1 Структурна схема електричної централізації

Електрична централізація — автоматизована система керування рухом поїздів на залізничних станціях, в якій передбачується маршрутизація поїзних і маневрових пересувань з світлофорною сигналізацією. Структурна схема електричної централізації приведена на рисунку 1

Основна елементна база систем ЕЦ — релейна апаратура, тому ця система отримала назву релейної централізації. Релейна централізація повинна не допускати:

• відкриття вхідного світлофора при установці маршруту на зайняту колію;

• переводу стрілок під потягом;

• відкриття сигналів, що відповідають даному маршруту, якщо стрілки не встановлені в потрібне положення і не замкнені в цьому положенні, а сигнали ворожих маршрутів не закриті;

• переводу стрілки, що входить в маршрут або відкриття сигналу ворожого маршруту при відкритому сигналі, що огороджує даний маршрут.

За допомогою пульта керування ДСП керує поїзною й маневровою роботою, контролюючи поїзну ситуацію та стан об'єктів керування (стрілки, світлофори, рейкові кола, й ін.). Система електричної централізації є автоматизованою - рішення приймає ДСП, а перевірку умов безпеки та управління об’єктами виконує система. ДСП отримує інформацію за допомогою табло. Дії ДСП на пульті перевіряє набірна група, а умови безпеки руху – апаратура виконавчої групи.

Набірна група сприймає натиснення кнопок на пульті управління, чим автоматично передає команди на переведення стрілок та відкриття сигналів.

Виконавча група виконує команди набірної групи з гарантією безпеки руху поїздів і тому монтується на спеціальних високо надійних реле, виключаючи можливість небезпечних відмов.

Рисунок 1 – Структурна схема електричної централізації

2.1 Розроблення однониткового плану станції

У даному курсовому проекті розглядається станція, на плані якої зображують розміщення та нумерацію стрілок, світлофорів, спеціалізацію колій, розміщення ізолюючих стиків, ординати стрілок і світлофорів від поста ЕЦ до об’єкта управління.

Станція розбита на ізольовані ділянки. На однонитковому плані станції зображують пост електричної централізації (ЕЦ) він розташований в центрі станції. Також на однонитковому плані станції зображують напрямок руху поїздів парний і непарний. Зображуються в плюсовому положенні всі стрілки і нумерують їх. Нумерація стрілок, в непарній горловині робиться непарними, а в парній парними цифрами. На однонитковому плані показані і пронумеровані світлофори. Світлофори нумеруються таким же чином як і стрілки. У Додатку А зверху в таблиці показані ординати стрілок і сигналів від вісі поста ЕЦ. Ординати стрілок визначаємо за типовими таблицями в залежності від типу стрілок та їх розміщенні в стрілочній горловині.

Однонитковий план станції беремо згідно з методичними вказівками до курсового проекту з дисципліни ССА на тему «Розробка проекту обладнання станції пристроями електричної централізації».

Схема однониткового плану станції наведена в Додатку А.

2.2 Розробка двониткового плану та схеми каналізації зворотного тягового струму

Двонитковий план станції, наведений в додатку Б, складений на основі однониткового плану станції.

На двонитковому плані в дволінійному виконанні зображується колій­не розгалуження станції. Таблиця ординат стрілочних переводів і світлофорів, яка вказує про дійсне місце розташування напільних об'єктів,

представлена на однонитковому схематичному плані станції. Крім того, на двонитковому плані також зображені: стрілочні переводи, обладнані електроприводами постійного струму, стрілки які передаються на місцеве управління, маневрові, вхідні та вихідні світлофори, пост електричної централізації (пост ЕЦ), який розташований на нульовій ординаті, ре­лейні і батарейні шафи у вхідних світло­форів для розміщення в них апаратури схем керування вогнями, колійні дросель-трансформатори (ДТ), траса кабельної мережі, ізолюючі стики. Також на схемі приведені назви стрілочних та безстрілочних секцій.

Позначаємо маневрову колонку МК стрілок 18, 20, 22, 24, які передаються на місцеве керування.

Для розбивання станції на ізольовані ділянки на двонитковий план переносять стики з однониткового плану, за допомогою яких враховується чергування несущих частот и частот модуляції у суміжних рейкових колах. Це необхідно робити для контролю і захисту рейкових кіл від взаємного впливу при порушенні ізоляції.

Після повного нанесення на двонитковий план ізолюючих стиків, нано­сяться частоти.

Схема каналізації тягового струму представлена у Додатку Б. Ця схема розробляється по плану станції, на ній зображують всі двониткові рейкові кола та об’єднуючі дросельні перемички і тягові міжколійні з’єднувачі. Для пропуску зворотного тягового струму на станції на границях ізольованих колійних ділянок встановлюються стикові дросель-трансформатори та тягові з’єднувачі. Дросель-трансформатори встановлюються для зручності обслуговування по можливості з боку поля з обов'язковим винесенням із головного міжколійя.

Таким чином, на станції забезпечується надійний пропуск зворотного тягового струму з усіх колійних ділянок без загрози порушення нормального функціонування рейкових кіл.