Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec12_4

Модульна технологія навчання Модульна технологія навчання.

Модульна технологія зародилася і набула великої популярності в учбових закладах США і Західної Європи на початку 60-х років. Модульна технологія навчання є однією з молодих альтернативних технологій і останнім часом набуває широкого поширення у вузах України. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Саме воно інтегрує все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії і практиці. Так, з програмованого навчання запозичена ідея активності учня в процесі його чітких дій в певній логіці, постійне підкріплення своїх дій на основі самоконтролю, темп навчально-пізнавальної діяльності, що індивідуалізувався. З теорії поетапного формування розумових дій використовується сама її суть − орієнтовна основа діяльності. Кібернетичний підхід збагатив модульне навчання ідеєю гнучкого управління діяльністю студентів, що переходить у самоврядування. З психології використовується підхід рефлексії. Накопичені узагальнення теорії і практики диференціації, оптимізації навчання − все інтегрується в основах модульного навчання, в принципах і правилах його побудови, відборі методів і форм здійснення процесу навчання.

Модульне навчання − процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу, який включає мету і задачу, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи і форми прямої, опосередкованої і самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінювання і оцінювання результатів засвоєння знань, формування умінь і навиків, що входять в його структуру.

Основними рисами модульної технології навчання є:

§        переважно самостійне отримання знань, лекції читаються з метою організації   вивчення   навчального   матеріалу   і   мотивації,   а   не   викладання інформації;

§        індивідуальний темп вивчення, перехід до вивчення чергової порції матеріалу лише після досягнення високої якості засвоєння попередньої;

§        залучення обдарованих студентів як прокторів (лідерів), регулярні співбесіди   групи   студентів   (3-5)   з   своїм   проктором   для   забезпечення зворотного зв'язку;

§    регулярний   контроль   успішності   навчання   студентів   у   вигляді перевірки якості засвоєння кожного навчального модуля.

Згідно із трактуванням одного із засновників модульного навчання, модуль − це основний засіб модульного навчання, що є закінченим блоком інформації, а також включає програму дій з метою методичного керівництва, що забезпечує досягнення поставленої дидактичної мети.

За своїм змістом модуль часто співпадає з темою дисципліни. Проте на відміну від теми в модулі все вимірюється, все оцінюється. Задача, робота, відвідування студентом занять, стартовий проміжний і підсумковий рівень студентів. В модулі чітко визначена певна мета навчання, задачі і рівні вивчення даного модуля, визначені навички і уміння. Як в програмованому навчанні, в модульному навчанні також все наперед запрограмоване − не лише послідовність вивчення навчального матеріалу, але і рівень його засвоєння, і контроль якості засвоєння.

Побудова модуля відповідно з досягненням необхідних педагогічних задач розділяється на два етапи. На першому етапі розробляється структура модуля, яка може мати пізнавальний (наочний підхід і фундаментальність змісту навчання) і операційний характери (діяльнісний підхід). Наступним етапом в процесі побудови модуля є формування змісту модулів, реалізація якого відображається в чотирьох аспектах: представлення мети навчання; формування змісту навчання; управління навчальними діями і методичне забезпечення процесу засвоєння; забезпечення зворотного зв'язку.

Курсовий проект, робота або індивідуальні завдання є самостійними модулями, які виконуються протягом всього семестру .Як самостійний модуль може розглядатися і цикл лабораторних робіт, якщо їх виконання не співпадає за часом з вивченням матеріалу модуля.

Основоположними, визначаючими загальні напрями модульного навчання, його мету, зміст і методику організації є наступні принципи модульного навчання:

1. Принцип модульності витікає з основної ідеї модульного навчання − використовування в процесі навчання модулів як основного засобу досягнення конкретної дидактичної мети. Принцип модульності припускає цілісність і завершеність, повноту і логічність побудови одиниць навчального матеріалу у вигляді системи учбових елементів. Принцип модульності реалізує ідею індивідуалізації навчання, оскільки забезпечує варіативність змісту і способів його засвоєння залежно від рівня базової підготовленості учнів і їх мотивації. Реалізація принципу модульності забезпечується педагогічними правилами, які формулюються так:

