3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи

3.1. Детально вивчити розділ „Загальні теоретичні відомості”, а також ознайомитись з матеріалами по темі лабораторної роботи, викладеними в літературних джерелах (розділ 8 роботи).

3.2. Оформити звіт з лабораторної роботи, записавши її назву, мету, а також виписки з розділу „Загальні теоретичні відомості” (розділ 6 роботи).

3.3. Накреслити рис. 9.2 - 9.4.

4 Обладнання робочого місця

На робочому місці в лабораторії мають знаходитися:

• електронний аналоговий осцилограф типу С1 - 67 – 1 шт.;

• цифровий вольтметр типу В7-36 - 1 шт.;

• звуковий генератор низькочастотний типу Г3 - 118 - 1 шт.;

• осцилографічна приставка типу PCS500А –1 шт.;

• персональний комп’ютер - 1 шт.;

• лабораторна установка з асинхронним електродвигуном - 1 шт.

5 Виконання роботи

5.1. Ознайомитись з узагальненою структурною схемою електронно-променевого осцилографа, з'ясувати принцип його роботи.

5.2. Ознайомитись з блок-схемою осцилографа за заводською інструкцією, з'ясувати призначення вузлів блок-схеми.

5.3. З'ясувати призначення ручок керування осцилографа та записати призначення блоків і ручок керування.

5.4. Підготувати осцилограф до роботи для проведення вимірювань згідно з інструкцією з експлуатації: перевірити балансування підсилювача вертикальної розгортки, калібровку підсилювача вертикальної та горизонтальної розгортки.

5.5. Вимірювання амплітудного значення досліджуваного сигналу

5.5.1. Приєднати входи осцилографа (ео) та цифрового вольтметра (цв) до виходу звукового генератора (зг) (рис.9.8).

Рисунок 9.10 – Схема приєднання електронного осцилографа (ЕО) до звукового генератора (ЗГ), цифрового вольтметра (ЦВ) для вимірювання амплітуди напруги

5.5.2. Подати напругу живлення до осцилографа, звукового генератора і цифрового вольтметра. Дати їм прогрітися протягом 5-7 хв.

5.5.3. По черзі встановити п'ять значень частоти генератора (вказує викладач), подати напругу на вхід осцилографа і цифрового вольтметра, відрегулювавши на звуковому генераторі ручкою “Регулятор вихідної напруги” таку напругу, щоб амплітудне значення вихідної напруги генератора дорівнювало значенню заданого викладачем. Амплітудну напругу вимірюють осцилографом.

5.5.4. Виміряти амплітудне значення напруги за допомогою осцилографа за наступною методикою: ручками горизонтальної розгортки, вертикального підсилення і синхронізації досягти стійкого зображення досліджуваного сигналу. Встановити ручку вертикального зміщення променю так, щоб мінімальний рівень сигналу збігався з однією з нижніх ліній на екрані осцилографа, а максимальний знаходився в межах екрану. Ручкою горизонтального зміщення перемістити зображення так, щоб один з верхніх піків знаходився на середній вертикальній лінії шкали екрана осцилографа (рис. 9.11).

5.5.5. Здійснити відлік поділок між крайніми точками розмаху зображення на екрані осцилографа.

5.5.6. Помножити кількість поділок, відрахованих вище, на коефіцієнт відхилення по вертикалі і множник коефіцієнта відхилення. Отриманий результат і буде подвійним амплітудним значенням досліджуваного сигналу. Одночасно за допомогою цифрового вольтметра виміряти діючу напругу, яка подається на осцилограф при різних частотах. Результати вимірів занести в табл. 9.2. Цей метод застосовується при визначенні напруги між будь-якими точками досліджуваного сигналу.

Рисунок 9.11 – Зображення осцилограми напруги