- •Національний університет біоресурсів
- •Навчально-науковий інститут екології, рослинництва і біотехнологій агробіологічний факультет
- •Навчально-науковий інститут екології,
- •1.2. Методи створення гібридів та самозапильних ліній
- •1.3 Різноманітність вихідного матеріалу кукурудзи
- •1.4 Мутантні та рекомбінантні лінії як джерела холодостійкості
- •2.1 Грунтові умови
- •2.2 Кліматичні умови
- •2.3 Методика і техніка самозапилення та гібридизації
- •2.4 Фенологічні обліки, біологічні виміри та урожайність.
- •2.5 Агротехніка вирощування селекційного матеріалу досліджуваних зразків
- •3.1 Вихідний матеріал
- •3.1.1 Відбір холодостійких ліній
- •3.1.2 Фенологічні спостереження
- •3.1.2 Біометричні показники досліджуваних ліній
- •3.1.3 Показники структури врожаю
- •3.2 Підбір батьківських пар та оцінка гібридного потомства
- •3.2.1 Фенологічні спостереження за гібридами
- •3.2.2 Біометричні показники досліджуваних гібридів
- •3.2.3 Показники структури урожайності та урожайність гібридів
3.1.1 Відбір холодостійких ліній
З колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України для досліджень холодостійкості було відібрано 36 ліній різної генетичної плазми.
Таблиця 3.1
Належність відібраних ліній до певної генетичної плазми
Назва селекційного матеріалу |
Генетична плазма |
UCH 37 |
Ланкастер |
Q 170 |
Айодент |
FV 243 |
Ланкастер |
HLG 1238 |
Айодент |
УР 15СВ |
Змішана |
Ак 135 |
Змішана |
Дослідження холодостійкості проводилися двома методами: польовим та лабораторним.
Лабораторний метод визначення холодостійкості передбачає пророщування 50-ти насінин кукурудзи в чотирьохкратній повторності в термостаті, в рулонах фільтрувального паперу на дистильованій воді за такою схемою: контрольні зразки пророщувались при температурі 25 ºС 5 діб, дослідні при температурі 8-10 ºС 20 діб, а потім 3 доби при 25 ºС.
В контрольних зразків на 5 добу, а у дослідних на 20 добу визначають схожість і через три доби перебування в оптимальних умовах росту проводять остаточну оцінку проростків і схожість насіння.
Польовий метод передбачає сівбу при різних температурах на глибині заробки насіння. Перший при температурі грунту +6°С, другий – оптимальний, при +10°С.
Серед усього представленого матеріалу для досліджень було відібрано наступні лінії різних генетичних плазм для вивчення холодостійкості та створення гібридів: UCH 37, Aк 135, FV 243, HLG 1238, Q 170 та УР 15СВ.
Рис. 3.2 Підготовка та закладання матеріалу в термостат.
За даними лабораторної та польової оцінки було відібрано 6 ліній, які визначались найвищими показниками. Дані наведено у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Показники холодостійкості відібраних ліній
Назва лінії |
Лабораторна схожість, % |
Польова схожість, % | ||
оптимальне пророщування |
холодне пророщування |
Сівба при 6-6,5°С |
Сівба при 8-8,5°С | |
UCH 37 |
98,4 |
96,2 |
85 |
92,8 |
Q 170 |
94,3 |
91,5 |
89,4 |
89,4 |
FV 243 |
92,0 |
76,7 |
42,5 |
86 |
HLG 1238 |
100,0 |
58,3 |
38,8 |
87,5 |
УР 15СВ |
98,5 |
56,1 |
46,3 |
93,2 |
Ак 135 |
98,1 |
88,3 |
72,3 |
89,8 |
Згідно з даними таблиці 3.2 зроблено висновок про те, що найбільш оптимальною температурою посіву холодостійких ліній є 8-8,5 0С. Сівба при такій температурі забезпечує високі показники схожості насіння (86-93,2%) та можливість раннього посіву.
Крім того, паралельно проводилась оцінка по таким показникам, як довжина ростка та корінця при оптимальному та холодному пророщуванні(Таблиця 3.3).
Як видно таблиці, лінії, що показали високу схожість при холодному пророщуванні (Ак 135, Q 170, UCH 37), також показали найвищі показники довжини ростка та корінця. Тому, можна зробити припущення і провести паралель між схожістю при холодному пророщуванні та довжині корінця.
Таблиця. 3.3
Довжина ростка та корінця при холодному та оптимальному пророщуванні, см
Назва лінії |
Довжина ростка |
Довжина корінця | ||
Оптимальне |
Холодне |
Оптимальне |
Холодне | |
UCH 37 |
4,1 |
1,6 |
10,2 |
4,7 |
Q 170 |
5,8 |
2,4 |
9,8 |
5,3 |
FV 243 |
2,7 |
1,3 |
7,9 |
4,2 |
HLG 1238 |
3,6 |
0,9 |
5,6 |
3,4 |
УР 15СВ |
4,6 |
1,2 |
8,3 |
3,8 |
Ак 135 |
4,1 |
1 |
7,9 |
3,1 |