17

Вступ

Суб’єктивне авторське право представлене у сучасному законодавстві про інтелектуальну власність сукупністю майнових та немайнових прав, що вникають у зв’язку із створенням та використанням об’єктів авторського права, і як зазначалось вище, не пов’язані із жодними формальностями з реєстрації авторства особи. Таку реєстрацію здійснює, на основі Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, Державний департамент інтелектуальної власності при Міністерстві освіти та науки України, де створено Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав», на основі заяв самих авторів [5]. Відповідно до частини 2 статті 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності (як і авторське право) становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом України та іншим законом. Разом з цим частина 3 цієї ж статті передбачає, що право інтелектуальної власності є непорушним і ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом [3, c. 137].

1. Дослідження немайнових прав суб’єктів авторського права

Розглянемо всю сукупність прав авторів та їх правонаступників на основі поділу цих прав на майнові та особисті немайнові.

це права, які можуть належати не будь-якому суб’єкту авторського права, а лише автору, тому що вони нерозривно пов’язані з ним та є невід’ємною складовою його статусу, як автора (творця) твору й дають йому можливість захистити свої честь, гідність, репутацію чи задовольнити свої нематеріальні потреби стосовно створеного ним об’єкту інтелектуальної власності [3, c. 374].

Особисті немайнові права

До особистих немайнових прав, згідно статей 423 і 438 цку належать:

право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

Право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

право вимагати чи забороняти зазначення свого імені в зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

право вимагати чи забороняти зазначення свого імені в зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

право обирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;

право на недоторканість твору;

право на недоторканість твору;

інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

стаття 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначає, що суб’єктам авторського права належать такі особисті немайнові права, як:

1) право авторства — полягає в заснованій на факті створення твору можливості особи визнаватися його автором, творцем;

2) право на ім'я — полягає в можливості автора використовувати чи дозволяти використовувати твір під своїм справжнім ім'ям, псевдонімом або без позначення імені (анонімно);

3) право на обнародування твору, включаючи право на відкликання — полягає в можливості автора самому обнародувати твір або дозволити обнародувати твір у будь-якій формі.

4) право на захист своєї репутації — автор має право на захист твору від будь-якого перекручування чи іншого зазіхання, здатного завдати шкоди його честі й достоїнству [4]

Право на недоторканність твору

Це право окремо гарантується статтею 439 ЦКУ, згідно якої автор має право протидіяти будь-якому перекручуванню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора, а також супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо. Також, у разі смерті автора недоторканість твору охороняється особою, уповноваженою на це автором, а за відсутності її охороняється спадкоємцями, а також іншими зацікавленими особами [3, c. 375].

1. Дослідження майнових прав суб’єктів авторського права

Майнові права

право на використання твору;

виключне право дозволяти використання твору;

виключне право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі забороняти таке використання

інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

При цьому законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав. А майнові права інтелектуальної власності можуть, відповідно до закону, бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних правовідносинах [1, с. 138- 139, 145].