1.3 Інтеграція України в європейський економічний і соціальний простір

Ринок товарів. У період 2004-2013 рр. % екпорту товарів до країн ЄС від загального українського експорту становив в середньому 27,7 %. Зокрема прослідковується тенденція до зниження обсягів експорту за даний період в загальному на 7,2%. Стосовно імпорту, середній показник за 2004-2013 рр. становить 36,7% і прослідковується тенденція до поступового збільшення обсягів імпорту в загальному на 2,2%. Для порівняння у 1995 р., за інформацією Мінекономіки, експорт українських товарів у 15 країн - тодішніх членів ЄС складав всього 10,7% від сукупного товарного експорту України, то у 2000 р. - вже 16,2%; відповідні показники щодо імпорту становили 14,9% і 20,6%. Зростання обсягів експорту товарів з України до ЄС з 1995 по 2013 рік становить 15,8% та обсягів імпорту за цей період на 20,2% є наслідком посилення орієнтації на ЄС у зо-внішньоекономічній політиці. Сальдо товарів негативне протягом всього досліджуваного періоду, крім 2004 року, це свідчить про те, що імпорт переважає експорт в середньому на 60% (див. Табл.2).

Таблиця 2

Зовнішня торгівля України товарами з країнами ЄС за 2004-2013 рр.(млн. дол. США)[6].

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Експорт	11009,6	10233,4	12087,9	13916,4	18129,5	9499,3	13051,9	17969,9	17081,3	16758,6
% від сукупного товарного експорту	33,7%	29,8%	31,5%	28,3%	27,1%	23,9%	25,4%	26,3%	24,8%	26,5%
Імпорт	9547,4	12191,9	16194,6	22218,7	28868,4	15392,7	19101,2	25752,9*	26156,4*	27046,5
% від сукупного товарного імпорту	32,9%	33,7	36%	36,6%	33,8%	33,9%	31,4%	31,2%	30,9%	35,1%
Сальдо	1462,2	-1958,5	-4106,7	-8302,3	-10738,9	-5893,4	–6049,3	–77828,8	–9075,1	-10287,9

* З урахуванням нерозподілених обсягів товарів.

Товарна структура торгівлі. За перше півріччя 2013 року Україна поставила в країни Євросоюзу товарів на $ 8,4 млрд.

В Європу Україна експортує більше сировини - чормет і харчопром займають майже половину всього експорту, потім йдуть руди, електромашини і нафтопродукти, які Україна транспортує.

До речі, дві третини продуктів харчування, що йдуть на експорт до Євросоюзу з України, складають зернові (див. Рис. 1).

За перші півроку 2013 з країн ЄС Україна поставила товарів на $ 12 мільярдів. Але левова частка цього імпорту - нафта і газ, яких Україна накачала на $ 7 млрд (див. Рис. 2).

Потім йдуть ті ж позиції, що і в експорті - ядерні реактори, котли і машини, чорні метали.

Лідери по імпорту в Україну з Євросоюзу - все та ж продукція машинобудування та харчопрому. Близько 10% в структурі імпорту займають паливо і продукція фармацевтики.

Рис. 1 Товарна структура експорту до ЄС[5]	Рис. 2 Товарна структура імпорту з ЄС[5]

Ринок послуг. Ситуація на ринку послуг зображена у табл. 3. Експорт послуг у період з 2004 по 2008 рік зростав, у відношенні до сукупного експорту країни ріст показника становить 5,8%, але після 2009 обсяги експорту послуг до Європейського союзу почали зменшуватися. З імпортом ситуація протилежна, за досліджуваний період імпорт послуг зріс більш ніж на 10%, у відсотках від сукупного імпорту України. Показник сальдо протягом досліджуваного періоду має додатне значення, це означає що ми більше продаємо послуг ніж купуємо.

Таблиця 3

Зовнішня торгівля України на ринку послуг з країнами ЄС за 2004-2013 рр.(млн. дол. США)[6].

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Експорт	1558,0	1766,4	2271,8	2979,7	4066,3	3020,5	3188,7	3609,8	3841,3	4297,1
% від сукупного експорту послуг	-	28,8%	30,3%	33%	34,6%	31,55	27,1%	26,2%	28,2%	29%
Імпорт	896,1	1298,6	1794,3	2596,5	3836,8	3042,0	3023,5	3394,9	3698,9	4252,6
% від сукупного імпорту послуг	-	44,2%	48,2%	52,1%	59,3%	58,8%	55,5%	54,5%	54,9%	55,9%
Сальдо	661,9	467,8	477,5	383,2	229,5	-21,5	165,2	214,9	142,4	44,5

Отже, для України торгівля з ЄС стала одним із головних напрямів торгових потоків, що є свідченням високої результативності входження в економічний простір ЄС.

РОЗДІЛ 2 ЗАВДАННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО КУРСУ

Завдання євроінтеграційного курсу підпорядковані досягненню стратегічної мети України на європейському напрямі - набуття повноправного членства в Європейському Союзі.

