Загальна площа сільськогосподарських угідь ндг «Великоснітинське» станом на 1.1.2012 р.

	с.Велика Снітинка	с. Гвардійське	РАЗОМ
Загальна площа	1901	1059	2960
в т.ч.с/г угідд	1799	988	2787
з них: рілля	1638	967	2605
сіножаті	159	2	161
пасовища	2	19	21
Площа лісу	44	8	52
Під водою	21	3	24

Діаграма 2.1

Процентне співвідношення загальної площі сільськогосподарських угідь ндг «Великоснітинське» станом на 1.1.2012 р.

З посівної площі, що знаходиться у розпорядженні підприємства, 44,2% займають зернові культури, 7,8% – технічні культури та 47,5 % – кормові культури, що є необхідною передумовою розвитку тваринництва.

2.2. Аналіз стану господарської діяльності ндг”Великоснітинське” та Київської області.

Господарство спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції, зокрема основними напрямками діяльності є виробництво зерна, молока та м'яса. Питома вага у валовій продукції складає 45%, а в товарній – 64%.

Галузь тваринництва нараховує 1564 голів великої рогатої худоби, з яких 620 корів, 654 голів свиней, 31 голів коней, 50 голів овець, 30 голів ягнят, 47 бджолосімей .

Неможливо зробити повний і точний маркетинговий аналіз без проведення економічного аналізу підприємства.

Визначимо землезабезпеченість НДГ «Великоснітинське».

Таблиця 2.2

Землезабезпеченість «Великоснітинське ндг ім. О.В. Музиченка»

Показники	2010	2011	2012	2013
Площа с/г угідь, га	2900	2786	2960	2787
Площа ріллі, га	2605	2442	2605	2495
Середньорічна чисельність працівників, чол.	250	176	152	166
Припадає на 1 працівника, га
с/г угідь	11,8	15,8	19,5	16,8
ріллі	10,4	13,8	17,14	15,03

Дані табл.2.2 свідчать, що з 2010 по 2013 площі сільськогосподарських угідь змінюються,але не дуже відчутно. Чисельність працівників же у свою чергу після 2010 року зменшилась і кожного року являється не стабільна(то зростає,то спадає).Причиною цього може бути:нестабільна заробітна плата,низький рівень оплати праці,нестача кваліфікованих працівників та інше.

Якщо ж говорити про результати суспільного поділу праці то це є спеціалізація виробництва. Для того, щоб встановити спеціалізацію підприємства, розглядають структуру грошових надходжень від реалізації усієї продукції.

Таблиця 2.3

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

Продукція	2 010р.		2 011р.		2 012р.		2 013р.
	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%	тис. грн..	%
Продукція рослинництва	743,9	10,8	1453,3	8,08	1750,7	9,42	1281,3	5,58
Зернові і зернобобові, в т.ч.:	545,2	7,9	852,4	4,74	380,9	2,05	208,5	0,91
Пшениця	448,4	6,5	595,6	3,31	96,5	0,52	9,3	0,04
Гречка	-	-	-	-	-	-	104	0,45
Ячмінь ярий	80,4	1,1	0,4	0,00	226,7	1,22	19,5	0,08
Горох	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші зернові	16,4	0,3	-	-	-	-	4,5	0,02
Ріпак озимий	-	-	89,8	0,50	-	-	-	-
Цукрові буряки	-	-	-	-	-	-	-	-
Овочі і картопля	148,7	2,2	46,2	0,26	19,2	0,10	20,5	0,09
Інша продукція рослинництва	45,8	0,7	10,9	0,06	17,4	0,09	5,3	0,02
Продукція тваринництва	6168,3	89,2	7472,2	41,54	8052,2	43,31	10657	46,45
М'ясо ВРХ	1240,2	17,9	1874,7	10,42	1556,1	8,37	2505,7	10,92
Свині	41,7	0,6	151	0,84	201,4	1,08	150,6	0,66
Молоко	4886,4	70,7	5405,9	30,05	6283	33,79	7895,7	34,42
Інша продукція тваринництва	-	-	36,9	0,21	8,5	0,05	80,4	0,35
Разом по рослинництву і тваринництву	6912,2	100	17989	100	18593	100	22943	100

Сільськогосподарське виробництво в НДГ «Великоснітинське» орієнтоване на забезпечення Київської області першочергово зерном і молоком, від яких отримує найбільші грошові надходження.

Середовище підприємства розглянемо на основі аналізу ринку регіону.

