- •Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України
- •Технічний аналіз, стандартизація і сертифікація неорганічних речовин
- •Національний технічний університет України
- •Завдання на курсову роботу
- •Реферат
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень і термінів
- •Технологія змащувальних матеріалів
- •Загальні відомості
- •Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •Висновки до розділу 1
- •Види змащувальних матеріалів
- •Рідкі змащувальні матеріали
- •2.2.Пластичні змащувальні матеріали
- •Дисперсійне середовище
- •Дисперсійна фаза
- •Складові характеристики
- •Пластичні мастила
- •Змазки за призначенням
- •Висновки до розділу 2
- •Аналіз змащувальних матеріалів
- •Загальні вимоги до змащувальних матеріалів
- •Визначення динамічної в'язкості
- •Визначення температури спалаху у закритому
- •Метод визначення вмісту водорозчинних кислот і лугів
- •Висновки до розділу 3
- •Експериментальна частина
- •Дослід №1 Визначення динамічної в’язкості
- •Дослід №2. Визначення температури спалаху в закритому приладі
- •Кореляційна обробка результатів досліду
- •Дослід №3. Аналіз зразка на присутність водорозчинних кислот та основ
- •Кореляційна обробка результатів досліду
- •Висновки до розділу 4
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Висновки до розділу 2
В даному розділі було розглянуто основні види змазок, їх призначення, класифікацію та складові характеристики. Також була розглянуто класифікація пластичних та рідких мастил.
Аналіз змащувальних матеріалів
При аналізі мастильних матеріалів визначають щільність, в'язкість, температуру спалаху, вміст механічних домішок, золи, вологи, мінеральних кислот і лугів, сірки, температуру застигання і ряд інших показників.
Зневоднення мастильних матеріалів здійснюється різними методами, що залежать від властивостей матеріалу. При значному вмісті води масло відокремлюють відстоюванням і наступним зливанням із шару води. Для подальшого зневоднення легкоплавкі масла збовтують протягом 10-15 хв із свіжопрокаленого і подрібненим сульфатом натрію або хлоридом кальцію і після відстоюванні фільтрують через сухий фільтр. В'язкі мастила підігрівають до температури не вище 50 ° С і фільтрують через шар крупнокристалічної, свіжопрокаленої кухонної солі.
Загальні вимоги до змащувальних матеріалів
Основні вимоги, що пред'являються до мастильних матеріалів:
стійкість до окислювального від дії кисню повітря;
стабільність властивостей при тривалому зберіганні;
низька температура застигання;
висока температура спалаху;
мінімальний вміст мінеральних солей,
збереження властивостей в межах застосовуваних температур, головним чином стабільність в'язкості;
відсутність механічних домішок та води.
відсутність водорозчинних кислот та основ.
Визначення динамічної в'язкості
У сучасному виробництві широко застосовують віскозиметр Гепплера (рисунок 3.1). Він призначений для визначення динамічної в'язкості. Визначення проводять за часом падіння кульки у відхиленій на 10° від вертикалі циліндричній трубці, наповненій рідиною. Діапазон вимірювання 0,6—80000 Па·с. Похибка, залежно від діаметра кульки, становить 0,5 - 2 %. Згідно з методом падаючої кульки динамічна в'язкість визначається за рівнянням Стокса:
μ = 2/9·r2 ·(ρ1 – ρ2)·g/v, (3.1)
де r – радіус кульки, см;
ρ1 і ρ2 – відповідно густина матеріалу кульки і рідини, г/см3;
v – швидкість падіння кульки, см/с;
g – прискорення вільного падіння, см/с2.
Прилад складається із стойки 9 і віскозиметра 6. У стойці знаходяться три гвинти 8 для встановлення приладу в горизонтальне положення за допомогою «рівня» 5. Віскозиметр має нахил 10° від вертикалі. Він обертається навколо направляючої цапфи, розміщеної в стойці. В положенні вимірювання віскозиметр фіксується храповим механізмом. Фіксація здійснюється відтягуванням фіксатора 7. Опускна труба 18, оточена водяною сорочкою 16, закріплена між верхньою 2 і нижньою 15 плитами. Протіканню рідини запобігає ущільнення 3. Водяна сорочка скріплюється рознімними сполученнями, в які входять гайка із стержнем 14, сполучний стержень 17, ковпачкова гайка 23 і прокладки 22. Опускну трубу у верхній і нижній плитах з'єднують за допомогою ущільнень 19 і гвинтових сполучень 20. До віскозиметра додається комплект із запірної капілярної пробки 4, її кришки 25, а також із запірної пробки 10 нижнього отвору трубки. Запірна капілярна пробка 4 призначена для того, щоб під час вимірювання в опускній трубі не було бульбашок повітря. На опускну трубу нагвинчуються запірні капсули 1. Опускна труба герметично ущільнюється прокладними кільцями 11. На нижній плиті розміщено короткий підвідний патрубок і довгий спускний, споряджений гнучкими насадками 13 і призначені для підведення і спускання термостатуючої рідини. Ущільнено насадки тонкими прокладками 12. Контрольний термометр закріплено гвинтом за допомогою гвинтового сполучення 24 в прокладному кільці 21. Віскозиметр комплектується шістьма кульками різного діаметра з різного матеріалу.

Рисунок 3.1 – Віскозиметр Гепплера
Визначають тривалість падіння кульки 3÷5 разів і знаходять середнє значення. Динамічна в'язкість розраховується за формулою:
μ = τ·(ρ1 – ρ2)·K,(3.2)
де τ – тривалість падіння кульки, с;
K – константа кульки, Па·с (див. табл. у паспорті приладу).
Таблиця 3.1 Визначення кульки
|
Кулька |
Діаметр |
Константа К,Па*с |
В’язкість, cP |
|
1 |
15,87 |
0,0012 |
0,2-3 |
|
2 |
15,79 |
0,011 |
2,3-25 |
|
3 |
15,62 |
0,08 |
15-150 |
|
4 |
15,25 |
0,55 |
115-1100 |
|
5 |
14,45 |
3,8 |
800-8000 |
|
6 |
11,80 |
27 |
5700-57000 |