§        навчальний   матеріал   слід   конструювати   так,   щоб   він   у   вигляді модульної програми або модуля забезпечував досягнення кожним студентом поставленої перед ним дидактичної мети;

§        навчальний  матеріал,   охоплений  модулем,   повинен  бути  настільки закінченим блоком, щоб існувала можливість конструювати єдиний зміст навчання відповідно до комплексної дидактичної мети, з окремих модулів;

§        відповідно до  навчального  матеріалу  слід  інтегрувати  різні  види  і форми навчання з метою досягнення поставленої мети.

2. Принцип структуризації змісту навчання припускає розподіл навчального матеріалу у межах модуля на структурні елементи, перед кожним з яких ставиться цілком певна діяльнісна індивідуальна дидактична мета, а інформаційний зміст представляється в об'ємі, що забезпечує її досягнення. Цей принцип має певну схожість з принципом розподілу учбового матеріалу на частини в програмованому навчанні, проте існує і принципова відмінність. Даний принцип в програмованому навчанні вимагає розподілу матеріалу на невеличкі елементи, тісно пов'язані між собою, висловлені в обов'язковому порядку з поступовим ускладненням, тоді як в модульному навчанні перед кожним елементом ставиться певна діяльнісна дидактична мета, а зміст навчання представляється в об’ємі, який забезпечує його досягнення. Елементи можуть бути як взаємопов'язані, так і самостійні. При реалізації принципу структуризації змісту слід дотримуватися наступних педагогічних правил:

§        в інтегрованій дидактичній меті слід виділяти структуру часткової мети;

§        досягнення кожної часткової мети повинне повністю забезпечуватися навчальним матеріалом кожного елемента.

3. Принцип динамічності забезпечує можливість оперативної зміни змісту модулів з урахуванням динаміки соціального замовлення. Він ніби дозволяє суперечність між стабільним і варіативним змістом навчального матеріалу. Виконання цього принципу забезпечується тим, що:

§        зміст кожного елементу і тим самим кожного модуля може легко змінюватися і доповнюватися;

§        модуль повинен представлятися в такій формі, щоб його елементи були легко замінювані.

4. Принцип діяльнісної активності полягає в цілеспрямованому активному сприйнятті матеріалу, що вивчається, його осмисленні, творчій переробці і застосуванні. При цьому студент стає суб'єктом процесу навчання завдяки включенню в різні види діяльності, в рішення проблемних ситуацій. Принцип діяльніснії активності сприяє формуванню міцних дієвих знань і умінь.

Для реалізації принципу діяльніснії активності:

§        мета в модульному навчанні повинна формулюватися в термінах методів діяльності (практичних, пізнавальних, розумових) і способів дій;

§        при розробці змісту модулів, якщо можна, використовувати всередині дисциплінарні і міждисциплінарні зв'язки;

§        навчання повинне організовуватися на основі проблемного підходу до засвоєння знань, щоб забезпечувався творчий підхід до навчання;

§        необхідно ясно показувати можливості перенесення знань з однієї сфери діяльності в іншу;

§        розширювати можливості різноманітної самостійної роботи учнів, самоконтролю і, при необхідності, повторення навчального матеріалу.

5. Принцип гнучкості вимагає побудови модульної програми і, відповідно, модулів так, щоб легко забезпечувалася можливість адаптації змісту навчання і способів його засвоєння до індивідуальних особливостей студентів. Гнучкість зачіпає структурний, змістовний і технологічний аспекти навчального процесу. Цей принцип реалізується за рахунок  варіативності кількості, структури і послідовності засвоєння модулів (структурна гнучкість), диференціація рівнів складності змісту (змістовна гнучкість) і варіативності способів системи контролю і оцінки учбової діяльності (технологічна гнучкість). При реалізації даного принципу необхідна початкова діагностика знань і аналіз мотивації студента, його психомоторних характеристик.

