Виділяють такі основні особливості споживчої вартості інформаційних продуктів.

1. Незнищуваність. Інформаційний продукт зберігає інформацію, яка в ньому міститься, незалежно від того, скільки разів вона була використана.

2. Деактуалізація (старіння).

3. Адресність. (Врахування особливостей тих чи інших груп користувачів).

4. Наукоємність виробництва інформаційного продукту.

На світовому ринку інформації визначають такі основні сектори, характерні для всіх розвинених країн:

1. Сектор ділової інформації (біржової, фінансової, комерційної, економічної, статистичної)

2. Сектор професійно орієнтованої інформації (науково-технічної та спеціальної)

3. Сектор масової споживчої інформації (новини, інформація служб новин і агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії).

Динаміка торгівлі інформаційними послугами України в світовому обсязі

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Частка України у світовому обсязі експорту інформаційних послуг, %	0,03	0,04	0,07	0,12	0,16	0,18	0,198
Частка України у світовому обсязі імпорту інформаційних послуг, %	0,19	0,26	0,2	0,19	0,29	0,25	0,254

Місце України серед країн з найбільш конкурентоспроможною інформаційною індустрією, обсяги їх зовнішньої торгівлі комп’ютерними та інформаційними послугами (кіп) у 2010 р.

Група країн / країна	Місце в рейтингу 2010 р.	Коефіцієнт темпів росту ЗТО КІП на душу населення (2010 р. до 2005 р.)	Частка експорту КІП країни у загальному експорті КІП відповідної групи країн, % (місце у структурі експорту КІП певної групи країн)	Частка імпорту КІП країни у загальному імпорті КІП відповідної групи країн, % (місце у структурі імпорту певної групи країн)
Розвинуті країни:
США	1	3,07	1,2 (3)	18,4 (1)
Фінляндія	2	2,60	2,9 (2)	5,2 (5)
Швеція	3	2,25	1,9(5)	5,9 (4)
Канада	4	1,19	2,3 (4)	5,2 (5)
Нідерланди	5	1,51	1,2	6,1 (3)
Великобританія	6	1,16	7,1 (1)	6, 4 (2)
Австралія	7	1,64	1,1	5,1
Данія	8	1,40	0,9	4,9
Норвегія	10	1,78	0,8	4,8
Країни, що розвиваються:
Сінгапур	9	2,1	0,6 (2)	0,9 (2)
Хорватія	37	614,64	0,1 (4)	0,3 (4)
Росія	38	270,57	0,7 (1)	1,6 (1)
Україна	50	3,28	0,2 (3)	0,3 (3)

2. Транспортні послуги - специфічний товар міжна­родної торгівлі, який продається на міжнародних транспортних рин­ках і забезпечує переміщення товарів і людей.

Основними показниками ефективності роботи транспорту є:

• вантажообіг (добуток обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т•км).

• вантажоперевезення (кількість перевезених за рік вантажів у тоннах);

• пасажирообіг (добуток кількості пасажирів на відстань перевезень, вимірюється у пасажирокілометрах).

• пасажироперевезення (кількість пасажирів, перевезених за рік);

По вантажообігу: 1. Залізничний – 57%; Трубопровідний – 32%; Авто – 9 %; Морський – 1,9%; Авіа – 0,1%.

За 2011р. (до 2010 р.) вантажообіг трубопровідного та морського транспорту зменшився на 0,4%, автомобільного – на 0,9%, авіаційного – на 3,2%, річкового – на 42,2%, перевезення вантажів залізницями порівняно з 2010р. зросло на 8,2%.

Залізничний транспорт є найбільш розвиненим в Україні, за загальною довжиною шляхів він займає четверте місце в Європі після Росії (87,2 тис. км.), Німеччини (32,7 тис. км.), Франції (32,7 тис. км.), Польщі (23,4 тис. км.) та 13 місце в світі. Довжина залізниць в Україні становить 21,7 тис. км, 46 % з них - електрифіковані — завдяки цьому Україна перебуває на рівні середньоєвропейських показників.

