Лекція №5 Теоретичні методи наукових досліджень у фізичному вихованні і спорті план

1. Аналіз документів.

2. Педагогічне спостереження як метод дослідження.

3. Опитування, як метод збору первинної соціологічної інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ашмарин Б.А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании / Б.А. Ашмарин. – Л., 1973.

2. Донской Д.Д. Методика исследования в физической культуре / Д.Д. Донской. – М.: Физкультура и спорт, 1981.

3. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания / Т.Ю. Круцевич. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.

4. Шиян Б.М., Вацеба О.М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті / Б.М. Шиян, О.М. Вацеба. – Тернопіль. 2008. – 275 с.

Практичні завдання:

1.Проаналізувати документацію змагань СДЮСШ з обраного виду спорту за останні 3 роки.

2.Провести опитування, бесіди зі спортсменами СДЮСШ за обраною темою дослідження.

1. Аналіз документів.

Аналіз документів є досить поширеним і продуктивним методом соціологічних досліджень.

Документ – це діловий папір, протокол.

Найінформативнішими документами є:

• плани роботи та особисті щоденники учнів і спортсменів;

• протоколи змагань;

• сценарії масових заходів;

• документи та постанови МОН і керівних органів та спортивних організацій України;

• матеріали інспекторських перевірок;

• навчальні плани і програми;

• картки медичних оглядів;

• звіти спортивних організацій усіх рівнів тощо.

Аналіз документів допомагає дослідникові:

• сформулювати проблему, об’єкт, предмет, цілі, завдання дослідження;

• порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень;

• отримати інформацію для розв’язання досліджуваної проблеми або поглибити її аналіз;

• здобути інформацію про діяльність основних соціальних інститутів суспільства: сім’ї, освіти, засобів масової інформації тощо.

Усі документальні джерела поділяють на групи за певними ознаками.

За способом фіксації інформації документальні джерела можуть бути:

• друковані;

• рукописні;

• кіноплівка;

• магнітна стрічка.

За авторством документи бувають:

• особисті;

• громадські;

За статусом розрізняють:

• офіційні;

• неофіційні документальні джерела.

За джерелом інформації їх поділяють на:

• первинні;

• вторинні.

Документальні джерела

За способом фіксації інформації:

• друковані

• рукописні

• кіноплівка

• магнітна стрічка

За авторством:

• особисті

• громадські

За статусом:

• офіційні

• неофіційні

За джерелом інформації:

• первинні

• вторинні

Рис.1. Класифікація типів документів.

Друковані документи – це постанови і рішення місцевих органів влади та громадських організацій; постанови профспілок з питань розвитку фізичної культури і спорту в країні; газетні статті і публікації у науково-методичних виданнях.

Рукописні документи – це робочі плани, конспекти, щоденники учнів, спортсменів, тренерів, протоколи змагань тощо.

Кіноплівки і магнітні стрічки – містять інформацію, записану з теле- і радіопередач.

Особисті документи – це щоденники, конспекти уроків, анкети, звіти, характеристики, листи, заяви.

Громадські документи – статути, статистичні матеріали, рішення, дані преси, архівні матеріали про події. Ці документи використовують, коли потрібно отримати інформацію про події та явища в минулому.

Офіційні документи – постанови, заяви, стенограми офіційних засідань, дані державної і відомчої статистики, фінансові звіти.

Неофіційні документи – службова і доповідна записка

Первинні документи складаються на основі прямого спостереження або опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій, що відбуваються (класні журнали, протоколи нарад, плани тренувань і робочі плани, написані рукою тренера або вчителя).

Вторинні документи формуються на базі первинних. До н7их належать: зведені дані з декількох первинних, книга, стаття, акт обстеження, якщо в них узагальнюються й аналізуються первинні джерела.

Для аналізу документальних джерел використовують неформалізовані (традиційні) та формалізовані методи.

Неформалізований (традиційний) метод аналізу документів передбачає тлумачення документів, з’ясування основних думок та ідей конкретного тексту через усвідомлення, інтерпретацію, узагальнення змісту та логічне обґрунтування певних висновків (наприклад, вивчення наукових публікацій).

Формалізований метод аналізу документів – це метод якісно-кількісного аналізу документів (конвент-аналіз). Його суть полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів.

Проведення конвент-аналізу потребує попередньої підготовки дослідницьких документів (класифікатор конвент-аналізу, кодувальна картка, бланк конвент-аналізу, інструкція кодувальнику, список проаналізованих документів. (Детальніше на аналізі цього методу зупинимось на семінарському занятті).

Отже, аналіз документів є одним із важливих методів, які застосовуються дослідниками для вирішення певних завдань дослідження.