3.1 Ел. Коло з послідовним з`єднанням

Основною ознакою послідовного з'єднання є те, що через всі елементи проходить один і той самий струм. Записуємо другий закон Кірхгофа:

U=U₁+U₂+…+U_k+…+U_n або U=IR₁+IR₂+…+IR_n=IR_e. Для ел. кола з синусоїдним сигналом, в якому проходить синусоїдний струм i=I_msint. Також запишемо другий закон Кірхгофа для миттєвих значень: U=U_R+U_C+U_L або U=iR+L+

3.2 Ел. Коло з паралельним з`єднанням

Основною ознакою паралельного з'єднання є те, що до всіх елементів прикладено одну і ту саму напругу. За першим законом Кірхгофа:

I=I₁+I₂+…+I_k+…+I_n або I=. Для ел.кола з синусоїдним сигналом u=U_msint. Застосуємо перший закон Кірхгофа для миттєвих значень: i=i_R+i_L+i_C або i=

3.4 Потужність ел.Кола, баланс потужностей.

Найчастіше енергетичний баланс складають для перевірки правильнос­ті розрахунку електричного кола. Його сутність - порівняння сумарної потужності джерел із сумарною потужністю споживачів. Потужність джерела постійної ЕРС Р = ЕІ. Потужність, яку генерує джерело синусоїдної ЕРС: S , де . Потужність джерела постійного струмуР =UJ , де (U – напруга між ву­злами, з якими з'єднане джерело. Потужність джерела синусоїдного струму:

S. Баланс потужностей. Для кола постійного струму: . Для синусоїдного струму – баланс акт. потуж. : =.

Баланс реактивних потуж. :

3.6 Еквів. Перетвор. Активних і пасивних ділянок ел. Кола

Пасивних. 1. У разі послідовного з'єднання додаються опори, а паралельного -провідності елементів. 2. Омічні й активні опори (провідності) додаються арифметично. 3. Реактивні індуктивний та ємнісний опори (провідності) додаються алгебрично. При цьому індуктивний реактивний опір вважають додатним, а реактивний ємнісний - від'ємним. 4. Повний опір (провідність) електричного кола з елементами різно­го характеру визначається як корінь квадратний з суми квадратів активних і реактивних опорів (провідностей).

4.1 Метод законів Кірхгофа

Закони Кірхгофа - співвідношення, які виконуються між струмами і напругами на ділянках будь-якого електричного кола. Правила Кірхгофа дозволяють розраховувати будь-які електричні кола постійного струму. Застосування правил Кірхгофа до лінійного ланцюга дозволяє отримати систему лінійних рівнянь щодо струмів, і відповідно, знайти значення струмів на всіх гілках ланцюга. Перший встановлює зв'язок між сумою струмів, спрямованих до вузла електричного з'єднання (додатні струми), і сумою струмів, спрямованих від вузла (від'ємні струми). Згідно з цим законом алгебрична сума струмів, що збігаються в будь-якій точці розгалуження провідників, дорівнює нулю. Другий закон Кірхгофа встановлює зв'язок між сумою електрорушійних сил і сумою падінь напруги на резисторах замкненого контуру електричного кола. Згідно з цим законом алгебраїчна сума миттєвих значень електрорушійної сили всіх джерел напруги у будь-якому контурі електричного кола дорівнює алгебричній сумі миттєвих значень падінь напруги на всіх резисторах того самого контуру.

4.2 Метод контурних струмів

Метод контурних струмів заснований на припущенні, що в кожному з незалежних контурів схеми циркулює деякий віртуальний контурний струм. Якщо деяке ребро належить тільки одному контуру, реальний струм в ньому дорівнює контурному. Якщо ж ребро належить кільком контурам, струм в ньому дорівнює сумі відповідних контурних струмів (з урахуванням напрямку обходу контурів). Оскільки незалежні контури покривають собою всю схему (тобто будь-яке ребро належить хоча б одному контуру), то струм в будь-якому ребрі можна виразити через контурні струми, і контурні струми становлять повну систему струмів. Для побудови системи рівнянь необхідно виділити в ланцюзі незалежні контури. По кожному з цих контурів буде складено одне рівняння по 2-му закону Кірхгофа.