Тематичний план дисципліни «міжнародне право» для спеціальностей 8.03051001, 8.03051002

№ з/п	Назва змістового модуля (розділу), теми	Аудиторні заняття		Позааудиторна робота
		лекція	прак тичні	індивідуально-консультативна робота	само-стійна робота студента
Модуль 1. Загальна частина
1	Юридична природа і система міжнародного права	*			*
2	Міжнародні правовідносини	*		*	*
3	Територія в міжнародному праві		*	*	*
4	Міжнародна законність і міжнародний правопорядок		*		*
5	Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів. Міжнародна юстиція	*		*	*
6	Відповідальність і санкції в міжнародному праві	*		*	*
Модуль 2. Особлива частина
7	Право міжнародних організацій	*		*	*
8	Право міжнародних договорів		*	*	*
9	Право зовнішніх зносин	*		*	*
10	Право міжнародної безпеки		*	*	*
11	Міжнародне гуманітарне право		*	*	*
12	Міжнародне право навколишнього середовища	*		*	*
13	Міжнародне морське право		*	*	*
14	Міжнародне кримінальне право	*		*	*
15	Окремі галузі міжнародного публічного права		*	*	*
16	Міжнародне співробітництво зі спеціальних питань	*		*	*

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

При вивченні дисципліни необхідно враховувати ряд чинників, що впливатимуть на систему і зміст засвоюваних знань.

Кожна тема повинна бути опрацьована студентом відповідно до навчальної програми, що розміщена в посібникові. Студентові потрібно дуже уважно ознайомитися з тематичним планом дисципліни відповідно до його напряму підготовки. Останній є погодинним тематичним плануванням дисципліни згідно з навчальним планом і визначає обсяг годин, відведених на вивчення кожної теми. Зауважимо, що з метою економії навчального часу, зміст матеріалу, що розглядається на лекційних і семінарських заняттях і питань, винесених на самостійне опрацювання, не дублюється. Тому студент під час самопідготовки самостійно знайомиться з частиною навчального матеріалу, користуючись методичними рекомендаціями викладача і порадами, викладеними у цьому посібникові до кожної теми.

Обов’язковими компонентами самостійної підготовки студента є виконання певних навчальних завдань, а саме: ведення словника правничої термінології, опрацювання питань лекційного і семінарського занять (якщо такі передбачені тематичним планом) і питань теми, винесених на самостійне опрацювання. Ці форми навчальної діяльності виконуються всіма студентами академгрупи.

Важливою умовою засвоєння навчального матеріалу є також усвідомлення змісту юридичних термінів, більшість з яких є врегульованими нормативно, а тому потребують чіткого відтворення. З цією метою пропонується до кожної теми перелік понять, зміст яких студентові потрібно розтлумачити й зафіксувати у створеному самостійно словничку правничої термінології (глосарії) за наступною схемою:

№	Поняття	Визначення поняття
Тема 1: Юридична природа і система міжнародного права
1	Джерело права	спосіб зовнішнього вираження і закріплення норм права, санкціонованих державою, які мають загальнообов’язковий характер
2	Правовий звичай	санкціоноване звичаєве правило поведінки загального характеру
Тема 2: Міжнародні правовідносини
1	Держава	одна з форм організації суспільства…
2	……..	………..

Особливістю понятійного апарату з правознавства є тривалість його вивчення й розкриття змісту та інтегративність. Засвоєння окремих понять («територія») вичерпується одним заняттям (чи навіть його части­ною). Інші, більш складні та загальні мають наскрізно проходити через ряд занять, а їхні ознаки — розкриватися на ґрунтовному і більшому за обсягом навчальному матеріалі («держава»). І, нарешті, найбільш загальні проходять через весь курс, їхній зміст і ознаки розкриваються за допомогою усього матеріалу (правопорушення, юридична відповідальність). Поряд із правовими поняттями в курсі зустрічаються морально-етичні, історичні, філософ­ські категорії тощо. При формуванні деяких юридичних понять («права люди­ни») програма передбачає виділення не лише правових, а й філософських, і морально-етичних аспектів. Звичайно, різні сторони одного й того ж поняття забезпечують цілісне сприйняття категорії, але водночас і ускладнюють роботу з нею.