6. Принцип оперативного зворотнього зв'язку забезпечує управління навчальним процесом шляхом створення системи об'єктивного контролю і самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу кожного модуля, досягнення індивідуальної і загальної мети. Модулі   і   навчальні елементи, що містять систему самоконтролю і самоорганізації, дозволяють трансформувати     інформаційно-контролюючі     функції     викладача     в консультативно-координуючі.

7. Принцип усвідомленої перспективи вимагає глибокого розуміння і визначення студентами близьких, середніх і дальніх перспектив навчання. Будь-який процес управління починається з формулювання мети. Таким чином, використовування в педагогічному процесі можливості   самоврядування студентів приведе до необхідного результату, на що і націлена активізація навчального процесу. Необхідно дати можливість чітко зрозуміти і визначити мету (різної міри проміжні і кінцеві) навчання. Для цього кожному студенту на початку навчання необхідно надати всю    модульну програму, розроблену на тривалий етап навчання, показати  комплексну дидактичну мету, яку студент має прийняти як особисто   значущий очікуваний результат.

8. Принцип паритетності в модульному навчанні вимагає суб'єктної взаємодії педагога і студента. Даний принцип передбачає активну участь студентів в педагогічному процесі, а найбільш ефективно матеріал засвоюється в діяльності. Відповідно, модулі повинні створювати умови для активної пізнавальної діяльності, замінюючи пасивне читання тексту або слухання голосу викладача на управління навчальним матеріалом з боку студента, що є його активною навчальною діяльністю. Разом із свободою, яка надається студентам для самостійного вивчення матеріалу, цей принцип затверджує, що модульне навчання вимагає прямої відповідальності учнів за результати навчання.

Сутність модульного навчання полягає в тому, що учень більш самостійно або цілком самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, що містить в собі цільову програму дій, банк інформації і методичне керівництво із досягнення поставленої дидактичної мети. Для ефективного забезпечення самостійної роботи студента модуль повинен містити в собі програму навчальних дій для досягнення поставленої мети, забезпечуючи студента свого роду путівником.

Таким чином, з вказаного витікає, що навчальний модуль, взятий як складова частина курсу, − це цільовий план для студента + банк інформації + методичне керівництво із досягнення поставленої дидактичної мети.

Модуль має наступний інваріантний склад компонентів:

1)  навчальний текст (або навчальний матеріал із задачами);

2)           керівництво до вивчення (або управління вивченням);

3)           консультація педагога.

Побудова модульної програми курсу і модулів складається з наступних етапів:

1)     побудова структури навчального курсу (виділення модулів);

2)      побудова структури модулів (виділення навчальних елементів) і формування їх змісту;

3)      розробка навчальних елементів відповідно до інваріантного складу і форми модуля.

Розподіл курсу на модулі теоретичного змісту виконується з урахуванням комплексної мети вивчення курсу і аналізу наочних знань, тобто відповідно до того, яке місце займає кожний з модулів, який виділяється, у межах цілого курсу − в рішенні основної проблеми і розкритті його провідної ідеї. Для виділення модулів і їх найменування можна використовувати групування одиниць змісту в концептуальні блоки. Це будуть модулі теоретичного змісту навчального матеріалу. Вони йдуть під номерами: М-1, М-2, М-3 і так далі.

Вищезазначені модулі змісту курсу доповнюються наступними трьома модулями додаткового порядку:

§        Модуль нульовий  (М-0) служить введенням у вивчення курсу (визначає комплексну мету курсу, основну проблему, провідну ідею і дає структуру курсу). Призначення даного модуля − дати орієнтацію в курсі, перед його вивченням;

§        Резюме (М-К) дає узагальнення курсу;

§        Модуль    контролю  (М-К) забезпечує підсумковий, вихідний контроль по курсу.