За вантажооборотом всередині країни є беззаперечним лідером (57,7%) загальних обсягів перевезень всередині країни та займає четверте місце у Євразії — поступається лише країнам БРІК.

Основні експортні товари й необхідна для їх виробництва продукція (вугілля та кокс, руди й метали, міндобрива, зерно) становлять дві треті залізничних перевезень. (Основними вантажами є мінеральні добрива, будівельні матеріали, кам'яне вугілля та руди, зокрема залізні. Важливе місце займають також різноманітні метали і нафтові вантажі).

Однак якщо показники вантажонапруженості українських залізниць у 3-5 разів і вищі, ніж у розвинених країнах ЄС, проте швидкість руху — набагато нижча. В Україні по одним і тим самим коліям їдуть і товарні поїзди зі швидкістю 39 км/г , і швидкісні пасажирські поїзди, швидкість яких через це обмежується.

Значна частина колій в Україні є застарілою морально й технічно. Дві треті залізничних колій — одноколійні. Усього близько 60% колій обладнано автоматичним регулюванням руху та мають безстикові колії. За останні п’ять років середня величина зносу полотна становила 67% —74%. Застарілою є і інфраструктура (станції, складські потужності, систем керування рухом).

Середній показник зносу основних фондів «Укрзалізниці» за останні п’ять років дорівнював 89%.

Таким чином, хоча українські залізниці і розвинені у кількісному вираженні, вони не забезпечують необхідного рівні якості.

Трубопровідний транспорт. Його частка у загальному обсязі транспортних перевезень складає 32%. Він забезпечує Україну енергоносіями, та виконує функцію транзиту російських енергоносіїв в країни Європи.

Загальна довжина трубопроводів України - понад 40 тис. км, з них 35 тис. км — газопроводи. Проектні потужності газотранспортної системи дозволяють щорічно транспортувати Європу 160 млрд м3 газу. Потужність нафтопроводів – 125 млн т /рік, по транзиту – 65 млн т.

На території України діє також ряд міжнародних продуктопроводів:

• аміакопровід Тольятті (Росія) - Горлівка – Одеса;

• етиленопровід Калуш - Тісауйварош (Угорщина).

У перспективі через територію України планується будівництво великих трубопроводів, якими можна було б транспортувати нафту і газ з Азербайджану, Ірану для власних потреб і в країни Європи.

Автомобільний транспорт, що займає значне місце у міжнародних вантажних та пасажирських перевезеннях, хоча обсяги вантажів, що перевозяться автотранспортом в 2,6 р. менші, ніж залізничним транспортомтом, але пасажирооборот перевищує обсяги перевезення залізницею у 8,5 р.

Загальна довжина автомобільних шляхів в Україні становить 169 тис. км, майже всі вони — з твердим покриттям.

Нині менш як 2% автодорожньої мережі можна вважати сучасними дорогами, а близько половини шляхів не відповідають базовим критеріям. Україна стабільно займає одну з найгірших позицій у світі за оцінкою якості автошляхів за європейськими стандартами. Україна відрізняється низькими показниками щільності доріг порівняно із розвиненими країнами Євросоюзу. Наприклад, у Франції, яку можна порівняти з Україною за площею, щільність автошляхів у 5,9 раза більша.

В Україні лише 2,6 тис. км доріг 1-ї категорії — таких, що мають обов’язкову розподільну смугу та дві-чотири смуги руху в одному напрямку. Що ж стосується інших автошляхів (2-5-ї категорій), то лише 40% з них мають дорожню розмітку, від 40 до 50% не відповідають іншим базовим критеріям (твердість, рівність покриття, придорожня інфраструктура).

Все це залишається однією із найбільш серйозних проблем, що знижують рівень конкурентоспроможності української транспортної інфраструктури.