Наступним видом навчальної діяльності є складання опорного конспекту питань семінарського заняття. Записи мають фіксуватися в робочому зошиті й за змістом відображати рекомендації, наведені до кожної теми.

Питання, винесені на самостійне вивчення, можуть бути опрацьовані студентом як в усній, так і в письмовій формі (опорний конспект у робочому зошиті) і перевірені під час індивідуального заняття у формі бесіди, бліцопитування, тестування тощо.

Важливою складовою самопідготовки студента є індивідуальні завдання. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення диференційованих умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання опрацьовуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Перелік індивідуальних завдань укладений до тем і питань (по 25 завдань), які розглядаються на лекційних заняття або виносяться на самостійне опрацювання. Індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом відповідно до його порядкового номера у списку академгрупи.

Завдання достатнього рівня складності носять аналітично-пошуковий характер. Їх виконання потребує ґрунтовних знань теми, вимагає застосування аналітичних здібностей. Спектр завдань цього рівня досить широкий: від розв’язання задач і кросвордів до складання схем, таблиць за визначеною формою тощо. Більшість з них вимагає розгорнутої характеристики із залученням додаткової літератури.

Завдання високого рівня передбачають творчий підхід до виконання і вміння практичного застосування теоретичних знань. Це написання реферату чи есе з визначеної теми, розв’язання правової ситуації з підготовкою аналітичної записки, таке інше. Крім того, протягом вивчення курсу студент може виконати одну індивідуальну науково-дослідну роботу.

Ще одна група завдань (індивідуальні науково-дослідні роботи) носить науково-дослідницький характер, спонукає до якнайповнішої реалізації можливостей студентів, рекомендована тим з них, хто опанував базовий зміст навчальної програми і має здібності й інтерес до такої діяльності. Ці завдання складають варіативну частину модуля і їх виконання заохочується додатковою сумою балів.

Вивчаючи дисципліну, насамперед, потрібно пам’ятати, що суспільні відносини, у тому числі й міжнародні, перебувають у постійному розвитку, тому й ті з них, що регулюються нормами права (правовідносини), також є динамічними. Отже, при підготовці теми варто уточнювати зміст нормативного забезпечення того чи іншого питання та його актуальність, відповідність навчальної літератури, що використовується, чинним джерелам права. Тому для зручності користування подаються інтернет-адреси сайтів, на яких розміщена новітня інформація про стан джерел права, рекомендованих у списку до кожної теми.

Шановні студенти! Ці рекомендації спрямовані на переведення Вашої навчальної діяльності з репродуктивного рівня пізнавальної активності на більш високі рівні. Для вирішення завдань навчальної дисципліни “Міжнародне право” Ви повинні виявити логіку мислення, аналітичні здібності, актуалізувати знання з інших правознавчих дисциплін, активно використовувати інформацію, здобуту у процесі вивчення фахових дисциплін, а також намагатись упорядковувати Ваші фахові знання за допомогою інформації, яку Ви одержите з міжнародного права.

У процесі вивчення дисципліни “Міжнародне право” до Вас висуватимуться дві основні вимоги: 1) чітке засвоєння змісту юридичних термінів; 2) системність оволодіння матеріалом курсу. Важливість виконання цих вимог підсилюється тим, що Ви не є студентами юридичного факультету і не маєте достатньої правової підготовки для вивчення цієї, досить складної, навчальної дисципліни. Водночас, добросовісне ставлення до виконання поставлених завдань забезпечить системне оволодіння знаннями з курсу і отримання Вами бажаного результату. Бажаємо успіху!