Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка по екологічному праву.doc
Скачиваний:
82
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
653.82 Кб
Скачать

Тема 5. Правові засади управління в галузі охорони довкілля План

  1. Загальна характеристика управління в галузі охорони довкілля.

  2. Система державних органів управління в галузі охорони довкілля.

  3. Функції управління в галузі охорони довкілля.

  1. Загальна характеристика управління в галузі охорони довкілля.

Управління в галузі охорони довкілля — це підзаконна вико­навчо-розпорядча діяльність уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення раціонального використання природних ресурсів, збереження та відновлення довкілля, забезпечення екологічної безпеки.

Організація управління у галузі охорони навколишнього при­родного середовища має свої особливості, які зумовлені специ­фікою об'єкта впливу. Управління в цій галузі повинно здійс­нюватись з урахуванням об'єктивно існуючих законів природи, специфіки природних процесів, тобто повинно мати справді еко­логічний (природоохоронний) характер. Необхідно також врахо­вувати взаємозв'язок і взаємодію природних ресурсів, передба­чати, що негативний вплив на один компонент природи прямо чи опосередковано може відобразитись на інших, тобто управ­лінська діяльність має носити комплексний характер. Разом з тим при здійсненні управління відбувається його диференціа­ція за видами природних ресурсів з метою врахування специфі­ки охорони і використання кожного з них.

Управлінська діяльність у галузі охорони навколишнього природного середовища базується на певних принципах, до яких належать: принцип законності, принцип плановості, принцип пріоритетності вимог охорони довкілля, принцип комплексно­го підходу до вирішення питань охорони довкілля та врахуван­ня об'єктної та територіальної специфіки, принцип гласності і залучення громадськості та інші.

Методами управління виступають методи примусу, обов'яз­кових вказівок, в тому числі прямих заборон, дозволів, економіч­ні (через матеріальну зацікавленість суб'єктів), ідеологічні (еко­логічне виховання, освіта) та інші способи та засоби вирішення поставлених завдань.

Управлінська діяльність може виражатись в правових (правотворчих, правоохоронних, правозастосовчих) та організацій­них (технічних, фінансових, регламентних) формах.

Зміст управління в галузі охорони довкілля складається з низки взаємопов'язаних управлінських функцій.

  1. Система державних органів управління в галузі охорони довкілля.

Державне управління в галузі охорони довкілля можна поділяти на:

-- загальне, яке здійснюється державними органами загаль­ної компетенції;

-- спеціальне, яке здійснюється державними органами спе­ціальної компетенції.

До органів загальної компетенції відносяться органи держав­ної влади, на які поряд із загальними управлінськими повнова­женнями покладені і функції забезпечення екологічної безпеки (Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого са­моврядування та їх виконавчі органи).

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони навколишнього природного середовища закріплена в ст. 17 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема Кабінет Міністрів України:

-- здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою Украї­ни екологічної політики;

-- координує діяльність міністерств, відомств, інших уста­нов та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища;

-- встановлює порядок розроблення та затвердження еколо­гічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середо­вище, розміщення відходів;

-- приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

-- керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони нав­колишнього природного середовища та інші.

Стаття 18 Закону «Про охорону навколишнього природно­го середовища» закріплює компетенцію в даній галузі Ради мі­ністрів Автономної Республіки Крим.

Повноваження місцевих держадміністрацій у галузі вико­ристання та охорони земель, природних ресурсів і охорони дов­кілля визначені в Законі України «Про місцеві державні адміні­страції» (ст. 21).

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети наділені рядом функцій щодо забезпечення охорони довкілля, які передбачені ст. 19 Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» та деталізуються в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні»1 (пункти 34—38 ст. 26, ст. 33).

До органів спеціальної компетенції відносяться органи дер­жавної виконавчої влади, для яких здійснення функцій управлін­ня охороною і використання довкілля, є основним завданням. їх, в свою чергу, можна поділити на три такі групи:

1. Комплексні — ті, які виконують блок природоохоронних завдань щодо всіх природних об'єктів. Таким органом є Міні­стерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.

Правовий статус цього Міністерства визначений Положен­ням про нього, затвердженим Указом Президента України від 27.12.2005 р. На сьогодні його статус визначений також Поло­женням про Міністепрство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженим постановою Кабінету Міні­стрів України від 02.11.2006 р.

2. Галузеві — забезпечують управління охороною і викорис­танням окремих природних об'єктів. Такими органами є:

-- щодо земель — Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем України) (Поло­ження про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 р.1);

--щодо надр — Міністерство охорони навколишнього при­родного середовища України, про що було сказано вище. В скла­ді Мінприроди України створені урядові органи державного управління —Державна служба геодезії, картографії та кадаст­ру і Державна геологічна служба (постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р.). При Мінприроди України, діє також спеціалізована орга­нізація — Державна комісія України по запасах корисних копа­лин (ДКЗ).

