Karpenko_Ek_i_fin_pr_015-295
.pdfг) інші доходи; д) надзвичайні доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших акти-
вів) визнається в разі наявності всіх нижченаведених умов:
покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані із правом власності на продукцію (товар, інший актив);
підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Інші операційні доходи – це сума інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття) тощо. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), що є подібною за призначенням та має однакову справедливу вартість.
Фінансові доходи – це сума дивідендів, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку (МСБО) 18 «Дохід», у складі фінансових доходів також відображають суму амортизації дисконту (премії) за інвестиціями в боргові цінні папери, фінансовий дохід, що пов’язаний із фінансовою (капітальною) орендою, а також прибуток від продажу та дооцінки фінансових інвестицій.
Надзвичайні доходи – доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій, зокрема, визнана сума відшкодування втрат від надзвичайних подій із різних джерел. Надзвичайні доходи підприємства одержують у разі відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями або значних благодійних внесків
- © ПУЕТ - |
91 |
із боку інших підприємств або фізичних осіб, пов’язаних із діяльністю підприємства в надзвичайних ситуаціях (стихійне лихо, експропріація власності підприємства за кордоном, зміна законодавства тощо).
Дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх нижченаведених умов:
можливості достовірної оцінки доходу;
імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.
Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування зазнаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.
Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва у процесі підприємницької діяльності. Результатом поєднання чинників виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) й корисної продуктивної діяльності господарюючих суб’єктів є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачеві.
На стадії продажу виявляється вартість товару, що включає вартість минулої уречевленої праці та живої праці. Вартість
92 |
- © ПУЕТ - |
живої праці відбиває знову створену вартість і розпадається на дві частини. Перша представляє собою заробітну плату працівників, які беруть участь у виробництві продукції. Її величина визначається низкою чинників, обумовлених необхідністю відтворення робочої сили. У цьому змісті для підприємця вона представляє частину витрат із виробництва продукції. Друга частина знову створеної вартості відбиває чистий дохід, який реалізується тільки в результаті продажу продукції, що означає суспільне визнання її корисності.
На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво й реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку.
Підприємець завжди ставить собі за мету прибуток, але не завжди його отримує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдається лише відшкодувати витрати на виробництво й реалізацію продукції. У разі реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного й соціального розвитку. За витрат, які перевищують виторг, підприємство одержує збитки – негативний фінансовий результат, що ставить його в досить складне фінансове становище, не виключає і банкрутство.
Ціна була й залишається найважливішим критерієм прийняття споживчих рішень та основним чинником формування доходів підприємств від реалізації продукції. Тому для виробника чи продавця особливо важливим є завдання правильно розрахувати та встановити ціну на свій товар. Кожен підприємець самостійно встановлює ціни на свій товар, керуючись сформованою на власний розсуд ціновою політикою й покладаючись на власні знання та практичні навички.
- © ПУЕТ - |
93 |
Сутність цінової політики полягає у встановленні на товари підприємства таких цін і вмінні так варіювати ними залежно від попиту на ринку, щоб оволодіти його певною часткою, забезпечити отримання прибутку й вирішувати інші стратегічні та оперативні завдання.
Термінологічний словник
Балансова вартість валюти – вартість іноземної валюти,
визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.
Валовий дохід – кінцевий результат діяльності підприємства, який є різницею між валовою виручкою та всіма витратами на виробництво й реалізацію продукції.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.
Відсотки – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.
Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Диференціація цін – система методів адаптації ціни до умов ринку.
Дохід – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків із продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.
Знижка – умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни товару, зазначеної в договорі. Це частина ціни товару, яку підприємства-виробники можуть встановлювати з ме-
94 |
- © ПУЕТ - |
тою стимулювання та підвищення зацікавленості підприємствреалізаторів у збуті їх продукції.
Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.
Методологія ціноутворення – процес формування рівнів,
структури, динаміки цін і початкової ціни з метою забезпечення суспільного відтворення тими темпами та пропорціями, які відповідають вимогам законів розвитку економіки в кожному конкретному періоді.
Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Оренда – передача майна у строкове володіння і користування за відповідну орендну плату з його відшкодуванням і поверненням.
Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства й забезпечують основну частку його доходу.
Планування – процес установлення цілей підприємства та вибору оптимального шляху їх досягнення.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Роялті – платіж, отриманий як винагорода за користування або надання права на користування будь-яким авторським і суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відеоабо аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіочи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари й послуги чи торговель-
- © ПУЕТ - |
95 |
ною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Стратегічні цілі – довгострокові цілі підприємства, що слугують для визначення напрямів діяльності підприємства протягом тривалого періоду й тому встановлюються без тимчасового обмеження.
Тактика ціноутворення – набір конкретних практичних заходів щодо керування ціною на продукцію підприємства, які використовуються для вирішення поставлених перед підприємством завдань.
Фонди обігу – частина оборотних коштів підприємства, що обслуговують процес обігу (реалізації) продукції і вкладених у готову продукцію на складах підприємства, відвантажену, але ще не оплачену покупцем продукцію, грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства, грошові кошти у розрахунках, готівка в касі.
Ціна – грошовий вираз вартості товару; кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги.
Цінова політика підприємства – обґрунтоване передбачен-
ня ймовірної зміни вихідної вільної ціни пропонованого продукту, що оптимально відповідає основній меті підприємства на ринку.