Морський транспорт. Йому належить 4 місце за вантажооборотом після залізничного, автомобільного та трубопровідного. Домінуючу частку займають обсяги перевезень у закордонному плаванні. В Україні є 18 портів, що можуть бути використані для міжнародних перевезень. Найбільші порти - Одеса, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Євпаторія, Південний, Керч, Маріуполь, Бердянськ. В Україні є три морські пароплавства: Чорноморське, Азовське, Дунайське.

Основні вантажі в морських перевезеннях — нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні матеріали.

Від портів України створено три міжнародні залізничні паромні переправи: Іллічівськ - Варна (Болгарія), Іллічівськ - Поті (Грузія), Керч - Тамань (Росія).  

Основна проблема пов’язана із концентрацією вантажопотоків. Упродовж останніх років не менше 2\3 морських перевезень забезпечують відправлення експортних товарів (така як і в залізничній структурі вантажопотоків). Крім того, частка вантажів у контейнерах, постачання яких забезпечують середній та малий бізнес, є невисокою і скорочується (з 9% у 2005 до 1,3% у 2009 р).

Причина — нерозвиненість контейнерної інфраструктури і інфраструктури для наступної обробки контейнерів.

Річковий транспорт не відіграє значної ролі в міжнародних перевезеннях. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів країни - близько 4 тис. км. Міжнародні перевезення здійснюються переважно по р. Дунай, яка сполучає Україну з багатьма європейськими державами.

Основними вантажами, що перевозяться річковим транспортом, є мінеральні будівельні матеріали, руда, кам'яне вугілля, зерно, метал, кокс. Найбільші річкові порти - Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені.

Повітряний транспорт не відіграє суттєвої ролі в міжнародних перевезеннях, займає останнє місце у транспортній системі України, хоча і залишається поза конкуренцією відносно швидкості доставки.

Серед 36 аеропортів, лише 7 забезпечують 97% відправлень пасажирів (включаючи майже усі міжнародні) і 83% вантажів (у 2010 р.). На один провідний аеропорт (Бориспіль) припадає дві третини пасажиропотоків і три чверті вантажопотоків.

Найбільші аеропорти — у Києві (Бориспіль і Жуляни), Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі.

Важливе значення для зовнішніх перевезень мають т. зв. "транспортні коридори"— політранспортні (такі, що поєднують лінії двох чи навіть трьох видів транспорту) магістралі, разом із розміщеними вздовж них об'єктами транспортної інфраструктури, якими здійснюються перевезення за межі країни.

3. Міжнародний туризм - це реалізація комплексу туристичних послуг на території країни, в якій споживач є іноземним громадянином, причому отримання цих послуг є основним цільовим призначенням перебування споживача в країні, де він здійснює оплачувану діяльність.

Класифікація туристичних потоків:

1. Залежно від мети:

• Рекреаційний

• Пізнавальний

• Науковий

• Діловий

2. За характером організації подорожі:

• Індивідуальний

• Груповий

• Стаціонарний

• пересувний

• Організований

• Самостійний

3. За інтенсивністю туристичного потоку:

• Постійний

• Сезонний

4. За тривалістю перебування в подорожі:

• Тривалий

• Короткотерміновий (до 3 діб)

5. За демографічними ознаками:

• Дитячий

• Молодіжний

• Літній

6. За формою співробітництва:

• Безвалютний обмін туристичними группами (взаємні поїздки туристичних груп на основі рівності наданих послуг)

• Валютний обмін туристичними группами (оплата послуг валютою)

Перспективи розвитку туризму в Україні пов'язані з реалізацією глобальної програми створення в Україні транс­портних коридорів та розвитку Криму. Це може дати не тільки нові робочі місця, а й створення багатьох малих та середніх підприємств і принести державі 8 млрд дол. США. До Ук­раїни почали виявляти інтерес й іноземні інвестори (реконструкція київських готелів, розвиток ту­ристичної галузі в Карпатському регіоні відновлення та реконструкція ялтинського готелю «Ореанда» та відомої «Поляни казок» тощо).