1.16 Зв'язок електричного струму з магнітним полем

За допомогою пробного конту­ру можна встановити картину ма­гнітного поля струмів. Так, навколо прямолінійного провідника з електричним струмом

магнітні лінії - кола, напрям яких створює зі струмом правогвинтову систему.

Знак «+» відповідає випадку, коли напрям контуру інтегрування ство­рює з напрямом струму правогвинтову систему. Для котушки з кількістю витків маємо:

1.17 Напруженість магнітного поля

Скористаємось встановленим раніше зв'язком між струмом та магніт­ним полем. У загальному випадку, коли контур інтегрування проходить частково через речовинне середовище, слід ураховувати молекулярні струми . Напруженість магнітного поля - фізична векторна величина, що характеризує маг­нітне поле в даній його точці. Характерною особливістю напруженості магнітного поля є те, що її лі­нійний інтеграл вздовж будь-якого замкненого контуру чисельно дорівнює зовнішньому струму, що пронизує поверхню, яка спирається на цей кон­тур.

1.18 Закон повного струму

Електричні струми різної природи однаково здатні створювати магніт­не поле. Це слід ураховувати, визначаючи лінійний інтеграл вектора на­пруженості магнітного поля:

Струм будемо називатиповним.

2.3 Закони електричного кола

Перший з. Кірхгофа. Алгебрична сума струмів, що сходяться у вузлі електричного кола, дорів­нює нулю, або інакше, сума струмів, які підходять до вузла, дорівнює су­мі струмів, що виходять з нього. Другий з. Кірхгофа: алгебрична сума ЕРС усіх віток замкненого контуру дорівнює алгебричній сумі напруг на опорах цих віток. Закон Ома: Для будь-якого провідника із струмом справедливе співвідно­шення

u=iR, яке є законом Ома в інтегральній формі.

2.4 Хар-ка форми сигналу

Розглянемо деякі додаткові терміни задач аналізу електричних кіл. У таких задачах найчастіше відомі параметри джерел та споживачів елект­ричної енергії, а визначенню підлягають струми, напруги та потужності окремих елементів кола.

При цьому струми та напруги джерел називають вхідними електричними сигналами (або просто сигналами), а струми та напруга елементів, визначені під час аналізу електричного кола - вихідними сигналами (або реакціями). Електричні сигнали можуть бути постійними чи змінними. Змінні сиг­нали поділяють на періодичні та неперіодичні.

2.5 Способи подання гармонічного сигналу

Рівняння стану електричного кола, складені за законами Кірхгофа, міс­тять алгебричні суми струмів та напруг. У разі електричних кіл синусоїд­ного струму ці струми та напруги - синусоїдні функції часу. Алгебрична сума синусоїд однакової частоти є синусоїдою тієї самої частоти. Аналіз електричного кола значно спрощується, якщо гармонічні сигна­ли зобразити векторами, довжина яких у відповідному масштабі дорів­нюватиме амплітуді сигналу.

Графічні розрахунки дають більшу похибку, ніж аналітичні. Тому в електротехніці найбіль­шого поширення набув аналіз електричних кіл з гармонічними сигналами, який базується на зобра­женні гармонічних сигналів комплекс­ними числами.