ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Лекція 2 ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ТА УЧІННЯ

План

1. Поняття научіння, навчання, учіння.

2. Рівні та типи научіння.

3. Психологічні основи освітніх технологій.

4. Загальна характеристика навчальної діяльності та її структури.

5. Типи та види навчання.

6. Чинники ефективності навчання.

7. Способи активізації навчальної діяльності школярів.

Основні поняття

Учіння, навчання, научіння, освіта, самоосвіта, теорія поетапного

формування розумових дій, проблемне навчання, оперантне научіння, вікарне

научіння, формування знань і понять, прийоми розумової діяльності.

Рекомендована література

1. Амонашвили Ш. А Воспитательная и образовательная функция оценки учення школьников. - М: Педагогика, 1984. - 297 с.

2. Брушлинский A.B. Психология мышления и проблемное обучение. - М.: Знание, 1995. - С. 34-44.

3. Давыдов В.В. Проблеми развивающего обучения. — М.: Педагогика, 1986. -С. 38-78; 132- 145.

4. ИльясовИ.И. Структура процесса учення. - М, 1986. - С. 10-74.

5. Маркова А.К. и др. Формирование мотивации учення. - М., 1990. - 192 с.

6. Матюшкин A.M. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. - 1982. - № 4. - С. 5 -17.

7. Обухова Л.Ф. Концепция Жана Пиаже: за и против. - М., 1981. - С. 53 - 56.

8. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М., 1984. - С. 42 - 55.

9. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя. - М, 1988. - 175 с.

10. Зльконин Д.Б. Психологические вопросы формирования учебной деятельности в младшем школьном воздаєте // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - М., 1981. - С. 85 - 90.

11. Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука - учителю. - М., 1985.- С. 95-141.

1. Поняття научіння, навчання, уміння

Одне з основних завдань сучасної школи - зробити навчальний процес не тільки процесом засвоєння знань, оволодіння уміннями і навичками, а й процесом розвитку мислительних процесів та виховання особистості кожного учня, становлення його творчої активності. У світлі цих завдань перед педагогічною психологією постають такі нагальні проблеми: підвищення якості навчання; критерії і показники розумового розвитку дитини кожного вікового періоду; зміст, методи навчання; контроль і оцінка навчання; розвиток творчого мислення; формування уміння вчитися тощо.

Визначимося з основними поняттями, які будуть аналізуватися в цьому розділі.

Научіння - процес і результат здобування індивідуального досвіду. Це поняття виникло в зоопсихології в працях американського психолога Е.Л.Торн- Дайка та інших. Шляхом научіння може здобуватися будь-який досвід у людини і нові форми поведінки в тварин. Біхевіористи вважають, що існує єдиний механізм научіння в людини і тварини.

Вітчизняні психологи научіння у тварин трактують як інтенсивний процес зміни вродженого видового досвіду і пристосування його до конкретних умов. Научіння в людини розглядають як пізнавальний процес засвоєння соціального досвіду практичної і теоретичної діяльності. Це стійка діяльність, що не виникає із безпосередньо вроджених фізіологічних реакцій організму.

Навчання - цілеспрямовано організоване научіння. Це процес взаємодії між тим, хто навчає і тим, кого навчають, наслідок чого з'являються знання, уміння, навички, здійснюється психічний і особистісний розвиток учнів, цілеспрямована передача підростаючому поколінню інтелектуального і професійного досвіду.

Учіння - цілеспрямоване засвоєння соціального досвіду, це діяльність особистості, ціль якої - научіння; діяльність активна, гностична. Вона є зовнішньою (предметною, перцептивною, символічною) і внутрішньою (розумовою, мнемічною, перцептивною). Є первинне учіння (через проби і помилки) і вторинне, яке носить власне інтелектуальний характер.

Навчальна діяльність - це учіння школяра, що відбувається в умовах навчання. Навчальна діяльність формується в процесі навчання. Це один із основних видів діяльності особистості, спеціально спрямований на оволодіння способами предметних і пізнавальних дій, узагальнених за формою теоретичних знань (В.В.Давидов). А.К.Маркова вважає, що учіння стає навчальною діяльністю, якщо учень у процесі здобування знань оволодіває новими способами навчальних дій, які випливають із самостійно поставлених навчальних завдань, засвоює прийоми самоконтролю і самооцінки своєї навчальної діяльності. Г.С.Костюк зазначає, що процес учіння як набування індивідуального досвіду відбувається через дії дитини. Учіння стає компонентом ігрової та початкової трудової діяльності дітей - дошкільників. Воно стає провідною діяльністю в житті більшості дітей, коли вони вступають до школи. Учіння стає навчальною діяльністю в міру того, як складаються його

цілі, завдання, зміст, мотиви, способи дій та їх результати. Усвідомлюючи й приймаючи'цілі учіння, школяр стає суб'єктом навчальної діяльності.