Базові показники величини державного боргу

Базовими показниками, на підставі яких у Міністерстві фінансів України приймається рішення про управління державним боргом, є:

• Відношення величини державного боргу до ВВП — EDIT / GNI. (критичним рівнем для цього встановлюється діапазон від 60% (за методологією Міжнародного Валютного Фонду) до 80 – 100% (за методологією МБРР). Україна в кінці 2011р. – 76,6%, а до об’єму експорту – 140%.

• Відношення загальної суми річних платежів за державним боргом до ВВП (критичним рівнем для нього часто встановлюється діапазон 10 – 15%).

• Відношення державного боргу до доходів державного бюджету базового року, за яким бюджет затверджений (за методологією МВФ граничне значення цього показника є 300%).

Крім зазначених вище показників, існує ще близько 30 індикаторів, які тією чи іншою мірою характеризують рівень боргової безпеки держави. інвесторами і навіть банкрутство.

Політика управління державним боргом є важливим компонентом макроекономічного регулювання. Під управлінням державним боргом - сукупність заходів, що приймаються державою щодо оптимізації структури державного боргу; мінімізації витрат на його обслуговування; мінімізації ризиків, пов’язаних з ним; сприянні розвитку внутрішнього ринку державних запозичень.

Методи регулювання державного боргу

Одним із найпоширеніших є рефінансування державного боргу.

• Рефінансування - погашення основної заборгованості і процентів за рахунок засобів, отриманих від розміщення нових позик.

• Реструктуризація – перегляд умов обслуговування боргу (процент, сума, строки сплати).

• Використання золото-валютних резервів держави;

• Одержання іноземних позик і кредитів (у якості надзвичайного заходу).

Для оцінки платоспроможності окремої країни використовують показник норми обслуговування державного боргу (НОБ):

НОБ = СП : СВ100 %, де

СП — сума платежів, яку країна має виплатити іншим державам за певний період;

СВ — сума іноземної валюти, отриманої від експорту товарів та послуг.

Якщо НОБ перевищує 20 %, то дана країна є неплатоспроможною.

З початку 80-х років у процес вирішення кризи заборгованості залучаються міжнародні фінансові інститути.

1. МВФ почав функціонувати з 1945 р. До МВФ входить понад 160 держав світу. Україна є членом МВФ з 1992 р. Вона є другим за сумою виділених коштів за діючими кредитами stand-by (підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України)позичальником Міжнародного валютного фонду. Сума виділених їй коштів –14,2 млрд. дол. США, ( станом на 6 січня 2011 року). Лідером у списку позичальників є Румунія, якій було виділено 14,9 млрд. дол. Третім позичальником за величиною виділених коштів є Греція – 13, 9млрд. дол.

Програма співпраці України і МВФ, схвалена в липні 2010 року, передбачала виділення Україні кредиту на суму 15,15 млрд. дол. Термін дії програми 2,5 року. Кошти залучаються під ставку 3,5% річних.

МВФ у липні 2010 р. виділив перший транш кредиту – 1,9 млрд дол.; в грудні 2010 р. - ухвалила рішення про виділення Україні другого траншу кредиту stand-by в обсягу 1,5 млрд. дол., який вона й отримала , і це була остання виплата МВФ.

В 2011 р. транші МВФ Украина вже не отримувала, втративши можливість отримати від МВФ три квартальних кредити в розмірі приблизно 1,5 млрд дол., через порушення сроків проведення пенсійної реформи (вступила в силу с 1 жовтня) і підвищення тарифів на газ. В 2012 г. Україна повинна погасить борг перед МВФ на суму 3,72 млрд дол. На 2013 г. сума виплат дещо більше – 6,3 млрд долл. Цей рік буде роком пікових виплат на адресу МВФ. За розрахунками фахівців, в 2013 році на обслуговування зовнішнього боргу Україна може направити до 21,3% ВВП і 41,3% експорту товарів і послуг.

Безумовно, отримання коштів МВФ дозволяє частково стабілізувати фінансову ситуацію. Водночас, цей крок можна розглядати лише як необхідну, але абсолютно не достатню умову для виходу з кризи.

2. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) разом зі своїми двома філіями — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) — входить до структури Світового банку. До нього також належить Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій (БАГІ). Основна мета діяльності МБРР — надання довгострокових позичок і кредитів, що сприяють структурній перебудові країн-позичальниць, а також сприяння розвитку міжнародної торгівлі та підтримці платіжних балансів.

Позички надаються як державним, так і приватним підприємствам, але за наявності гарантій урядів відповідних країн. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: енергетику, транспорт, зв’язок. За період з 1994 крім боргів перед МВФ, Україна накопичила значну заборгованість перед Світовим банком. Україна замикає першу десятку боржників з показником $ 3,22 млрд, поступаючись Польщі ($ 3,81 млрд ) і випереджаючи Росію ($ 2,88 млрд).

В 2013 р. Україна може отримати до 1 млрд дол. кредитів від Світового банку для забезпечення дорожного будівництва і безпеки руху. Об'єм кредиту для цієї цілі - 450 млн дол., а в наступному році розмір кредиту від Світового банку для України може становити від 550 млн дол. до 1 млрд дол.

3. У 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), метою якого є сприяння ринковим реформам у країнах Центральної та Східної Європи. Засновниками банку виступили 40 країн, а також дві міжнародні організації — Європейське економічне співробітництво і Європейський інвестиційний банк. Найбільші частки в капіталі Банку мають США – 10 %; Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія - по 8,5 %. Частка України в статутному капіталі ЄБРР складає 0,8 % (16000 акцій або 160 млн. євро), Росії – 4 %.

Україна стала членом ЄБРР у 1992 р. ЄБРР залишається для України найефективнішим інвестором. Станом на початок 2011 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).

Дві неформальні організації — Паризький та Лондонський клуби — займаються реорганізацією офіційних та комерційних боргів відповідно.