1.3. Поверхнева анестезія. Способи та речовини для її проведення

Поверхнева (площинна) анестезія проводиться при нанесенні анестетика на знеболювальну ділянку за допомогою піпетки, шприца без голки, тампона або інших пристосувань. Способом поверхневої анестезії знеболюють шкіру, слизові, синовіальні та

серозні оболонки.

Шкіра знеболюється охолодженням, яке досягається нанесенням на неї, після видалення волосяного покриву, рідини, що швидко випаровується. Найкращий ефект досягається розпиленням на шкірі хлоретилу. Для цього затискають в долоні спеціальну ампулу з хлоретилом. Від тепла руки хлоретил закипає та через капіляр розбризкується тонким струменем на поверхню шкіри. Віддаль між капіляром та шкірою повинна бути не менше 50 см.

Через 1-2 хвилини температура шкіри різко знижується і наступає повне її знеболення. Воно триває протягом 2-3 хвилин та дозволяє робити проколи, невеликі розрізи шкіри та інше. У дрібних тварин цей спосіб знеболення застосовують при ампутації вух та хвостів, втручаннях на сосках. Для заморожування застосовують також вуглекислоту, яка з спеціального балона під тиском направляється в посудину, де перетворюється в снігову масу. Ця маса наноситься на шкіру, що викликає її охолодження та знеболення.

Слизові оболонки знеболюються нанесенням водних розчинів сильнодіючих місцево-анестезуючих препаратів.

Для кон'юнктиви використовують дікаїн (2%-й розчин великим, 0,5-1%-й розчин - дрібним тваринам), совкаїн (1:1000 - 1:2000), новокаїн (5-10%-й розчин). Для знеболення великих поверхонь слизових оболонок застосовують найчастіше малотоксичний новокаїн. Наприклад, слизову оболонку сечового міхура знеболюють введенням в нього через уретру 0,5-1%-го розчину новокаїну, слизову оболонку каналу дійки та цистерни вимені знеболюють введенням в них 10%-го розчину новокаїну, слизову оболонку прямої кишки та піхви знеболюють прикладанням до неї тампонів, змочених 2%-м розчином новокаїну.

Синовіальні оболонки знеболюють 4-5%-м розчином новокаїну, який вводять у порожнину суглобів, сухожилкових піхв або бурс у кількості 10-70 мл залежно від величини порожнини.

Серозні оболонки (очеревина) знеболюється, в більшості випадків, у дрібних тварин шляхом зрошення 2%-м розчином новокаїну після пункції черевної стінки або через отвір, утворений в ній після лапоротомії.

1.4. Інфільтраційна анестезія

При цьому способі знеболення анестетиком насичуються тканини, безпосередньо в місці розрізу або поруч з ним. Для інфільтраційної анестезії застосовують новокаїн в 0,25-0,5%-й концентрації. Найчастіше розчини готуються на фізіологічному розчині. Іноді з метою потенціювання, подовження строку дії та зниження токсичності до розчину новокаїну додають розчин солянокислого адреналіну 1:1000 з таким розрахунком, щоб одна частина адреналіну не перевищувала 50000 частин анестетика.

Для пролонгації дії новокаїн розчиняють у персиковій олії та застосовують його в 5-8 або 10%-й концентрації. Розчин вводять у місця з постійними проявами болючості (рубці, кісткові розростання). Анестезія наступає через 1-3 години та триває до 3-15 днів.

Для приготування анестезуючого розчину протягом 30 хв. кип'ятять дистильовану воду або фізіологічний розчин хлориду натрію, після чого додають необхідну кількість новокаїну. Після повторного закипання розчин зразу ж припиняють підігрівати. Адреналін додають після охолодження розчину. Із склянки розчин наливають для використання у фарфорову чашку або скляну посудину. Свіжоприготовлений розчин діє сильніше за той, що зберігався деякий час. Готові розчини новокаїну бажано зберігати в темному місці. В цих умовах їх ефективність зберігається протягом декількох тижнів.

