Karpenko_Ek_i_fin_pr_015-295
.pdfТЕМА 16. Економічна безпека підприємства та його антикризова діяльність
Світові фінансові кризи, постійні природні й техногенні катастрофи все найчастіше змушують задуматися над тим, що ж таке антикризова діяльність. Більшість науковців розглядає «кризу» як явище, яке супроводжується істотним порушенням якихось раніше стабільних характеристик.
Активна й постійна антикризова діяльність підприємства – об’єктивний процес, що має свою логіку, розвивається відповідно до властивих йому закономірностей і відіграє важливу роль у господарській діяльності підприємства, оскільки за своєю економічною природою своєчасне виявлення та локалізація кризових проявів представляють собою відмову від нинішнього надмірного споживання заради збереження підприємства та одержання прибутків у майбутньому.
На основі існуючих базових принципів організації антикризової діяльності визначені основні її цілі, що передбачають:
1)розробку й реалізацію превентивних антикризових заходів;
2)розробку критеріїв і переліку заходів щодо антикризової діяльності підприємства в період гострої фази кризи.
Раціональна упереджуюча антикризова діяльність на підприємстві можлива у випадку завчасного прогнозування розвитку кризових процесів. А оскільки пов’язані між собою певним чином окремі процеси називають процедурами, то найважливішою складовою антикризового менеджменту підприємства є формування та виконання відповідних антикризових процедур. Здійснення процедур, спрямованих на розробку сценаріїв розвитку кризи на підприємстві, передбачає:
розробку й актуалізацію методики моделювання розвитку
кризи на підприємстві;
актуалізацію сценаріїв розвитку кризи на підприємстві;
актуалізацію концепції подолання кризи за кожним із можливих напрямів її розвитку.
Розвиток та оздоровлення бізнесу можливі за умови не тільки вирішення проблем внутрішнього управління підприємством, але й створення та використання можливостей, що залежать від чинників динамічного зовнішнього середовища. Це тісно пов’я-
зане із здійсненням антикризових процедур та специфічним антикризовим управлінням. Процес реалізації таких процедур характеризується як антикризовий процес, у якому присутні процеси антикризового управління та антикризового регулювання.
Антикризове управління – це сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур, що використовуються для конкретного підприємства, тобто це специфічна система управління підприємством, що має за мету локалізацію чи ліквідацію негативних ситуацій у розвитку підприємства засобами сучасного менеджменту та економіко-соціального моделювання.
Активізація управлінського впливу з метою протидії кризовим явищам починається з моменту виявлення кризи. Ідентифікація кризи може здійснюватися за допомогою управлінської функції контролю. Прояв функції контролю залежить від специфіки ситуації, що складається на підприємстві, яка і визначає алгоритм здійснення контролю.
Упротидії кризовим процесам вагоме місце посідає економічна безпека підприємства як універсальна категорія, що відображає захищеність суб’єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях.
Узв’язку з цим, необхідно, щоб керівники різних рівнів розуміли сутність економічної безпеки підприємства, об’єкти та структуру економічної безпеки, її основні небезпеки й погрози, кількісні та якісні показники оцінки рівня економічної безпеки,
атакож основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства. Необхідно також уміння застосовувати отримані теоретичні знання на практиці, на основі загальної теорії безпеки, будувати алгоритм дій суб’єкта господарської діяльності, уживання заходів, необхідних для забезпечення економічної безпеки.
Безпека – це стан об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека, зберігається його надійність, незалежність, цілісність і захищеність від небезпеки й погроз.
Економічна безпека є матеріальною основою національної економічної безпеки.
122 |
- © ПУЕТ - |
Елементи системи економічної безпеки:
1)об’єкт безпеки – те, на що спрямовано дії суб’єкта із забезпечення економічної безпеки;
2)суб’єкт безпеки – організації, служби й окремі особистості, що забезпечують безпеку об’єкта на основі практичних дій;
3)механізм забезпечення економічної безпеки – теоретичне обґрунтування послідовності подій, що відбуваються, із забезпечення економічної безпеки;
4)визначення і формулювання цілей забезпечення економічної безпеки об’єктів.
Поставлені цілі можуть бути досягнуті за допомогою таких засобів і шляхів:
правові акти;сукупність умов і стимулів, об’єктивно існуючих в еконо-
міці та регулюючих поведінку суб’єктів, що хазяйнують. Практичні дії із забезпечення економічної безпеки містять у
собі:
уточнення пріоритетів господарської діяльності об’єктів;
уточнення економічної політики;
постійну роботу з виявлення випадків, коли фактичні параметри показників відхиляються від граничних значень;
організацію робіт із виявлення, попередження і запобігання виявлених небезпек і погроз;
розробку заходів щодо виходу із зони небезпеки.
