Лекція 1. Наука і наукові дослідження План:

1.Наука як соціальний інститут

2.Класифікація наук.

3.Наукознавство. Основні завдання наукознавства.

4.Наукове дослідження – основна форма розвитку науки.

5.Структурні елементи науки та їх характеристика.

6.Методологія теоретичних досліджень

Практичне заняття №1

Літературні джерела:

1. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. — 480

2. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових

3. досліджень:Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.

4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в физическом воспитании / Т.Ю. Кручевич. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

5. Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. Основи наукових досліджень Навчальний посібник / Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.

6. Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.- 317 с.

7. Селуянов В.Н. Основы

8. научно-методической деятельности в физической культуре / В.Н. Селуянов, М.П. Шестаков, И.П. Космина. – М.: Спорт Академ Пресс, 2001. – 159 с.

9. Сергієнко Л.П. Методи наукових досліджень у фізичній культурі: навчально-методичний комплекс / Л.П. Сергієнко. – Миколаїв: Вид-во Південослов’янського інституту КСУ, 2009. – 126 с.

10. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання.-Л.:ЛОНМІО,1996.-220с.

Самостійна робота студентів:

1.Етапи становлення і розвитку вітчизняної науки. Літ.№1

2.Охарактеризувати функції методології

3.Розширина характеристика функцій науки, наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту (на прикладі обраного виду спорту)

4.Ознайомитися з періодичними виданнями з фізичної культури та спорту.

Практичне заняття:

1. Ознайомитися із рекомендованою літературою та текстом лекції

2. Вивчити напам’ять поняття та терміни наведені у лекційному матеріалі

3. Охарактеризувати пріоритетні напрями розвитку науки в Україні.

4. Розробити основні риси наукового дослідника.

5. Ознайомитись з характеристиками наукового стилю. Підібрати приклади зворотів, які б характеризували науковий стиль; виписати у зошит окремі речення, слова, словосполучення що характеризують даний стиль.

1.Наука як соціальний інститут.

Навколишній світ-це значною мірою створений людиною світ інформаційних технологій, техніки та наукових досягнень. Він визначає рівень цивілізації людства, різноманітність та глибину експлуатації земних ресурсів. XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації.

Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до н.е. Одним з головних ареалів її виникнення була Давня Греція. Соціально-економічні, культурні, духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем. Рівень розвитку виробництва, соціально-економічних відносин спричинив розділення розумової та фізичної праці. Окремі елементи наукових знань існували і в більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.

Поняття "наука" має декілька значень, з одного боку, наука - це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об?єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення. З іншого боку, наука являє собою спеціально організовану діяльність людей

Наукові знання відрізняються від звичайних послідовністю, систематичністю, а також тим, що створюють нові поняття, закони і теорії. Наукові знання не тільки розкривають і пояснюють нові явища в природі, суспільстві чи господарський практиці, а й дозволяють вдосконалювати людську діяльність, передбачати її результати і наслідки.

Наука - не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але й засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.

Як галузь людської діяльності, наука є складним соціальним інститутом, який сформувався у процесі розподілу праці, поступового відмежування розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності в специфічний вид занять окремих осіб, колективів та установ. Першими матеріалізованими продуктами наукової діяльності були стародавні рукописи і книги, пізніше почалося листування між дослідниками, яке призвело до появи у другій половині XVII століття наукових журналів. Але остаточне становлення науки як сфери діяльності відбулося тоді, коли почали створюватися спеціальні наукові установи, частину з яких фінансувала держава.

Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. Вона містить у собі всі умови і моменти цього виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання.

Наука має складну ієрархічну систему структурних підрозділів, що забезпечують виконання її внутрішніх і соціальних функцій. Вищими формами організації науки в Україні є Національна Академія наук (НАН), та галузеві академії (Академія сільськогосподарських наук, Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та ін.).

Наука як діяльність людей  включає такі процеси:

1) формування знань, що відбувається внаслідок спеціально організованих наукових досліджень;

2) передавання знань, що виникає внаслідок комунікацій вчених та інших осіб, зайнятих науково-дослідною роботою. Комунікації можуть бути як формальними (наукові монографії, описи винаходів, матеріали наукових зібрань, форумів, конференцій, симпозіумів, наукові звіти, дисертації), так і неформальними (листування, бесіди, відбитками статей, а також поширені в теперішній час електронні журнали, електронна пошта, електронні конференції);

3) відтворення знань, що полягає у підготовці наукових кадрів, формуванні наукових шкіл.

Суть науки розкривається в її  функціях:

Пізнавальна функція  науки відбиває велике прагнення людського розуму до пізнання і виправдовує саме існування людини на землі. Пізнавальна функція науки - це вияв найбільш суттєвих знань про закони розвитку природи, суспільства і мислення та їх взаємозв’язок. 

Критична функція  науки полягає в оцінці виявлених закономірностей, властивостей, тенденцій з метою підсилення позитивних сторін явищ, процесів і усунення негативних.

Практична функція полягає у вдосконаленні оточуючого світу, особливо системи матеріального виробництва і суспільних відносин.

Культурно-виховна функція відповідає за розвиток культури, гуманізація процесу виховання та формування нового покоління, сприяння подальшому розвитку і самовдосконаленню людини як індивіда і суспільства в цілому.