Для проведення інфільтраційної анестезії використовують шприци ємністю 5-20 мл. При введенні великих кількостей розчину зручніші шприци неперервної дії. Голки використовують різної довжини та діаметра. Для уникнення пошкоджень судин доцільніше використовувати тонкі голки.

Посуд, шприци, голки та інші предмети, що використовуються для місцевої анестезії, не можна кип'ятити у лужних розчинах.

Інфільтраційну анестезію проводять так: голку вколюють під гострим кутом до поверхні шкіри та вводять порцію розчину. На місці введення утворюється випуклість - інфільтраційний жулвак. При подальшому просуванні голки з'являється ряд таких жулваків. які зливаються в інфільтраційний валик. У ньому анестетик діє на нервові стовбури та нервові закінчення.

Розрізняють такі види інфільтраційної анестезії. При лінійній анестезії новокаїн вводять безпосередньо в тканини, які підлягають розтину. У цьому разі інфільтраційний валик роблять по лінії передбачуваного розрізу. Для зручності інфільтрацію можна проводити з двох точок.

Інфільтрацію тканин проводять пошарово. У більшості тварин введення розчину в товщу шкіри утруднене і тому практично не виконується. Найчастіше інфільтрація тканин починається з підшкірної клітковини. У цьому разі уже через 1-2 хв шкіра стає нечутливою. В подальшому проводять ін'єкції у глибші шари тканин із зміною кута нахилу голки. При дуже глибоких розрізах і відсутності впевненості в надійності насичення тканин їх інфільтрують після розсікання шкіри та підшкірної клітковини.

Якщо умови хірургічного втручання не дозволяють досягти знеболення тільки лінійною інфільтрацією по місцю передбаченого розтину (при новоутвореннях та виразках), застосовують циркулярну анестезію. При такому способі знеболення тканини навколо зони ураження інфільтрують з декількох точок на більшій ділянці, ніж має бути розріз. Різновидністю циркулярної інфільтраційної анестезії є анестезія поперечного розрізу. Останню часто застосовують при хірургічних втручаннях на кінцівках. У цьому разі розчином новокаїну проксимально від Ділянки хірургічного втручання інфільтрують всі підлеглі тканини аж до окістя, знеболюючи таким чином дистальну ділянку. Для продовження строку дії анестетика інфільтрацію проводять між двома накладеними джгутами.

Широко використовується метод тугої інфільтраційної анестезії за А.В.Вишневським. Він оснований на тугому пошаровому насиченні тканин 0,25%-м розчином новокаїну з урахуванням футлярної будови тіла, топографії фасцій, апоневрозів, оболонок органів, стінок порожнин. При такій інфільтрації у цих природних футлярах здійснюється безпосередній контакт анестетика з нервами. Розчин, введений у значних кількостях та під тиском, переміщаючись, досягає нервових стовбурів та їх розгалужень.

Введення великих кількостей розчинів при інфільтраційній анестезії не супроводжується передозуванням новокаїну, оскільки під час розрізу інфільтрованих тканин частина розчину витікає і тампонами видаляється з рани.

Інфільтраційну анестезію широко застосовують у ветеринарній практиці. Вона незамінна при втручаннях у ділянках тіла, де за анатомо-топографічними умовами виключено використання провідникової анестезії (в області шиї. верхньої ділянки тулуба, проксимальних ділянок кінцівок). Інфільтраційну анестезію проводять не тільки перед розрізом тканин, але й при діагностиці деяких захворювань кінцівок (введення в ділянки екзостозів), а також з лікувальною метою для знеболення при вправленні вивихів та репозиціях кісток при переломах. В останньому випадку в місце перелому вводять 2%-й розчин новокаїну в дозі 10 мл. дрібним та 20-50 мл. великим тваринам.

Інфільтраційна анестезія є простою за технікою та ефективною за результатами., але не завжди її можна застосовувати. Ін'єкції у ділянки щільних та запалених тканин досить болючі, трудоємкі та малоефективні.