Погроза – це будь-яка подія, що потенційно може нанести шкоду об’єкту безпеки. Погрози можуть бути ненавмисними, такими як ті, що викликаються помилками людини, збоями устаткування чи програм, чи стихійними лихами. Навмисні погрози можуть бути розділені на низку груп – від логічних до ірраціональних.
Необхідність постійної підтримки економічної безпеки обумовлюється для кожного суб’єкта господарювання завданнями забезпечення стабільності функціонування і досягненням головної цілі діяльності підприємства. Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво уникне можливих погроз і зможе ліквідувати неспри-
- © ПУЕТ - |
123 |
ятливі наслідки окремих негативних складових внутрішнього й зовнішнього середовища.
Джерелами негативного впливу на економічну безпеку підприємства можуть бути:
усвідомлені чи неусвідомлені дії окремих суб’єктів господарювання;
збіг об’єктивних обставин (кон’юнктура ринку, наукові відкриття і технологічні розробки, форс-мажорні обставини).
Головною метою економічної безпеки підприємства є гарантія його стабільного й максимально ефективного функціонування нині та високий потенціал розвитку в майбутньому. До ос-
новних функціональних цілей економічної безпеки зараховують:
забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості й незалежності підприємства;
забезпечення технологічної незалежності й досягнення високої конкурентоспроможності технологічного потенціалу;
досягнення високої ефективності управління, оптимальної організаційної структури управління;
досягнення високого рівня кваліфікації персоналу;
забезпечення правової захищеності всіх аспектів діяльності;
забезпечення захисту комерційної таємниці;
організація безпеки персоналу, капіталу, майна, комерційних інтересів.
Отже, головна мета діяльності підприємства обумовлює формування загальної схеми організації економічної безпеки й визначення її основних складових.
Термінологічний словник
Антикризова діяльність – сукупність цілеспрямованих і послідовних дій підприємницької структури, що полягає у прогнозуванні й виявленні кризових процесів.
Банкрутство умисне – свідоме доведення суб’єкта підприємницької діяльності до стійкості фінансової неплатоспроможності, до чого з корисливих мотивів вдається власник або посадова особа підприємства.
Безпека – стан і тенденції розвитку захищеності життєвих інтересів об’єкта та його структур від внутрішніх і зовнішніх
124 |
- © ПУЕТ - |
погроз.
Економічна безпека підприємства – такий стан корпоратив-
них ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найефективніше їх використання.
Кредитоспроможність – наявність передумов для отримання кредиту та здатність повернути його.
Мета економічної безпеки – гарантування стабільного й максимально ефективного функціонування нині та високий потенціал розвитку в майбутньому.
Мирова угода – процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами відносно відстрочки.
Національна економічна безпека – стан національної еконо-
міки, що дозволяє задовольнити всю сукупність реальних економічних потреб суспільства, забезпечити його економічну незалежність, стабільний і стійкий розвиток, захищеність від зовнішніх і внутрішніх небезпек та погроз.
Ресурсна безпека – забезпеченість виробництва основними видами ресурсів, можливість заміщення ресурсів, якість ресурсів.
Санаційна спроможність – сукупність фінансових, органі- заційно-технічних і правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають фінансові санації.
Технологічна безпека – ступінь спрацювання основних виробничих засобів, завантаження спеціалізованого устаткування і доступ до ноу-хау; частка витрат на науково-дослідні та дослі- дно-конструкторські роботи, уведення в дію основних виробничих засобів.
Питання для самостійного вивчення
1.Методичні підходи до визначення ймовірності кризи на підприємстві.
2.Загальна характеристика процесу ліквідації збанкрутілого підприємства.
3.Черговість задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідаційної процедури.
Інформаційні джерела: 1–20, 23–31, 39–46, 48, 50.
- © ПУЕТ - |
125 |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ОКРЕМИХ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
МОДУЛЬ 1. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
ТЕМА 1. Підприємство в соціально орієнтованій економіці
1.Самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності в порядку, передбаченому
чинним законодавством, – це: |
|
|
|
а) |
підприємство; |
в) |
асоціація; |
б) |
фінансова група; |
г) |
холдинг. |
2.Структура підприємства – це:
а) його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними;
б) кількість цехів підприємства; в) відділи й лабораторії підприємства; г) вид діяльності підприємства.
3.Найменування підприємства має містити інформацію про його назву та:
а) вид діяльності; б) організаційно-правову форму;
в) юридичну адресу; г) ідентифікаційний код.
4.Статут підприємства – це:
а) зібрання правил, що регулюють діяльність підприємства та взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами;
б) паспорт підприємства; в) фірмовий знак підприємства;
г) тип господарської поведінки підприємців.
126 |
- © ПУЕТ - |
5.Товариство, що має статутний капітал, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їх внеску, має назву:
а) повне товариство; б) акціонерне товариство;
в) товариство з обмеженою відповідальністю; г) товариство з додатковою відповідальністю.