Цінова стратегія підприємства – основні напрями, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.
Цінове лідерство – ситуація на ринку, у разі якої підприємство активно впливає на ціну або навіть встановлює її.
Ціновий ризик – ризик зміни ціни боргового зобов’язання внаслідок зростання або падіння поточного рівня відсоткових ставок.
Ціноутворення – процес обґрунтування, затвердження й перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції – частина доходу від реалізації, яка залишається на підприємстві після
96 |
- © ПУЕТ - |
виплати податків та вирахування наданих покупцям знижок і вартості повернених товарів.
Чистий приведений дохід – показник оцінки ефективності реальних інвестицій; визначається як різниця між приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком та сумою інвестованих коштів.
Питання для самостійного вивчення
1.Методи ціноутворення. Напрями забезпечення ефективності цінової політики.
2.Методи планування доходів підприємства: особливості й умови їх застосування.
3.Поняття та класифікація резервів зростання доходів підприємства.
План практичних занять 21–23 (6 год)
1.Доходи підприємства в системі економічних показників його діяльності та їх класифікація.
2.Цінова політика підприємства як чинник формування доходів від реалізації продукції: сутність та етапи розробки.
3.Аналіз та планування доходів підприємства.
Інформаційні джерела: 1–20, 23–33, 36, 39–46, 48, 50.
ТЕМА 12. Фінансові результати діяльності підприємства
Прибуток є одним із фінансових результатів діяльності підприємства та свідчить про успішність його діяльності. Прибуток розглядається із двох основних. Як результативний показник він характеризує ефективність діяльності підприємства. Як кількісний показник від представляє собою різницю між валовими доходами й витратами виробництва та обігу підприємства.
Сутність прибутку розкривається в його функціях:
1) оціночна функція – прибуток використовується як оцінювальний показник, що характеризує ефект господарської діяльності підприємства;
- © ПУЕТ - |
97 |
2)розподільча функція – її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу створеного доходу між підприємством і державою, між підприємствами, взаємопов’язаними у процесі виконання функцій, а також між підприємством і колективом його працівників;
3)стимулююча функція – виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонду заохочення, фонду виробничого та соціального розвитку, фонду виплати дивідендів, пайового фонду тощо). Тобто, прибуток виступає як головний стимул розвитку підприємства, збільшення обсягу виробництва й реалізації продукції і послуг, зниження витрат, раціонального витрачання всіх ресурсів.
Прибуток як економічний показник дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства як господарюючого суб’єкта, робітників і власника підприємства. Вирішення цього завдання, перш за все, пов’язане із пропорціями в розподілі та використанні прибутку.
Прибуток є якісним показником, тому що в його розмірі відображається зміна обсягу виробництва, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат виробництва та обертання. Отже, прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому.
У процесі управління прибутком підприємства використовують різні ознаки його класифікації:
1. Залежно від виду діяльності, завдяки якій отримано при-
буток, виділяють:
прибуток від реалізації товарів та платних торговельних
послуг (прибуток від торговельної діяльності);
прибуток від реалізації продукції виробничої діяльності (прибуток від виробничої діяльності);
прибуток від реалізації продукції іншої діяльності (транспортної, посередницької та ін.);
прибуток від реалізації майна, що є власністю підприємства (основних засобів, нематеріальних активів);
98 |
- © ПУЕТ - |
прибуток від проведення позареалізаційних операцій, у складі якого виділяють: прибуток від інвестиційної діяльності; прибуток від орендних операцій; прибуток від інших позареалізаційних операцій.
Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на її проведення.
2. Залежно від порядку визначення розрізняють:
фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, який характеризує кінцевий результат усіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків);
оподаткований прибуток, обсяг якого визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підпри- ємства-платника податку на прибуток, зменшений на суму амортизаційних відрахувань;
чистий прибуток, який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов’язкових платежів і зборів, що сплачуються за рахунок прибутку.
Отриманий чистий прибуток є власністю підприємства, розподіляється та використовується на його розсуд.
3. Залежно від методики оцінки визначають номінальний та реальний прибуток.
Номінальний прибуток характеризує фактично одержану величину прибутку. Реальний прибуток – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію. Він характеризує реальну купівельну спроможність чистого доходу, отриманого підприємством.
4. Залежно від мети визначення розрізняють: бухгалтерський та економічний прибуток.
Бухгалтерський прибуток відповідає обсягу фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Економічний прибуток представляє собою різницю між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, у тому числі витратами втрачених можливостей. Такими витратами в мікроекономіці прийнято називати витрати на споживання якогось ресурсу, які виміряні з погляду вигоди, що «втрачена» через невикористання цього ресурсу найкращим альтернативним шляхом.
- © ПУЕТ - |
99 |
Економічний прибуток менший від бухгалтерського на величину неявних витрат підприємства.
5. Залежно від розмірів прибуток підприємства характери-
зується як мінімальний, цільовий або максимальний.
Такі види прибутку пов’язані з визначенням обсягів діяльності, досягнення яких обумовлює знаходження підприємства в зоні беззбитковості або прибутковості.
Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяльність; діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.
Як уже зазначалося, отримання прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання.
Прибуток входить до складу виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік) на основі даних бухгалтерського обліку.
Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Прибуток від реалізації безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції). Слід звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції ), витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
Отже, прибуток є важливим показником ефективності господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів. Отриманий під-
100 |
- © ПУЕТ - |