1.2 Основні події у процесі євроінтеграції України

Основні події у процесі євроінтеграції України описані у табл.1.

Таблиця 1

Хронологія основних подій у відносинах Україна – ЄС [2].

Рік	Подія
1998	Набуває чинності Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною
2000	На основі Стратегії інтеграції України до ЄС розроблено галузеві програмита національну Програму інтеграції України доЄС
2005	Ухвалено План дій Україна - ЄС
2007	Розпочато перемовини про укладання далекосяжної Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС
2007, 2008 та 2009	ЄС мобілізує свій Механізм цивільного захисту — для першої оцінки екологічної шкоди та боротьби проти забруднення у Керченській затоці; для оцінки рівня повені на Дністрі та Пруті, для допомоги Україні в боротьбі проти пандемії грипу, а також в запобіганні потенційного руйнування дамби в Калуші
2008	Набувають чинності угоди про спрощене оформлення віз та про реадмісію. Розпочато візовий діалог, чиєю метою є досягнення, у довгостроковій перспективі, безвізового режиму
2008	Україна приєдналася до СОТ, відкриваючи цим шлях до перемовин про Глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з ЄС
2008—2009	В рамках Інвестиційного інструменту сусідства ЄС виділив понад € 20 мільйонів на виконання п’ятьох проектів в Україні, переважно в сфері енергетики
2007—2010	Пакет допомоги Україні в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства складає € 494 мільйонів; додаткові € 28.6 мільйонів надаються в рамках Інструменту підтримки врядування
2011—2013	Оголошений Єврокомісією індикативний пакет допомоги Україні в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства складає € 470.1 мільйонів
2014	Верховна Рада України та Європейський Парламент ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС

Важливою подією у процесі формування відносин УкраїнитаЄСстав УказПрезидента Українипро затвердженняСтратегії інтеграції України до ЄСвід11 червня1998р.[3], де визначено пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до2007р. Стратегія інтеграціїУкраїнивЄвропейський Союзвраховує положення СтратегіїЄС щодо Українивід4 жовтня1994р., Спільної стратегії ЄС щодоУкраїнивід11 грудня1999р., а також відповідних рішеньРади ЄС, декларацій та інших документівЄС, котрі стосуютьсяУкраїни.

На основі Стратегії інтеграції України до ЄС розроблено галузеві програмита національну Програму інтеграції України доЄС, затверджену Указом Президента України від 14 вересня 2000 р.[4]. Програмою передбачені розробка комплексу конкретних практичних заходів щодо реалізації загальних принципів співробітництва з ЄС, подальше розгортання інститутів сприяння розвитку відносин з ЄСна всіх рівнях — національному, регіональному й місцевому, на рівнях державних і недержавних організацій, а також систематичне й цілеспрямоване формування в українському суспільстві стійкої про-європейської більшості. З метою організаційного забезпечення реалізації національної Програми інтеграції України до ЄС, відповідно до Указу Президента України від26 листопада2001p., запроваджено інститут Уповноваженого України з питань європейської інтеграції.

Програмою були визначені короткострокові (2000—2001), середньострокові (2002—2003) та довгострокові (2004—2007) завдання інтеграції УкраїнидоЄС. Серед пріоритетних завдань: гармонізація законодавства відповідно до нормЄС; якнайшвидше набуття членства у Світовій організації торгівлі (СОТ); проведення консультацій і переговорів щодо заснування зони вільної торгівлі зЄС; укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю з державами — кандидатами на вступ доЄС; послідовне здійснення кроків для забезпечення участіУкраїнив роботі Європейської Конференції, заходах у межах Спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС, спільних проектах у межах програм фінансової підтримки ЄС — PHARE і TACIS із прикордонного співробітництва.

Події наприкінці 2013 року сильно вплинули на стосунки офіційного Києва та Брюсселю. Так, непідписання Угоди про асоціацію 28 листопада на саміті в Вільнюсі Європарламент назвав однією з основних втрачених можливостей у взаємовідносинах. Ще більшу загрозу для зближення України з Європою створили протистояння влади із прихильними до євроінтеграції опозицією та мирними громадянами, які в свою чергу, були підтримані громадськими організаціями - "Правий Сектор" ( створення під час протистоянь за європейське майбутнє в Україні, яка об'єднала у собі багато інших, давно існуючих організацій ) та "Самооборони Майдану" ( організація створена мирними громадянами на Майдані, для захисту мітингувальників від міліції, яка неодноразово намагалась розігнати мітинги, всупереч законам України та положеннями декларації Прав людини ). Європейський парламент засудив такі дії в спеціальній резолюції, США та чиновники ЄС припустили застосування санкцій проти української влади.

13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову, якою підтвердила курс країни на інтеграцію із Європейським союзом.

Протягом 2007-2012 рр. відбулися 21 раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо розділу Угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. 16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС [5].

Угода про асоціацію за своїм обсягом і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів,частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

Відповідно до статті 486 Угоди з 1 листопада 2014 р. здійснюється її тимчасове застосування до моменту набрання нею чинності.

Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набере чинності після її ратифікації усіма Сторонами,в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження. На даний час Угода ратифікована Україною та Європейським парламентом 16 вересня 2014 р., а також наступними країнами-членами ЄС: Румунія – 2 липня 2014 р., Литва – 8 липня 2014 р., Латвія – 14 липня 2014 р., Болгарія – 24 липня 2014 р., Мальта – 21 серпня 2014 р., Словаччина – 24 вересня 2014 р., Естонія – 4 листопада 2014 р., Угорщина та Швеція – 26 листопада 2014 р., Польща – 28 листопада 2014 р., Чехія – 10 грудня 2014 р., Хорватія – 12 грудня 2014 р., Данія – 18 грудня 2014 р., Ірландія – 28 січня 2015 р., Німеччина – 26 березня 2015 р.