена нова редакція Генеральних директив торговельно-економічним місіям у складі закордонних дипломатичних установ України, проведено широку нараду керівників ТЕМів.

Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, надійний захист прав та інтересів власника, інвестора, поглиблення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, в тому числі зі Світовим банком, налагодження величезної кількості контактів з новими перспективними інвесторами — ось сфери, де за останні часи  економічним відомством зроблено конкретні кроки.

У полі зору міністра – проблема збереження й  відтворення трудових ресурсів у державі. Розпочата робота з підготовки  Концепції основних напрямків Національної комплексної програми «Збереження й розвиток трудового потенціалу України на 2007—2015 роки», з зазначених питань організується потужних Всеукраїнський форум. 

В міністерстві пожвавилася співпраця з громадськістю. Створюється  Громадська Рада, яка  допомагатиме  формуванню урядової соціально-економічної  політиці, популяризації в суспільстві стратегічних і тактичних рішень у сфері економічного розвитку.

За роки державницької роботи  Анатолі1 Кінах отримав багато  державних нагород та відзнак, в тому числі міжнародного статусу. Найбільш знакові - Орден Ярослава Мудрого V ступеня, Орден Ярослава Мудрого ІV ступеня. Орден  Командорського Хреста Литовської республіки А. Кінах отримав із рук президента Литовської Республіки Валдуса Адамкуса. Як зазначається в адресі нагородження   Орденом Ярослава Мудрого IV ступеня,  «авторитетному лідеру вручається орден за заслуги у державному будівництві, здійснення вагомого внеску у розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової України, розбудові діалогу між владою та бізнесом, формуванні сприятливих умов господарювання, становлення соціального діалогу в країні». Цю відзнаку А. Кінах отримав у січні 2007 року.

Анатолій Кінах одружений. Дружина - Марина Володимирівна – почесний президент громадської організації “Культура і всесвіт - 2000”. Сім’я має трьох доньок – Наталку, Зою та Софійку.

Анатолій Кирилович намагається вести активний засіб життя і знаходить можливість зайнятися спортом, рибною ловлею. Вільний час присвячує, передусім, спілкуванню з сім’ю або друзями. З молодості захоплюється астрофізикою, науковою фантастикою, любить музику The Beatles, Pink Floyd, пісні Володимира Висоцького.

Кілька років тому президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах  запропонував план українського прориву. В нього  є необхідний для цього досвід: саме  за ті часи, коли А.К.Кінах працював прем’єр-міністром, почала  підніматися з колін економіка, рости зарплати і пенсії,  була прийнята програма подолання бідності.

Відомо, що Україна «доношує» господарський і науково-технологічний потенціал колишнього Радянського Союзу. Дуже повільно  відбувається відновлення продукції і технологій . Не приносить прибутку і наша, краща на планеті, земля – основне багатство України.  Розрив між  найбільше і найменш забезпеченими  громадянами  складає до 10 разів.

Що ж робити? Те ж саме, що зробив би хазяїн, якому потрібно відремонтувати свій будинок після стихійного лиха – мобілізувати всі наявні в Україні ресурси, якими нас Бог не скривдив, і зробити прорив, аналогічний післявоєнному  відновленню Європи або Японії. План Кінаха  покликаний спростувати сумний досвід попередніх безсистемних економічних змін, з якими більшість людей зв'язують лише  втрати в своєму житті.

Економіка по Кінаху повинна ґрунтуватися на прискореній модернізації вітчизняного господарства, збільшення  виробництва саме тієї продукції, що дозволить підвищити заробітну плату. Впровадження цієї політики з опорою на соціальну базу суспільства – середній клас – означає поліпшення добробуту і якості життя громадян країни.

Яким чином цього можна досягти?

Першочерговим  є підвищення відповідальності держави перед суспільством, регулювання господарства винятково правовими й економічними способами. Основний упор треба робити на використанні національних конкурентних переваг, авангардних виробництв. А значить,  на таких перспективних високотехнологічних галузях,  як космічна техніка, авіапромисловість, біотехнології, ВПК тощо. Для того, щоб оптимально використати унікальний геостратегічний і природний потенціал України,  сюди  варто віднести агропромисловий комплекс, транспортну інфраструктуру, гірничо-металургійний комплекс і рекреаційні ресурси.

