4.2. Матеріально-технічне забезпечення заняття з провідникової анестезії

Матеріально-технічне забезпечення заняття включає в себе таке:

1. Інструменти - ножиці, бритви, 5%-й розчин йоду, стерильні скальпелі, пінцети, шприци (об'ємом 10-20 мл), ін'єкційні голки різної довжини (в тому числі і направляючі), хірургічні голки, голкотримачі, шовк, фарфорові або хімічні стаканчики, серветки, ватно-марлеві тампони;

2. Тварини - бички, кінь, вівця, свиня, собака;

3. Розчини новокаїну (2-3-4-5%-х концентрацій);

4. Методичні розробки, таблиці, малюнки, скелети тварин, сухі топографо-анатомічні препарати.

4.3. Методика проведення заняття

Протягом перших 20-25 хв заняття студенти в аудиторії під керівництвом викладача, використовуючи малюнки, таблиці, скелети різних видів тварин, сухі препарати з топографічної анатомії, а також методичну розробку, зеісвоюють теоретичні положення.

Потім заняття продовжується в манежі кафедри, де група студентів ділиться на чотири підгрупи, в кожній з яких призначаються хірурги, асистенти, фіксатори та чергові. Кожна з підгруп на одній з тварин виконує провідникове знеболення різних органів та ділянок поверхні голови та тулуба. Потім після підготовки операційного поля студенти перевіряють ефективність провідникової анестезії шляхом уколів голкою, а потім розрізами шкіри та підшкірної клітковини на знеболених ділянках.

Заняття закінчується накладанням швів на операційну рану, загальним обговоренням вивчених методів провідникової анестезії, уточненням незрозумілих питань.

5. Спинномозкова анестезія

5.1. Загальні положення

При спинномозковій анестезії знеболюючий розчин вводять в область хребтового каналу. Внаслідок знеболення корінців спинномозкових нервів виникає анестезія відповідних ділянок тіла. Поряд з цим виникає порушення провідності симпатичних нервових волокон, які проходять у вентральних спинномозкових корінцях. Це призводить до зникнення судинного тонусу, розширення судин та підвищення температури шкіри. Знеболення великої кількості нервових корінців протягом хребтового каналу може супроводжуватись зниженням кров'яного тиску, яке веде до значних

Для високої сакральної анестезії кількість розчину новокаїну вираховують виходячи з довжини крупу тварини, іноді подвійної (у биків), вираженої в сантиметрах. У цьому разі знеболюються тазові кінцівки, область живота, іноді каудальний відділ грудної області. Для попередження черезмірного розповсюдження розчину спинномозковим каналом, передню частину тіла тварини трохи піднімають.

У коней висока сакральна анестезія не має практичного значення, оскільки введення великої кількості розчину в епідуральний простір викликає їх збудження, намагання піднятися. Крім того, у зв'язку з тим, що через міжхребцеві отвори, на відміну від великої рогатої худоби, розчин не виходить за межі епідурального простору, виникає підвищення тиску ліквору і розвиток зв'язаних з цим судом.

Практичне значення має сакральна анестезія у собак, овець та кіз. У кожного з цих видів тварин введення виконується в проміжку між останнім крижовим та першим хвостовим хребцями. У собак можливий доступ між 1-м та 2-м, а також між 3-м та 4-м хвостовими хребцями. Доза 2%-го розчину новокаїну 3-4 мл дрібним жуйним та 1-3 мл собакам. Для знеболення всієї задньої частини тіла тварини, включаючи тазові кінцівки та область живота, кількість розчину вираховують виходячи з розрахунку 1 мл на 1/10 частини тіла тварини в сантиметрах, виміряної від потилиці до кореня хвоста.

Люмбо-сакральна анестезія проводиться при введенні новокаїну в епідуральний простір попереково-крижової ділянки хребта через люмбо-сакральний отвір.

У великої рогатої худоби люмбо-сакральна анестезія застосовується при виконанні операцій на лежачих тваринах в задній частині тіля та в області живота.

Точку уколу визначають на відстані ширини 2-х пальців каудальніше перетину двох ліній: серединної, яка проходить по остистих відростках хребців, та поперечної, що сполучає зовнішні здухвинні бугри. Шкіру проколюють скальпелем, потім вводять голку вертикально до подолання тугої перепони (проколу між-дугової зв'язки). Після цього голку заглиблюють ще на 1-2 мм (загальна глибина уколу 10-12 см). Після видалення мандрену іноді можна почути шум повітря, що заходить в епідуральний простір. Вводять 20-30 мл 3%-го розчину новокаїну. Анестезія з'являється через 8-30 хв. За цей період тварину кладуть та фіксують.