Згідно з визначеними Європейською Радою у 1993 р. критеріями членства в ЄС (відомі як копенгагенські критерії [7]) країна-кандидат має:

• досягти стабільності інститутів, що гарантують демократичний розвиток;

• верховенство права, права людини та повагу і захист національних меншин;

• забезпечити існування функціонуючої ринкової економіки, а також здатність витримувати конкурентний тиск ринкових сил у рамках Союзу;

• бути готовою взяти на себе зобов'язання, які випливають з членства в Союзі, у т.ч. щодо дотримання цілей політичного, економічного та монетарного союзу.

Досягнення відповідності держави та українського суспільства копенгагенським критеріям членства в ЄС і є головним довготерміновим завданням євроінтеграційного курсу. Водночас ці критерії застосовуються лише до визнаних Європейським Союзом країн-кандидатів, у зв'язку з цим отримання статусу країни-кандидата до ЄС - головне завдання євроінтеграційного курсу України у середньотерміновій перспективі.

РОЗДІЛ 3 УМОВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Принципово важливою умовою і відповідно ціллю, що стоїть перед державою, яка бажає набути асоційованого членства в ЄС, є створення зони вільної торгівлі. Така перспектива визначена в Угоді про партнерство і співробітництво [8](УПС) - міжнародно-правовій основі сучасних двосторонніх відносин між Україною та ЄС. Вже зроблено перші кроки у вивченні практичних можливостей реалізації цього завдання. Україна поставила питання про започаткування відповідного переговорного процесу з ЄС. Сьогодні досягнуто також домовленості про розробку в рамках УПС конкретних заходів, що їх має здійснити Україна для створення умов, які (поряд з приєднанням до Світової організації торгівлі) дозволили б розпочати консультації про створення зони вільної торгівлі з ЄС.

Водночас УПС має власні цілі, які визначають характер нинішнього етапу інтеграції та особливості партнерства між Україною та ЄС, а саме:

забезпечення відповідних рамок для політичного діалогу між сторонами, які дозволятимуть розвивати тісні політичні відносини;

заохочення торгівлі та інвестицій і гармонійних економічних відносин між сторонами і, таким чином, прискорення їхнього сталого розвитку;

забезпечення основи для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва;

підтримка зусиль України у зміцненні демократії, розвитку її економіки та завершення переходу до ринкової економіки.

УПС встановлює правові рамки співробітництва України і ЄС, а також визначає напрями інституційних і структурних реформ в Україні задля створення ефективної ринкової економіки, що передбачають здійснення конкретних заходів, основними з яких є:

забезпечення умов для лібералізації взаємної торгівлі, включаючи можливість утворення в перспективі зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, що вимагає (як перші кроки) лібералізації зовнішньої торгівлі України на засадах норм СОТ та відмови від протекціоністських заходів, які порушують міжнародні договори та дискримінують товари іноземного виробництва;

наближення законодавства України до законодавства ЄС, створення ефективної системи забезпечення виконання законодавчих актів;

усунення обмежень конкуренції, до яких вдаються підприємства або які виникають внаслідок державного втручання;

створення системи заохочення і захисту інвестицій, руху капіталу та обміну інформацією про можливості щодо інвестицій;

створення в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності.

Повна та послідовна реалізація положень УПС протягом найближчих років сприятиме модернізації національної економіки, підвищенню ефективності використання ресурсів, формуванню сучасних секторів спеціалізації виробництва і торгівлі, розширенню ринків збуту українських товарів та послуг. Це дозволить підійти до наступних етапів на шляху європейської інтеграції України - створення зони вільної торгівлі між нею та ЄС, укладення угоди про асоціацію з ЄС.

ВИСНОВКИ

Дослідивши нормативно-правові акти що описують відносини України та Європейського союзу можна зробити наступні висновки стосовно умов і завдань євро інтеграційного курсу нашої держави:

1. Досягнення відповідності держави та українського суспільства копенгагенським критеріям членства в ЄС і є головним довготерміновим завданням євроінтеграційного курсу.

2. Водночас ці критерії застосовуються лише до визнаних Європейським Союзом країн-кандидатів, у зв'язку з цим отримання статусу країни-кандидата до ЄС - головне завдання євроінтеграційного курсу України у середньотерміновій перспективі.

3. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, що є міжнародно-правовою основою їх сучасних двосторонніх відносин, встановлює наступні умови успішної євроінтеграції України:

• забезпечення умов для лібералізації взаємної торгівлі,

• наближення законодавства України до законодавства ЄС,

• усунення обмежень, створення системи заохочення і захисту інвестицій, руху капіталу, обміну інформацією про можливості щодо інвестицій та створення в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Маастрихські критерії. Електронний ресурс -http://zakon.nau.ua

2. Стаття у вільній енциклопедії Вікіпедії «Європейська_інтеграція».Електронний ресурс - http://uk.wikipedia.org/wiki/ Європейська_інтеграція

3. Указ Президента Українипро затвердженняСтратегії інтеграції України до ЄС.Електронний ресурс -http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/615/98

4. Програма інтеграції України до ЄС.Електронний ресурс -http://sfs.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/integratsiya-ukraini-do-es/normatyvna-baza/ukazy/53883.html

5. Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Електронний ресурс -http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/ua-eu-association

6. Державна служба статистики України. Електронний ресурс - http://www.ukrstat.gov.ua/

7. Копенгагенські критерії. Електронний ресурс -http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.17770.0

8. Угода про партнерство і співробітництво. Електронний ресурс -http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_012

16