- •Практична робота №1
- •1. Теоретичні відомості
- •Таблиця 1.1. Дія чадного газу на організм людини
- •Таблиця 1.2. Питомий викид забруднюючої речовини при згорянні палива
- •Джерела забруднення атмосфери
- •Стаціонарне (труба котельні, відкриті фрамуги цеху)
- •1.2. Робота двигунів автотранспорту
- •2. Методика розрахунку
- •3. Задачі
Таблиця 1.2. Питомий викид забруднюючої речовини при згорянні палива
Назва забруднюючої речовини |
Питомий викид | |
Дизельне паливо |
Бензин | |
Оксид вуглецю |
0,1 |
0,6 |
Діоксид азоту |
0,04 |
0,04 |
Вуглеводні |
0,03 |
0,1 |
Діоксид сірки |
0,02 |
0,002 |
Сажа |
0,0155 |
0,00058 |
Сполуки свинцю |
- |
0,0003 |
Бенз(а)пирен |
0,31∙10-6 |
0,23∙10-6 |
Питомі викиди токсичних речовин залежать від потужності і типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху, стану та ухилу дороги, якості палива.
Викиди забруднюючих речовин від двигунів внутрішнього згоряння автомобілів при роботі в режимі стаціонарних джерел (внутрішньогаражні роз'їзди, станції технічного обслуговування і мийки) визначаються в кількості 0,5% від викидів при витраті заданої кількості палива, у тому числі на гаражні роз'їзди приходиться 70%, на технічне обслуговування −30%.
Нормування якості атмосферного повітря
Для кількісної оцінки вмісту домішок в атмосфері використовується поняття концентрації —це кількість речовини, що міститься в одиниці об'єму повітря, приведеного до нормальних умов.
Якість атмосферного повітря — це сукупність його властивостей, що визначають ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на споруди, матеріали, конструкції і навколишнє середовище в цілому.
Якість атмосферного повітря може вважатися задовільною, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично допустимих концентрацій (ГДК).
ГДК — це максимальна концентрація домішки в атмосфері, віднесена до певного часу осереднення, що при періодичному впливі чи протягом усього життя людини не спричиняє шкідливого впливу, включаючи віддалені наслідки, на нього і на навколишнє середовище в цілому.
Під прямим впливом розуміється подразнення організму людини, що викликає відчуття запаху, кашель, головний біль. При нагромадженні в організмі шкідливих речовин вище визначеної дози можуть виникати патологічні зміни окремих органів чи організму в цілому. Під непрямим впливом розуміються такі зміни в навколишньому середовищі, що не спричиняють шкідливого впливу на живі організми, погіршують звичайні умови існування: уражуються зелені насадження, збільшується число похмурих днів і т.д.
Чисте повітря, позбавлене пилоподібних і газоподібних забруднень, є недосяжним ідеалом, що не зустрічається в природі через постійний динамічний обмін між атмосферою, гідросферою і літосферою, а також як результат природного забруднення, у тому числі через пожежі, пилові бурі, виверження вулканів та ін.
Людство не може існувати, не спричиняючи впливу на біосферу, тому однією з головних задач комплексу робіт щодо охорони навколишнього природного середовища є визначення нормативів, тобто встановлення границь, у яких визнається допустимим той чи інший вплив.
У теоретичному плані основою всієї системи екологічного нормування є екологічний норматив, тобто, за визначенням Н. Ф. Реймерса, ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечує збереження y них бажаної структури і динамічних якостей.
Нормуванням якості середовища називається встановлення границь, у яких допускається зміна його природних властивостей.
Нормування викидів забруднюючих речовин (3Р) в атмосферу здійснюється шляхом установлення значень гранично допустимих викидів (ГДВ) цих речовин для всіх джерел викидів.
ГДВ — це маса викидів шкідливих речовин в одиницю часу від даного джерела чи сукупності джерел забруднення атмосфери виробничого об'єкта (промислової площадки підприємства, населеного пункту, міста і т.д.) з урахуванням перспективи розвитку всіх підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземні концентрації, не перевищуючі їх гранично допустимі концентрації (ГДК) для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає інших, більш твердих екологічних вимог чи обмежень (с осередненням у будь-який 20-хвилинний період часу).
Нормативи ГДВ є основою для проведення екологічної експертизи і планування заходів щодо зниження забруднення атмосфери. Першим етапом будь-якого нормування забруднення атмосфери є інвентаризація джерел виділення і викидів 3Р, що на практиці виконується:
методом інструментального виміру;
розрахунковим методом.
Розрахунковий метод ґрунтується на:
матеріальному балансі технологічного процесу;
використанні питомих показників виділень 3Р за одиницю часу або віднесених до одиниці устаткування, маси продукції, чи сировини видаткових матеріалів.
У діючій природоохоронній нормативно-технічній документації в області захисту атмосфери від забруднення прийняті наступні поняття:
Джерело виділення забруднюючих речовин — об'єкт, у якому відбувається утворення 3Р (установка, апарат, пристрій, ємність для збереження, двигун, смітник відходів і т.п.).
Джерело забруднення атмосфери (джерело викиду) — об'єкт, від якого забруднююча речовина надходить в атмосферу (труба, вентиляційна шахта, аераційний ліхтар, відкрита стоянка транспорту і т.п.).
Можливі наступні сполучення джерел забруднення (викиду) і джерел виділення 3Р в атмосферу.
одне джерело виділення — одне джерело забруднення (викиду) (наприклад, котельня має одну топкову камеру й один димар);
одне джерело виділення — кілька джерел забруднення (викиду) (наприклад, у приміщенні виробляється повне фарбування автобуса, а для вентиляції використовуються три дахових вентилятори);
декілька джерел виділення — одне джерело забруднення (викиду) (наприклад, гараж має один вентилятор, що видаляє з усіх приміщень через єдину витяжну систему вихлопні гази п'ятидесяти автомобілів);
декілька джерел виділення — ряд джерел забруднення (викиду). (наприклад, у загальному приміщенні цеху працюють 3 заточувальних і 17 металорізальних верстатів, 2 поста електрозварювання й одна газорізка, а для вентиляції використовується одна загальнообмінна приточно-витяжна вентсистема і 4 місцеві витяжні системи).