6.Установчими документами підприємства є:
а) рішення про його утворення та колективний договір; б) колективний договір та статут;
в) рішення про його утворення, статут і засновницький договір;
г) статут та свідоцтво про реєстрацію.
7.Специфічна організаційна форма об’єднання капіталів; інтегроване товариство, що безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об’єднання, має назву:
а) концерн; б) корпорація; в) холдинг;
г) фінансово-промислова група.
8.Головну мету підприємства, тобто чітко окреслену причину його існування, у світовій економіці заведено називати:
а) статутом; б) підприємництвом; в) місією;
г) господарською діяльністю.
9.Тимчасове статутне об’єднання промислового й банківського капіталу для досягнення загальної мети, має назву:
а) |
трест; |
в) |
асоціація; |
б) |
консорціум; |
г) |
акціонерне товариство. |
- © ПУЕТ - |
|
127 |
|
10.Що включає в себе економічна діяльність підприємства?
а) складання стратегічної звітності; б) стратегічне й поточне планування, облік і звітність, ціно-
утворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва;
в) контроль за діяльністю підприємства; г) постійне підтримування на належному рівні умов праці й
життя трудового колективу.
11.Що включає в себе соціальна діяльність підприємства?
а) підготовку й перепідготовку кадрів; б) постійне підтримування на належному рівні умов праці й
життя трудового колективу; в) своєчасне перерахування коштів у пенсійний фонд;
г) контроль за діяльністю підприємства.
12.Закон України «Про акціонерні товариства» визначає, що за типом акціонерні товариства поділяються на:
а) відкриті та закриті; б) публічні та приватні;
в) з обмеженою та додатковою відповідальністю; г) з обмеженою та повною відповідальністю.
13.Які характерні ознаки комерційного підприємства?
а) розвивається за рахунок власних коштів; б) існує за рахунок бюджетних коштів;
в) займається діяльністю, що приносить прибуток; г) функціонує за рахунок власних коштів і розвивається за
рахунок прибуткової діяльності.
14.Які характерні ознаки некомерційної організації?
а) існує за рахунок бюджетних коштів; б) не може мати прибутку за родом своєї діяльності;
в) забезпечується бюджетним фінансуванням, так як не може мати прибутку;
г) функціонує за рахунок власних коштів і розвивається за рахунок прибуткової діяльності.
128 |
- © ПУЕТ - |
15.Товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників, має назву:
а) спільне підприємство; б) акціонерне товариство;
в) товариство з обмеженою відповідальністю; г) товариство з додатковою відповідальністю.
16.Що означає виробнича діяльність підприємства?
а) складання бізнес-плану; б) забезпечення виробничих потужностей випуском продук-
ції певного асортименту відповідно до сировинних ресурсів; в) збалансування потреб ринку і можливостей підприємства; г) постійне підтримування на належному рівні умов праці й
життя трудового колективу.
17.Що регламентує Господарський кодекс України?
а) фіксує права підприємства; б) обумовлює правила банкрутства підприємства;
в) визначає порядок ціноутворення на підприємстві; г) визначає види підприємств, правила їх створення і лікві-
дації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності; створює рівні правові умови для діяльності підприємств різних форм власності.
18.Адреса розташування постійно діючого виконавчого органу
підприємства (дирекції) або домашня адреса одного із власників підприємства, має назву:
а) |
поштова; |
в) |
юридична; |
б) |
електронна; |
г) |
реєстрації. |
19.Статут підприємства формується на етапі:
а) примусової ліквідації підприємства; б) реорганізації підприємства;
- © ПУЕТ - |
129 |
в) створення та реєстрації підприємства; г) функціонування підприємства.
20.Яка особливість приватного підприємства?
а) в основі знаходиться колективна власність; б) засноване на приватній власності громадянина чи його
родини; в) в основі – індивідуальна власність;
г) в основі – державна власність.
ТЕМА 2. Планування діяльності підприємства
1.Планування – це:
а) сукупність знань про закономірності розвитку різних господарських систем у майбутньому;
б) дослідження ринку; в) досягнення поставлених цілей;
г) формування виробничої потужності підприємства.
2.Методологія планування – це:
а) прийоми дослідження; б) сукупність теоретичних висновків, загальних закономір-
ностей, наукових принципів розробки планів; в) вибір орієнтації планування; г) програма розвитку регіонів.
3.Проект – це:
а) безперервний процес планування діяльності; б) певний план дій, обумовлений конкретними цілями, що
визначають спосіб його вирішення; в) програма розвитку регіонів; г) формалізовані дії дослідника.
4.Макроекономічне планування – це:
а) опрацювання та наукове обґрунтування цілей, орієнтирів пріоритетів, пропорцій та структур соціально-економічно- го розвитку країни на певний перспективний період;
б) орієнтовний план взаємопов’язаних засобів впливу на певну галузь економіки;
130 |
- © ПУЕТ - |