Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курсовая_1 / курсач.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
763.9 Кб
Скачать
    1. Висновки до розділу 1

У даному розділі було розглянуто основні способи добування та застосування змащувальних матеріалів, схеми добування. Також було розглянуто діаграму сумісності мил.

  1. Види змащувальних матеріалів

Рідкі змазки застосовують при необхідності мінімальних втрат на тертя, при високих температурах. Рідкі змащувальні матеріали мають переваги у порівнянні із пластичним, тому у всіх випадках, коли це можливо, вар­то застосовувати рідкі змазки. Рідкі змазки, які використовують у техніці є масла. Вони легше проникають до поверхонь тертя, чим значно знижується небезпека настання „масляного голоду”. Застосовуючи протічне або циркуляційне змащування, вдається від­водити від підшипника тепло, що утвориться при його роботі, і вимивати з нього продукти зношування.

Наприклад мастильні матеріали для газової арматури – це спеціальні мастила, які не повинні розчинятися в рідинних та газоподібних вуглеводнях і застосовуються для змащування та ущільнення деталей, щоб газова арматура була герметичною.

В Україні підприємство НВО «Маспром» розробляє і виготовляє відповідні мастила. Усі мастила необхідно зберігати в закритій тарі в сухих приміщеннях, що провітрюються.

На практиці змащування рідким матеріалом застосовується тільки в тих випадках, коли цього вимагають особливі умови роботи під­шипникового вузла, наприклад, при особли­во високих частотах обертання, при необхід­ності відводу тепла від підшипника або коли сусідні з підшипниками деталі (ущільнення, шестерні і т.д.) повинні обов'язково змащу­ватися маслом. Змащування маслом реко­мендується застосовувати також у вузлах з реверсивним рухом підшипників на великих швидкостях, у вузлах з голчастими ролика­ми.

У якості рідкого змащувального матеріалу за­стосовуються очищені мінеральні (нафтові) масла, основним технічним показником, що визначає їх експлуатаційні властивості та придатність для певного вузла, є в'язкість. Тому вибір марки масла для даного підшип­никового вузла здійснюється, у першу чергу, по в'язкості. Кінематичну в'язкість масел за­мірять при певній температурі, найчастіше при 50°С або 100°С і виражають у мм2/с = сСт (Сантистокс). В'язкість рідкого мастила вибирають за наступними правилами:

а) в'язкість тим вища, чим більше наван­таження, тому що міцність масляної плівки росте зі збільшенням в'язкості;

б) в'язкість тим вища, чим вища темпера­тура середовища для того щоб зберегти не­обхідну в'язкість при робочій температурі, оскільки змазка сильно розріджуються при нагріванні;

в) в'язкість тим нижча, чим вища частота обертання, щоб уникнути підвищених втрат натертя.

Для підшипників великих та середніх роз­мірів, що працюють при нормальних режи­мах, рекомендується застосовувати мас­ла, які при робочих температурах мають в'язкість 12 мм2/с для всіх типів кулькових і роликових підшипників, крім роликових сферичних дворядних, конічних і упорних. Для роликових сферичних підшипників ре­комендується масло в'язкістю 20 мм2/с, для роликових конічних - 20-30 мм2/с і упор­них - ЗО мм2/с. Для малогабаритних високошвидкісних підшипників, особливо коли потрібно невеликі пускові зусилля, можуть використовуватися масла в'язкістю менше 11 мм2/с.

Соседние файлы в папке Курсовая_1