28. Охарактеризувати професійні межі у ср.

Проф межі соц роб-межі компетенції соціального працівника і професійної дистанції між фахівцем і клієнтом. Професійні межі соціальної роботи залежать і від моделей прийняття соціальними працівниками рішень, які відповідають певним етичним концепціям і моральним принципам. За патерналістської моделі професіонал сприяє благу клієнта так само, як батько сприяє благу дитини. Маючи професійні знання і навички, він задовольняє потреби клієнта, самостійно приймаючи рішення щодо змісту, форм і методів можливої допомоги, а клієнт повинен дисципліновано виконувати всі його розпорядження. Інструментальна модель налаштовує фахівця на нейтральну позицію. Він розглядає свої послуги як товар, що продається і купується. Водночас він не повинен відмовити жодній вимозі клієнта, якщо вона не суперечить законові.

Контрактна модель ґрунтується на рівноправності фахівця і клієнта, на визнанні прав і обов'язків обох сторін. Це означає, що фахівець мусить надавати клієнтові всю необхідну для прийняття рішення інформацію й отримувати від нього поінформовану згоду.

Відносини між фахівцем і клієнтом за персоналістичної моделі вимагають більшого, ніж формальне виконання контракту. Клієнт, як правило, воліє мати справу з фахівцем, який знається на своїй справі і володіє шляхетними моральними чеснотами, а фахівці охочіше працюють із доброчесним клієнтом. Сучасна практика вимагає від фахівця прагматичного розуму, мужності, справедливості, поміркованості, співчутливості, професійної компетентності, чесності. Ці відносини не мають бути приятельськими, родинними, романтичними, сексуальними, оскільки все це є порушенням професійної етики. Соціальним працівникам не слід випивати у компанії з клієнтом, вдаватися до лайки або фамільярності, запрошувати клієнтів до себе додому, вести справи своїх родичів і друзів.

Соціальні працівники мають перед клієнтами певні обов'язки, які повинні бути регламентовані керівним органом соціальної служби, в якій вони працюють. Все залежить від обставин, конкретних людей і їхніх стосунків, різноманітних соціокультурних чинників (суспільних, етнічних, релігійних традицій тощо).Іноді обов'язки та цінності (особисті, професійні, суспільні) можуть конфліктувати між собою, ускладнюючи ситуації морального вибору.Якщо особисті цінності розходяться з фаховими і суспільними, доведеться піддати їх суттєвій ревізії, без чого важко знайти правильний вихід із ситуації. Певні складнощі виникатимуть у соціальних працівників і за наявності конфліктуючих між собою обов'язків стосовно різних людей. У будь-якому разі вони мають пам'ятати про відмінність між дружбою і професійними відносинами. Дружба — це стосунки, що не мають іншої мети, крім самої дружби. Вона відновлюється в часі. Кожен із друзів часом віддає більше або більше одержує. Відносини між соціальним працівником і клієнтом обмежені в часі і мають конкретну мету, вони не взаємні, тому не можуть бути дружбою. Те, що «одержує» у цих взаєминах соціальний працівник, — це задоволення від належного виконання своєї роботи, від досягнення певних цілей і від спостереження того, як люди змінюються.