Основні напрямки оптимізації імпорту в Україні:

• проведення радикальної раціоналізації енерго- та матеріало-споживання;

• перехід на використання альтернативних імпортним енергоносіїв (сонячна, вітрова,біопаливо, метан вугільних шарів, вугільне паливо, мазут та ін.);

• збільшення власного видобутку нафти та газу;

• поширення власного виробництва тих товарів, які користуються високим попитом;

• обмеження ввозу тієї продукції, що перешкоджає розвитку молодих галузей обробної промисловості;

• запровадження ефективних механізмів антидемпінгових розслідувань та процедур проти тих імпортерів, що звинувачують ся у недобросовісній конкуренції.

У держави в особі відповідних інститутів є певний перелік інструментів, за допомогою яких здійснюється позитивний вплив на результативність МТ:

• законодавство;

• податкове регулювання;

• грошова та кредитно-фінансова політика;

• інвестиційна політика;

• національна геополітика.

Для об’єктивної оцінки експортного потенціалу та імпортного профілю України, доцільно проаналізувати факторні передумови МТ.

В сучасному світі ключову роль відіграють не первинні фактори спеціалізації (ресурсно-кліматичні умови, забезпеченість робочою силою, та землею), а вторинні (історично сформований профіль національного виробництва, характер робочої сили, суб’єктивні рішення щодо розвитку тих, чи інших видів виробництва).

Щодо факторів первинного характеру, то наша держава за рівнем запасів та видобутку мінерально-сировинних ресурсів входить до числа провідних країн континенту. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. родовищ (має значні поклади вугілля, залізної та марганцевої руд, сірки, ртуті, титану, мінеральних та харчової солей, фосфоритів, кристалів аметисту, топазів та ін.). Україна виробляє до 5% світової мінеральної сировини та продукції її переробки.

Особлива стаття – родючі грунти (45 млн. га використовуються).

Фактори вторинного порядку походять від природних багатств, але відображають історичну спеціалізацію: вторинними факторами, які можна використати в МТ є наявні вже орієнтовані на експорт підгалузі важкого машинобудування, наявність залізниць, автошляхів, трубопроводів; розвиток підгалузей хімічної промисловості, розвиток харчової промисловості.

Для МЕД України характерна така особливість, як концентрація в товарній продукції невеликої кількості галузей. Тобто, сьогодні 2\3 експорту та 3\4 імпорту припадають на 10 товарних позицій.

Якщо говорити про геостратегічну специфіку участі України в МТ, то можна сказати наступне: в перші роки незалежності була проголошена політика багатовекторності зовнішньої політики, водночас проголошувалася пріоритетність відносин з найближчими сусідами.

Стратегічними партнерами України крім партнерів по СНД називалися і найбільші держави світу, які стосовно України є великими ринками збуту та постачання високотехнологічних товарів (Китай, США, Канада, Німеччина, Польща, Італія).

Дедалі важливішою складовою національної геополітичної моделі є співпраця з ЄС.

Адже економіка країн ЄС є високо інтегрованою в систему світового господарства. Частка ЄС в світовому експорті – 38% (для прикладу , частка США– 12%, Японії – 8-9%). В зворотному напрямку, Україна для ЄС – ємний ринок збуту.

Велике значення для розвитку МТ України має оптимізація відносин з країнами Нового Світу. З огляду на інтеграційні зусилля, що здійснюються зараз США, ці країни в перспективі утворять найбільший ринок у світі.

Чимале потенційне значення для розвитку МТ України має регіон Близького Сходу та Перської затоки, і не тільки тому, що це найбагатші регіони на енергоносії, але і як країни з великою купівельною спроможністю (зброя, прокат, агропромислова продукція).