Таким чином, структуру учбового курсу складають: модулі теоретичного змісту і три додаткові модулі (М-0, М-К, М-К). Структура модуля визначається за допомогою:

§        розподілу змісту модуля на навчальні елементи (УЕ). Це будуть навчальні елементи теоретичного змісту модуля − УЕ-1, УЕ-2, УЕ-3 і т.д.;

§        виділення трьох навчальних елементів додаткового порядку:

а)     навчальний елемент нульовий (УЕ-0) служить введенням в модуль, дає орієнтацію в модулі в цілому, перед його вивченням визначається базова підготовленість, яку повинен мати студент, щоб приступити до роботи над модулем;

б)    навчальний елемент-резюме (УЗ-К) дає узагальнення модуля. В УЗ-К в систематизованому вигляді може бути відображена суть, головне в змісті модуля. Форми уявлення можуть бути різний, у тому числі: стиснення інформації в конспект-схему, в структурно-логічну схему. Важливо при цьому допомогти студенту повторити засвоєний матеріал і тим самим створити можливість для виконання конкретних дій.

в)     навчальний елемент-контроль (УЕ-К) забезпечує підсумковий контроль по модулю (даються задачі, які охоплюють по своєму значенню все УЕ модуля (УЕ-1, УЕ-2 і т.п.), відповіді і (або) еталони до них, рекомендації для проведення самооцінки і роботи по допущених помилках).

Як наголошувалося вище, інваріантними компонентами навчального модуля є: навчальний текст, керівництво до вивчення і консультації для педагога. В будь-якому з названих компонентів модуля йдеться про одні і ті ж навчальні елементи − УЕ-0, УЕ-1, УЕ-2 і т.п., але розглядаються ці елементи з трьох різних позицій залежно від призначення будь-якого з вище перелічених частин модуля.

1.                Навчальний текст є цільовою програмою дій студента і навчальним матеріалом (теоретичним і практичним) із задачами,   розписаний у навчальних  елементах модуля. Ця частина звернена безпосередньо до студента.

2.                Керівництво до вивчення. Ця частина модуля створюється також для студента і звернена до нього. Але вона ніби "обслуговує" навчальний текст, оскільки містить: пояснення до нього; поради, як більш   раціонально працювати над навчальним матеріалом; джерела інформації; алгоритми рішення задач (а в деяких випадках і зразки правильних рішень); відповіді до задач і еталони тестів для самоконтролю.

3. Консультація педагога. Ця частина повинна бути співвіднесена з "Навчальним текстом" і "Керівництвом з навчання", тобто з тими частинами модуля, які створені для студента і повинні бути представлені кожному студенту у вигляді друкарського матеріалу. Консультація педагога доповнює модуль і містить: методичні поради з роботи з модулем, коментарі і пояснення по 1-й і 2-й частинам модуля.

Якщо "Навчальий текст" представити як проект учбової діяльності студента, а "Керівництво до вивчення" як управління цією діяльністю, то "Консультація педагога" − це, по суті, коротка методична допомога для викладача, яке містить пояснення, коментарі, доповнення і т.п. до названих частин модулів.

Викладення матеріалу також рекомендується вести за навчальними елементами відповідно до "Навчального тексту" і "Керівництва до вивчення". При цьому бажано, щоб пояснення і коментарі до навчальних елементів були представлені погоджено із структурою опису останніх.

Результати засвоєння навчального матеріалу в умовах модульної технології навчання можуть оцінюватися традиційно, проте, частіше за все, використовуються рейтингові системи оцінки. В цьому випадку говорять про модульно-рейтингову технологію навчання. Модульна організація процесу навчання по суті органічно пристосована для рейтингової оцінки успішності засвоєння модулів учбового матеріалу. Для цього кожний навчальний модуль, елемент залежно від його важливості, складності оцінюється певним числом рейтингових балів ("вага" модуля, навчального елемента). Контролюючий навчальний елемент (УЕ-К) дозволяє оцінити в рейтингових балах якість досягнення мети відповідного модуля, а контролюючий модуль (М-К) - мети навчального курсу.

На закінчення відзначимо такі переваги технології модульного навчання:

1)     в її основі лежить творча пізнавальна діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу, яка стимулює їх професійне і особисте самовизначення, що персоналізується, підвищує відповідальність за результати навчання, стимулює процес становлення нестандартного, компетентного фахівця;

2)     вона сприяє систематичній і продуктивній роботі студентів без будь-якого зовнішнього спонукання, мотиви навчання стают