Окремі функції в галузі управління надрами покладені та­кож на Державний комітет України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду. Положення про Державний ко­мітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р.4;

-- щодо лісів — Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп України). (Поло­ження про Державний комітет лісового господарства України, яке затверджене Указом Президента України від 14.08.2000 р.);

-- щодо вод — Державний комітет України по водному гос­подарству (Держводгосп України), (Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого Указом Президента Укра­їни від 14.07.2000 р.2);

-- щодо тваринного світу немає окремого спеціально ство­реного органу центральної виконавчої влади, а окремі функції по управлінню в цій галузі покладені на Державний комітет лі­сового господарства України (в галузі ведення мисливського гос­подарства) та Державний комітет рибного господарства України, утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р.3 замість ліквідованого Державного департамен­ту рибного господарства, що діяв у складі Міністерства аграр­ної політики України;

-- щодо атмосферного повітря функції управління здійсню­ють Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України; Міністерство України з питань надзвичайних си­туацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофи, зокрема діюча в його складі Державна гідро­ метеорологічна служба (постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р.), Міністерство охорони здоров'я України, яке, зокрема, бере участь в розробленні та введенні в дію екологічних нормативів; Дер­жавна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України, серед завдань якої є організація контролю за додер­жанням законів, інших нормативних актів з питань охорони нав­колишнього середовища від шкідливого впливу автомототранспортних засобів;

щодо об'єктів природно-заповідного фонду урядовим ор­ганом державного управління виступає Державна служба запо­відної справи, яка діє в складі Міністерства охорони навколиш­нього природного середовища України (Положення про Держав­ну службу заповідної справи затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р.2).

На місцях функції управління здійснюють відповідні тери­торіальні підрозділи центральних органів, наприклад державні управління охорони навколишнього природного середовища в об­ластях, містах Києві та Севастополі, статус яких регулюється Положенням, затвердженим наказом Мінприроди України від 16.06.2006 р.3.

3. Функціональні — виконують одну або декілька природо­охоронних функцій стосовно всіх природних об'єктів.

Це, зокрема, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно­бильської катастрофи, Міністерство охорони здоров'я України, Державний комітет ядерного регулювання України та ін.

  1. Функції управління в галузі охорони довкілля.

Функції управління в галузі охорони довкілля — це осо­бливі види діяльності за напрямами і змістом суб'єктів управ­ління, що є необхідні для організації охорони довкілля (або основні напрями діяльності відповідних суб'єктів щодо організації охоро­ни довкілля).

Як зазначається в ст. 16 Закону України «Про охорону нав­колишнього природного середовища», управління охороною нав­колишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експе­ртизи, контролю, прогнозування, програмування, інформуван­ня та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

До основних функцій в цій галузі можна віднести:

-- облік в галузі використання природних ресурсів і охоро­ни довкілля;

-- ведення державних кадастрів природних ресурсів;

-- просторово-територіальний устрій об'єктів природи;

-- розподіл та перерозподіл природних ресурсів;

-- екологічне прогнозування;

-- екологічне програмування;

-- моніторинг довкілля;

-- інформування про стан довкілля;

-- ліцензування і видача дозволів в галузі використання при­родних ресурсів;

-- лімітування в галузі використання і охорони довкілля;

-- екологічне нормування і стандартизація;

-- екологічний контроль;

-- екологічна експертиза та інші.

Контрольні запитання і завдання:

1. У чому полягають особливості державного управління в галузі охорони довкілля?

2. Яка мета реалізації функцій управління в галузі охоро­ни та використання довкілля?

3. На основі аналізу Положення про Міністерство охоро­ни навколишнього природного середовищі охарактери­зуйте його правовий статус.

4. Проаналізуйте повноваження Кабінету Міністрів Укра­їни в галузі охорони довкілля. Як вони співвідносяться з повноваженнями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України?

5. Які існують галузеві органи державного управління у сфері використання і охорони природних об'єктів?

6. Дайте перелік основних функцій державного управлін­ня в галузі охорони навколишнього природного середо­вища.

7. У чому відмінність між «плануванням», «прогнозуван­ням» і «програмуванням»?

8. У чому суть і відмінність між гранично допустимими концентраціями (ГДК) забруднюючих речовин і гранич­но допустимими викидами (ГДВ) і скидами (ГДС) за­бруднюючих речовин?

9.Які види кадастрів природних ресурсів передбачені за­конодавством України?

10. У чому суть ліцензування і лімітування в галузі використання і охорони навколишнього природного середовища?

11. Які види екологічного контролю здійснюються в Украї­ні? Хто виступає їх суб'єктами?

12. На основі норм законодавства встановіть, до компетен­ції яких конкретно державних органів належить право припинення, зупинення чи обмеження діяльності підпри­ємств та інших об'єктів, у випадку порушення ними ви­мог екологічного законодавства..

13. Дайте порівняльний аналіз повноважень державних і гро­мадських інспекторів в галузі охорони навколишнього природного середовища.

14. Проаналізуйте Закон України «Про екологічний аудит» та визначте суть і порядок проведення екологічного аудиту.

15. Які функції управління прямо чи опосередковано спря­мовані на інформаційне забезпечення охорони довкілля?

16. Які форми участі громадськості в управління охороною навколишнього природного середовища передбачені за­конодавством України?