Найбільше природне багатство Київщини - її благодатні землі, значна частина яких - чорноземи. Площа сільськогосподарських угідь становить 1666,7 тис. га (59,3 % від загальної площі області), у тому числі рілля - 1358,9 тис. га, пасовища - 135,7 тис. га, сіножаті - 117,3 тис. га, багаторічні насадження - 42,1 тис.га.

В області господарською діяльністю займаються 2213 сільськогосподарських підприємств. Серед них:

- 436 господарські товариства ;

- 157 приватно-орендних підприємства;

- 47 сільськогосподарських виробничих кооперативів;

- 1474 фермерських господарств;

- 44 державних підприємств;

- 55 інших підприємств.

У землекористуванні сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств Фастівського району знаходиться 39,3 тис.га сільгоспугідь, в тому числі 37,3 тис.га ріллі. На території району діє 72 агроформувань, серед них: 7 приватних підприємств, 14 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 42 фермерських господарств, 9 інших форм власності.

Структура валового виробництва сільськогосподарської продукції включає: рослинництво — 76%, тваринництво — 24%. Основними напрямками сільськогосподарського виробництва в рослинництві є вирощування зернових культур, цукрових буряків, у тваринництві — виробництво молока та м'яса.

Пріоритетними напрямками сільськогосподарського виробництва регіону є вирощування ріпаку та сої. Сільське господарство району, при значному природно-ресурсному потенціалі та висококваліфікованих трудових ресурсах потребує значних капіталовкладень.

Мінеральні добрива та засоби захисту рослин господарство закуповує через ЗАТ “Транс Оіл” згідно тендерної угоди з НАУ № 1/7 від 1.07.2007 року. Паливо-мастильні матеріализакупляються у ТОВ “Артанія”, пропозиція якої акцептована по процедурі закупки товарів за державні кошти у відповідності до Закону України “Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти”, проведеної 28 січня 2008 року Національним аграрним університетом.

Споживачами НДГ «Великоснітинське» є в першу чергу ТОВ «Антонівський м’ясокомбінат», ВАТ «Яготинський маслозавод», ЗВП «Хутровик», медичні заклади та дрібні торгові підприємства.

Комунікація з адміністративними центрами досить розвинена. Між виробничими підрозділами і адміністративним центром є диспетчерський зв'язок, що дає можливість для оперативного спілкування в процесі вирішення господарських ситуацій. Розвиненість комунікацій забезпечує своєчасний обмін інформацією, а також активно впливає на формування управлінських рішень.

Діяльність в сфері АПК завжди мала свої особливості. Безраціональної маркетингової політики в наш час неможлива організаціямаркетингової діяльності і, як наслідок, неможлива задовільна роботажодного агропромислового підприємства.

На підприємстві в агропромисловому виробництві важливоюскладовою маркетингової політики виступає маркетингова діяльність,процессвпровадження якої повинен проходити поступово за допомогоюнаступних стадій:

1. На першій стадії проводиться загальне вивчення ринку, йогосегментація, аналіз можливостей підприємства по виробництву продукції,вивчаються можливі способи виходу на ринок, можливість застосуванняреклами і стимулювання збуту.

2. Надругій стадії формується процес управління маркетингом.Розробляється план маркетингу, який визначає основну мету –задоволення споживача виробленою продукцією, післяреалізаційнимобслуговуванням.

3. Внаслідок змін запитів та потреб споживачів з’являєтьсянеобхідність поступово поновлювати виробництво та покращувати якістьпродукції і послуг, що надаються.

4. На четвертій стадії впровадження маркетингової діяльностіпідприємство повинно глибоко вивчити можливості виробництва, яксвого, так і конкурентів, щоб зайняти відповідне становище на ринку. Прицьому необхідно розробляти стратегію, яка була б орієнтована навизначеннясегменту ринку, а також спробувати виділитися на фоні іншихпідприємств – виробників аналогічної продукції.

5. Виконання всіх функцій по аналізу окремих сегментів ринку тазадоволенню потреб покупців, а також по плануванню, обліку тарегулюванню роботи, яка пов’язана із захопленням ринків збуту.Ефективна маркетингова політика забезпечує довгостроковий прибуток тастійке стабільне становище підприємства.

Мета системи управління маркетингом полягає у цілеспрямованому впливі на рівень, час і характер попиту відповідно цілям виробничо-економічної системи. Для реалізації поставленої мети система управління маркетингом володіє рядом інструментів, що у своїй сукупності становлять комплекс маркетингу, а ефективність системи управління маркетингом обумовлюється ефективністю використання інструментів комплексу маркетингу.

Для аналізу ефективності товарної політики підприємства розглянемо товарність виробленої продукції, для цього порівняємо валовий збір і реалізовану продукцію, і визначимо рівень товарності за 2011-2013 роки.

Таблиця 2.4