Ці сфери  повинні стати  пріоритетними „точками економічного прориву”  - вони природно  здатні забезпечити міцні конкурентні позиції і виконати роль „локомотивів розвитку”. Саме вони можуть забезпечити Україну стабільними замовленнями на світовому ринку. Адже в останні роки наша економіка росла переважно за рахунок продажу за кордон сировини.  Тому вже сьогодні необхідно переорієнтувати економіку на ПРОРИВ, створюючи нові перспективні виробництва на завтра, а не експлуатуючи промислову спадщину минулого.

Для цього в нас є всі необхідні ресурси. Сировинна база України включає родовища більш 100 видів сировини, тільки розвідані запаси яких оцінюються в 7,5 трлн. доларів. На нашій території знаходяться 43% світових покладів марганцю, 20% - титана,  14% — залізної руди, багато цирконію, урану, калійних солей. Відомий величезний транспортний потенціал транзитних перевезень і енергетичних потужностей. Але ці ресурси сьогодні не працюють.  Треба негайно позбутися фатальної залежності від імпортних енергоносіїв – гонку за світовими цінами не витримає ні металургійна, ні хімічна галузі, ні соціальний сектор. Альтернативні джерела енергії і ефективне енергозбереження – ось вагома складова плану Кінаха у сфері енергетики.  

Треба рішуче викорінювати  контрабанду, боротися із фактами уникнення від оподаткування, нецільовими витратами державних коштів,  будь-якими іншими  економічними злочинами. Однак слід пам’ятати: не всі порушники закону заплямовані кримінальним минулим.  Частина капіталів ховається  від непомірного податкового тиску і свавілля бюрократії. Держава повинна зробити кроки, що повернуть капітали в країну, виведуть кошти із тіні, значно збільшать обсяги легальної економіки.

Не обходить увагою  план українського прориву і сільськогосподарське виробництво. Агропромисловий комплекс потребує завершення земельної реформи, сприятливих правил господарської діяльності.  Держава повинна заохочувати створення виробничого ланцюжка за принципом «з лану до столу», давати виробникам податкові послаблення при технічному переозброєнні переробних підприємств, підтримувати аграріїв кредитами і державним замовленням, грамотно регулювати ціноутворення.

Усе це можна зробити через стратегію соціального й економічного розвитку  кожного окремого регіону, міста, території. Причому створювати план такого розвитку і підраховувати усі необхідні витрати повинні лише самі жителі регіонів. 

Отже, Україна може жити краще, а її громадяни багатше.  Частка  населення, що за рівнем доходів і професійно-освітньому статусові належить до заможного середнього класу, повинна вирости втроє (із сучасних 20 до 60 %).  Саме вони й виберуть ПЛАН  УКРАЇНСЬКОГО ПРОРИВУ для себе і своєї батьківщини. 

Кілька років тому президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах  запропонував план українського прориву. В нього  є необхідний для цього досвід: саме  за ті часи, коли А.К.Кінах працював прем’єр-міністром, почала  підніматися з колін економіка, рости зарплати і пенсії,  була прийнята програма подолання бідності.

Відомо, що Україна «доношує» господарський і науково-технологічний потенціал колишнього Радянського Союзу. Дуже повільно  відбувається відновлення продукції і технологій . Не приносить прибутку і наша, краща на планеті, земля – основне багатство України.  Розрив між  найбільше і найменш забезпеченими  громадянами  складає до 10 разів.

Що ж робити? Те ж саме, що зробив би хазяїн, якому потрібно відремонтувати свій будинок після стихійного лиха – мобілізувати всі наявні в Україні ресурси, якими нас Бог не скривдив, і зробити прорив, аналогічний післявоєнному  відновленню Європи або Японії. План Кінаха  покликаний спростувати сумний досвід попередніх безсистемних економічних змін, з якими більшість людей зв'язують лише  втрати в своєму житті.

Економіка по Кінаху повинна ґрунтуватися на прискореній модернізації вітчизняного господарства, збільшення  виробництва саме тієї продукції, що дозволить підвищити заробітну плату. Впровадження цієї політики з опорою на соціальну базу суспільства – середній клас – означає поліпшення добробуту і якості життя громадян країни.

Яким чином цього можна досягти?

Першочерговим  є підвищення відповідальності держави перед суспільством, регулювання господарства винятково правовими й економічними способами. Основний упор треба робити на використанні національних конкурентних переваг, авангардних виробництв. А значить,  на таких перспективних високотехнологічних галузях,  як космічна техніка, авіапромисловість, біотехнології, ВПК тощо. Для того, щоб оптимально використати унікальний геостратегічний і природний потенціал України,  сюди  варто віднести агропромисловий комплекс, транспортну інфраструктуру, гірничо-металургійний комплекс і рекреаційні ресурси.