Собакам перед проведенням люмбо-сакральної анестезії придають грудо-черевне положення, максимально підтягнувши тазові кінцівки вперед. У цьому разі, внаслідок згинання хребта, люмбо-сакральний проміжок чітко визначається. Точка уколу знаходиться на перетині двох ліній - однієї, сполучаючої верхівки зовнішніх бугрів здухвинних кісток, і другої - серединної лінії хребта. Голка вколюється перпендикулярно до шкіри на глибину 4-5 см і після проколу між дугової зв'язки та видалення мандрена вводять 2-10 мл 2%-го розчину новокаїну. Дія наступає через 15-20 хв та продовжується до 1 год. Кількість мілілітрів введеного розчину залежить від довжини тіла собаки (віддалі від потилиці до кореня хвоста). При операціях лише на задніх кінцівках вводять 4/5 дози, а при операціях на промежині, прямій кишці, піхві та уретрі обмежуються половиною дози.

Люмбальна анестезія застосовується у великої рогатої худоби та дозволяє знеболити обмежену кількість грудних та поперекових нервів, не чіпаючи корінців нервів кінцівок, що дає можливість оперувати тварин в стоячому положенні в області бокових ділянок живота (при односторонній анестезії) та у вентральній ділянці живота (при двосторонній анестезії).

Для проведення люмбальної анестезії точку уколу визначають між дугами 1-го та 2-го поперекових хребців, на 1,5-2 см каудальніше точки перетину двох ліній: однієї - парамедіанної, яка проходить по краях верхівок остистих відростків, та другої -сполучаючої передні краї вільних кінців поперечно-реберних відростків 2-го поперекового хребця.

Введення проводять в два етапи. Спочатку проколюють шкіру справа чи зліва від медіанної лінії (залежно від того, яку сторону тварини необхідно знеболити) та, просуваючи голку вглибину та краніовентрально, вводять 10 мл 3%-го розчину новокаїну, насичуючи анестетиком тканини між остистого проміжку. Згодом голку підтягують під шкіру, орієнтують її під кутом 10-13° до вертикальної площини та просувають вглибину до перфорації між-дугової зв'язки. Після цього голку заглиблюють ще на 0,5 см та вводять 10 мл 3-4%-го розчину новокаїну. При уколі голкою справа від серединної лінії знеболюється ліва бокова черевна стінка і навпаки.

Дія анестетика проявляється через 4-13 хв і триває більше 2 год. Знеболення черевної стінки супроводжується її розслабленням та легким викривленням хребта за рахунок парезу поперекових м'язів.

У телят при операціях на вентральній черевній стінці може застосовуватись так звана опоясуюча люмбальна анестезія.

Для її проведення голка вколюється не збоку, а виключно по серединній лінії, намагаючись проникнути в міжостистий проміжок, придаючи голці вертикальний або злегка краніальний напрямок. Після проколу міждугової зв'язки голку просувають у порожнину спинномозкового каналу ще на 1 мм та під'єднавши шприц.

Для високої сакральної анестезії кількість розчину новокаїну вираховують виходячи з довжини крупу тварини, іноді подвійної (у биків), вираженої в сантиметрах. У цьому разі знеболюються тазові кінцівки, область живота, іноді каудальний відділ грудної області. Для попередження черезмірного розповсюдження розчину спинномозковим каналом, передню частину тіла тварини трохи піднімають.

У коней висока сакральна анестезія не має практичного значення, оскільки введення великої кількості розчину в епідуральний простір викликає їх збудження, намагання піднятися. Крім того, у зв'язку з тим, що через міжхребцеві отвори, на відміну від великої рогатої худоби, розчин не виходить за межі епідурального простору, виникає підвищення тиску ліквору і розвиток зв'язаних з цим судом.

Практичне значення має сакральна анестезія у собак, овець та кіз. У кожного з цих видів тварин введення виконується в проміжку між останнім крижовим та першим хвостовим хребцями. У собак можливий доступ між 1-м та 2-м. а також між 3-м та 4-м хвостовими хребцями. Доза 2%-го розчину новокаїну 3-4 мл дрібним жуйним та 1-3 мл собакам. Для знеболення всієї задньої частини тіла тварини, включаючи тазові кінцівки та область живота, кількість розчину вираховують виходячи з розрахунку 1 мл на 1/10 частини тіла тварини в сантиметрах, виміряної від потилиці до кореня хвоста.

Люмбо-сакральна анестезія проводиться при введенні новокаїну в епідуральний простір попереково-крижової ділянки хребта через люмбо-сакральний отвір.

У великої рогатої худоби люмбо-сакральна анестезія застосовується при виконанні операцій на лежачих тваринах в задній частині тіля та в області живота.

Точку уколу визначають на відстані ширини 2-х пальців каудальніше перетину двох ліній, серединної, яка проходить по остистих відростках хребців, та поперечної, що сполучає зовнішні здухвинні бугри. Шкіру проколюють скальпелем, потім вводять голку вертикально до подолання тугої перепони (проколу між-дутової зв'язки). Після цього голку заглиблюють ще на 1-2 мм (загальна глибина уколу 10-12 см). Після видалення мандрену іноді можна почути шум повітря, що заходить в епідуральний простір. Вводять 20-30 мл 3%-го розчину новокаїну. Анестезія з'являється через 8-30 хв. За цей період тварину кладуть та фіксують.

Собакам перед проведенням люмбо-сакральної анестезії придають грудо-черевне положення, максимально підтягнувши тазові кінцівки вперед. У цьому разі, внаслідок згинання хребта, люмбо-сакральний проміжок чітко визначається. Точка уколу знаходиться на перетині двох ліній - однієї, сполучаючої верхівки зовнішніх бугрів здухвинних кісток, і другої - серединної лінії хребта. Голка вколюється перпендикулярно до шкіри на глибину 4-5 см і після проколу між дугової зв'язки та видалення мандрена вводять 2-10 мл. 2%-го розчину новокаїну. Дія наступає через 15-20 хв. та продовжується до 1 год. Кількість мілілітрів введеного розчину залежить від довжини тіла собаки (віддалі від потилиці до кореня хвоста). При операціях лише на задніх кінцівках вводять 4/5 дози, а при операціях на промежині, прямій кишці, піхві та уретрі обмежуються половиною дози.

Люмбальна анестезія застосовується у великої рогатої худоби та дозволяє знеболити обмежену кількість грудних та поперекових нервів, не чіпаючи корінців нервів кінцівок, що дає можливість оперувати тварин в стоячому положенні в області бокових ділянок живота (при односторонній анестезії) та у вентральній ділянці живота (при двосторонній анестезії).

Для проведення люмбальної анестезії точку уколу визначають між дугами 1-го та 2-го поперекових хребців, на 1,5-2 см каудальніше точки перетину двох ліній: однієї - парамедіанної, яка проходить по краях верхівок остистих відростків, та другої -сполучаючої передні краї вільних кінців поперечно-реберних відростків 2-го поперекового хребця.

Введення проводять в два етапи. Спочатку проколюють шкіру справа чи зліва від медіанної лінії (залежно від того, яку сторону тварини необхідно знеболити) та, просуваючи голку вглибину та краніовентрально, вводять 10 мл 3%-го розчину новокаїну, насичуючи анестетиком тканини між остистого проміжку. Згодом голку підтягують під шкіру, орієнтують її під кутом 10-13° до вертикальної площини та просувають вглибину до перфорації між-дугової зв'язки. Після цього голку заглиблюють ще на 0,5 см та вводять 10 мл 3-4%-го розчину новокаїну. При уколі голкою справа від серединної лінії знеболюється ліва бокова черевна стінка і навпаки.

Дія анестетика проявляється через 4-13 хв. і триває більше 2 год. Знеболення черевної стінки супроводжується її розслабленням та легким викривленням хребта за рахунок парезу поперекових м'язів.

У телят при операціях на вентральній черевній стінці може застосовуватись так звана опоясуюча люмбальна анестезія.

Для її проведення голка вколюється не збоку, а виключно по серединній лінії, намагаючись проникнути в міжостистий проміжок, придаючи голці вертикальний або злегка краніальний напрямок. Після проколу міждугової зв'язки голку просувають у порожнину спинномозкового каналу ще на 1 мм та під'єднавши шприц.

повільно вводять 10 мл. 3%-го розчину новокаїну. Після перших ознак анестезії тварині надають лежаче положення, в якому вона повинна лишатися не менше 1,5 год.